WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Кримінально-правова характеристика „комп’ютерних злочинів” за кримінальним правом та законодавством України (пошукова робота) - Реферат

Кримінально-правова характеристика „комп’ютерних злочинів” за кримінальним правом та законодавством України (пошукова робота) - Реферат

свій вираз посягання на певні суспільні відносини. Тобто, суспільна небезпека - це властивість кримінально-правового діяння в цілому, це його об'єктивна властивість [28]. Для того щоб у тому чи іншому напрямку впливати на явище, зокрема, загальмувати його розвиток, перешкодити нормальному ходу реалізації того чи іншого інтересу, необхідно застосовувати не будь-які, а певні засоби та методи, що можуть об'єктивно здійснити на явище відповідний вплив. Це значить, що шкода , заподіяна об'єктові, може бути заподіяна не будь-якими діями, а тільки тими, характер яких визначається властивостями самого об'єкту, наприклад, незаконне втручання в роботу ЕОМ, комп'ютерів та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку можливе лише з використанням ЕОМ, а нанесеннятілесних ушкоджень можливе лише з застосуванням фізичної сили до потерпілого тощо. Кажучи про протиправність дії в кримінально-правовому значенні слова, ми, з одного боку, маємо на увазі дію, що містить у собі сукупність усіх ознак, що вказані в законодавчому визначенні злочину, а з іншого, виходимо з того, що протиправність дії в кримінальному праві є лише юридичним вираженням його суспільної небезпеки [29]. Вказуючи на складний характер дії, закон визначає, яка саме дія є суспільно небезпечною, тобто, визначає конкретність змісту дії. Іноді в законі не визначається форма дії, тобто будь-яка дія може бути визнана ознакою складу злочину. Вирішальне значення у цьому випадку має ступінь тяжкості вчиненого злочину, тобто, розмір шкоди, заподіяної об'єктові. Ознаками суспільної небезпечності та протиправності характеризуються як дія, так і бездіяльність особи.
За певних обставин, бездіяльність особи не є "нічим", а є певною поведінкою [30]. Суспільна небезпека - це матеріальна характеристика дії, протиправність - правова характеристика, яку часто називають формальною в тому розумінні, що вона є юридичною формою свого матеріального змісту - суспільної небезпеки [31]. В.М. Кудрявцев визначає злочинну дію як суспільно небезпечний в даних умовах місця, часу та обставин протиправний акт зовнішньої поведінки особи. При цьому під зовнішньою розуміється поведінка, що є під контролем свідомості та те, що здійснюється власним порухом тіла даної особи [32]. Взагалі, категорія "суспільно небезпечна поведінка" може розглядатися в двох аспектах: змістовному (з точки зору відображення нею суспільно небезпечної поведінки, як соціального явища в цілому) та прикладному (в плані використання в науковому, законотворчому процесі уявлення, відображення та оцінки реалій антисоціальної поведінки). В.В. Мальцев виділяє три форми відображення та оцінки суспільно небезпечної поведінки у кримінальному праві: конкретно-юридичну, абстрактно-юридичну та абстрактно-соціолого-правову [33]. Перша форма - суспільно-небезпечна поведінка - відображається в кримінальному праві через всю множину встановлених законодавцем різновидів конкретних злочинів. Друга форма - така поведінка відображається через формулювання загальної законодавчої концепції злочину, та така, що вбирає в себе поняття злочину, визначаючи його більш важливі ознаки, стадії вчинення, характер участі його суб'єктів та обставини, що виключають суспільну небезпеку діяння. Третя форма вивчає співвідношення суспільно небезпечної поведінки з ознаками кримінального закону. Коли йде мова про суспільну небезпеку "комп'ютерних злочинів", то мають на увазі ту шкоду, яка заподіюється інтересам суспільства, що охороняються. Якщо шкода вже має місце, то вірніше було б говорити не про небезпечність діяння, а про його тяжкість ( ст. 12 КК України ). Спосіб дії - певний порядок, метод, послідовність рухів та прийомів, що застосовуються особою. Спосіб - об'єктивна характеристика дії, що не залежить від того, з якою формою вини вона вчинена. Засоби вчинення злочину та знаряддя вчинення діяння - це матеріальні предмети, які використовує злочинець для втілення своєї мети. При характеристиці об'єктивного боку кримінальний закон у деяких випадках дає спеціальну вказівку про час та місце вчинення злочину, тому, що спосіб, місце, час, засоби, обстановка суттєво впливають на ступінь суспільної небезпеки діяння. У таких випадках вони вказуються у диспозиції кримінального закону та набувають значення обов'язкових ознак складу злочину. Спосіб, як ознака об'єктивного боку злочину, належить безпосередньо дії або бездіяльності, та надає їм якісну визначеність, уточнює, конкретизує їх, внаслідок чого злочинна дія або бездіяльність наділяється стійкими індивідуальними ознаками, які відрізняють її від інших діянь. У даному випадку, встановлення способу в кожному конкретному злочині має важливе значення як тоді, коли він вказаний у законі та є безпосередньою ознакою складу злочину, так і тоді, коли в законі спосіб не вказаний. Спосіб вчинення злочину має вплив на суб'єктивний бік злочину за типом зворотного зв'язку: суб'єктивний бік у деякій мірі визначається способом вчинення злочину. Формування мотивів, мети вчинення злочину здійснюється на базі та з урахуванням зовнішніх об'єктивних умов, в яких діє особа і які дозволяють здійснити дію (бездіяльність) певним способом. Таким чином, приймаючи рішення про вчинення злочину, особа обирає й можливий спосіб його здійснення [34]. Спосіб та об'єкт "комп'ютерних злочинів" знаходяться між собою в тісному зв'язку, оскільки спосіб обумовлюється об'єктом злочину. Спосіб завжди виступає як засіб вчинення злочинного посягання на об'єкт, він забезпечує виконання дій, які складають об'єктивний бік злочину. Об'єктивний бік злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку полягає в діях, які мають наступні форми:
- втручання в роботу АС (ст. 361 КК України);
- розповсюдження комп'ютерного вірусу (ст. 361 КК України);
- викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації, заволодіння комп'ютерною інформацією (ст. 362 КК України);
- порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363 КК України).
При кваліфікації "комп'ютерних злочинів" треба обов'язково враховувати такі факультативні ознаки об'єктивної сторони, як місце, час та обстановку вчинення злочину. Місце - це певна територія, на якій мала місце подія злочину. Час - певний проміжок (відрізок) часу, протягом якого вчиняється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки. Обстановка - передбачає такі об'єктивні умови, при яких було вчинено злочин. Такі умови можуть мати велике значення та впливати на характер вчиненого діяння. Для кваліфікації "комп'ютерних злочинів" визначальне значення має встановлення причинного зв'язку між діями суб'єкта та протиправними наслідками. Причинний зв'язок -
Loading...

 
 

Цікаве