WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Кримінально-правова характеристика „комп’ютерних злочинів” за кримінальним правом та законодавством України (пошукова робота) - Реферат

Кримінально-правова характеристика „комп’ютерних злочинів” за кримінальним правом та законодавством України (пошукова робота) - Реферат

певні дії, що Кримінальним кодексом України не визнаються злочином, вважає їх суспільно небезпечними і караними. Такі діяння мають назву уявних злочинів, тобто таких, що мають місце лише в уяві особи. Такі дії не є суспільно небезпечними та не тягнуть кримінальної відповідальності. Юридична помилка може мати місце у випадках, коли особа вважає, що вчиняє правомірні дії, але, насправді, вони є суспільно небезпечними і караються кримінальним законом. У таких випадках, справа вирішується з урахуванням обставин вчинення такого діяння. Фактична помилка може мати місце: щодо об'єкта злочину, щодо об'єктивної сторони, щодо обставин, передбачених як кваліфікуючі ознаки в складі злочину [42]. Таким чином, можна перерахувати обставини, що впливають на ступінь вини: форма вини; умови формування умислу або необережності, якщо вони усвідомлювалися винним; особливості змісту інтелектуальної та вольової ознак умислу; обсяг і певність свідомості; характер передбачення наслідків; наполегливість у досягненні мети, ступінь легковажності в оцінці обстановки; характер обов'язку передбачати наслідки; ступінь суспільної небезпечності мотиву та мети; усвідомлення особливостей об'єкта та об'єктивної сторони; усвідомлення особливостей предмета злочину т. ін. [43]. Суб'єкт злочину - це фізична особа, яка безпосередньо вчиняє суспільно небезпечне, протиправне, винне та кримінально каране діяння, та здатна нести за вчинене кримінальну відповідальність. Така здатність обумовлена певними властивостями особи: віком, з якого можлива кримінальнавідповідальність, та осудністю, тобто здатністю особи усвідомлювати характер своєї поведінки та керувати своїми вчинками. У науці кримінального права розрізняють поняття суб'єкт злочину та особа злочинця. Вивчення особи злочинця з позиції кримінального права має за мету встановлення тих її рис та характерних ознак, які повинні враховуватися при вирішенні питання про наявність підстав кримінальної відповідальності, про кваліфікацію злочину та визначення міри покарання [44]. Конкретний злочин завжди вчиняється конкретною особою. В злочині виражаються воля, погляди, звички винного. Тому для характеристика злочину, з'ясування його сутності вимагається всебічний аналіз особи того, хто вчинив такий злочин. Велику увагу вивченню особи злочинця приділяє наука кримінологія. Встановлення таких характерних ознак може носити різноманітний характер. Одні з них охоплюються складом злочину: мотив, мета, спосіб вчинення, повторність; інші - знаходяться поза складом злочину, але виявляються в діянні: той же мотив, мета, спосіб у конкретних випадках; треті - за межами складу - молодість, недостатній досвід роботи, поведінка в побуті т. і. Перші дві групи ознак обумовлюють ступінь суспільної небезпеки діяння і можуть прийматися до уваги при визначенні його злочинності. Обставини третьої групи не повинні впливати на оцінку діяння як злочинного, вони можуть бути враховані лише при призначенні покарання [45]. Щодо поняття суб'єкта злочину, то мається на увазі суб'єкт як елемент будь-якого складу злочину, наділений ознаками досягнення віку кримінальної відповідальності, ознакою осудності, та в деяких випадках спеціальними ознаками (службова особа, військовослужбовець т. і.). Суб'єктом злочинів, передбачених ст.ст. 361, 362, 363 КК України є особа, яка на момент вчинення злочинів досягла 16 років, але для кваліфікації злочинів необхідно враховувати наступні умови:
- при кваліфікації злочину, передбаченого ст.361 КК, суб'єктами злочину можуть бути особи персоналу АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж і сторонні особи. Суб'єктами злочину у формі розповсюдження комп'ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж і здатних спричинити перекручення або знищення інформації чи її носіїв, можуть бути розробники таких програмних і технічних засобів, зокрема виробники (розробники) програм з комп'ютерними вірусами (хакери) та інші;
- суб'єкт злочину у формі привласнення комп'ютерної інформації та заволодіння нею шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем спеціальний (особа, що має доступ до комп'ютерної інформації у зв'язку з виконанням нею роботи по управлінню, експлуатації чи обслуговуванню АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж або службова особа);
- суб'єкт злочину, передбаченого ст.363 КК спеціальний - особа, яка відповідає за експлуатацію АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж [46]. Кваліфікуючими видами складів злочинів, передбачених ст.ст. 361,362,363 КК України є :
- вчинення злочину повторно,
- вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб,
- вчинення злочину, що заподіяло істотну шкоду.
Повторним слід вважати повторне вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті за умови, що вони не охоплюються єдиним умислом і не утворюють у своїй сукупності єдиного продовжуваного злочину, тобто умисел на їх вчинення виникає кожного разу самостійно. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб - це вчинення злочину двома або більше особами, які попередньо домовилися про його спільне вчинення. Поняття "істотна шкода" в матеріальних складах злочинів передбачає:
- заподіяння матеріальних збитків (включаючи упущену вигоду) державі, громадській організації, окремим громадянам або суб'єктам підприємницької діяльності. Істотна шкода вважається такою, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
- порушення охоронюваних законом політичних, трудових, житлових та інших прав і свобод людини або заподіяння шкоди особистим благам потерпілого;
- підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування? створення обстановки, що ускладнює установі, організації, підприємству здійснення основних функцій тощо [47]. Викликає цікавість питання про співвідношення суспільної небезпеки особи винного та суспільної небезпеки вчиненого нею діяння. В юридичній літературі неодноразово відзначалася неприпустимість протиставлення особи діянню, особи - складу злочину. Однак, окремі фахівці продовжують розвивати ці поняття [48]. Більшість авторів вважає, що суспільна небезпека особи знаходить вираження в суспільно небезпечному діянні. Причому, одні виводять її з усіх елементів складу [49], інші - тільки з суб'єктивного боку [50]. Щодо іншої точки зору, безумовно, вина, мотив, мета, характеризують особу, але й такі обставини, як об'єкт посягання, спосіб дії,
Loading...

 
 

Цікаве