WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Кримінально-правова характеристика „комп’ютерних злочинів” за кримінальним правом та законодавством України (пошукова робота) - Реферат

Кримінально-правова характеристика „комп’ютерних злочинів” за кримінальним правом та законодавством України (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота:
Кримінально-правова характеристика "комп'ютерних злочинів" за кримінальним правом та законодавством України
Проблема компютерної злочинності набирає оберти як в Україні, так і на міжнародному рівні. Правоохоронні органи стикаються з великим обсягом проблем, які носять більше технічний та процесуальний характер. Однією з правових проблем є правильна кваліфікація злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж і мереж електрозвязку.
Взагалі, кваліфікація злочину є найскладнішим завданням у правозастосуванні. У кримінальному праві кваліфікація злочину це реалізація кримінального закону, застосування до вчиненого діяння конкретної кримінально-правової норми, або підведення певного злочину під ознаки конкретної норми [1].
Для правильної кваліфікації компютерних злочинів треба, перш за все, правильно визначати обєктивні та субєктивні ознаки видів злочинів, що характеризуються. З цією метою вірним є рішення звернутися до теорії кримінального права.
Обєктом протиправного посягання взагалі є суспільні відносини, які є певними звязками між людьми (субєктами відносин), що складаються в процесі їх спільної матеріальної та духовної діяльності на засадах певного способу виробництва та специфіки, що проявляється на кожному ступені природничо-історичного розвитку суспільства [2].
Аналіз кримінального законодавства дозволяє зробити висновок, що законодавець бере під охорону тільки найбільш важливі, найбільш значущі для інтересів держави та суспільства суспільні відносини, яким злочинні посягання можуть заподіяти значної шкоди [3].
Обєкт злочину значною мірою характеризує його соціально-політичний зміст, ступінь суспільної небезпеки, від властивостей обєкта також нерідко залежить характер наслідків злочинного діяння [4].
Щодо класифікації обєктів злочину, то в даному випадку існує декілька точок зору. Наприклад, А.А. Піонтковський виділяє два види обєктів :
1. Родовий як визначена категорія суспільних відносин, за винятком тих злочинів, які обєднуються по посяганню на субєкта суспільних відносин злочинів проти особи.
2. Безпосередній визначає специфічні особливості окремих злочинів [5].
В.Я. Тацій, М.А. Гельфер виділяють 3 види обєктів:
1. Загальний обєкт, на який посягає кожен злочин, сукупність суспільних відносин, що охороняються нормами кримінального законодавства.
2. Родовий (спеціальний) обєднує групу однорідних взаємоповязаних між собою суспільних відносин, що охороняються нормами кримінального права.
3. Безпосередній найбільш повно визначає сутність злочину, його специфічні ознаки й тому приймається за основу при класифікації окремих злочинів [6].
В.Я. Тацій, В.Б. Харченко та більшість фахівців, також, виділяють три види обєктів, але безпосередній обєкт, на їх думку, можна, в свою чергу, розбити на три види:
1. Основний безпосередній обєкт найважливіші суспільні відносини, що охороняються кримінально-правовою нормою, благо, цінність, яким заподіюється шкода, або які ставляться в небезпеку заподіяння шкоди при вчиненні злочину.
2. Додатковий безпосередній обєкт це суспільні відносини, благо, цінність, яким шкода завжди заподіюється попутно із основним обєктом при вчиненні злочину.
3. Факультативний безпосередній обєкт це суспільні відносини, благо, цінність, яким при вчиненні злочину шкода може бути заподіяна не завжди [7].
М.Й.Коржанський, вважаючи існуючу класифікацію правильною, також вважає, що безпосередній обєкт потребує уточнення та доповнення. Він вважає, що обєкт посягання, що є безпосереднім в загальноприйнятій класифікації, в дійсності є видовим. Видовий обєкт це обєкт, на який посягає злочин даного виду. Безпосередній обєкт це суспільні відносини, тобто, обєкт, який зазнав змін від окремого конкретного злочину або який поставлено в умови реальної небезпеки. На відміну від загального, родового та видового обєктів, яким шкода безпосередньо злочином не заподіюється, шкода злочином завжди заподіюється безпосередньому обєкту. Видовий, родовий та загальний обєкти страждають тільки в тій частині, в якій шкода заподіюється безпосередньому обєкту [8]. Таким чином, класифікація обєктів "за вертикаллю" за М.Й.Коржанським має чотири ланки. Але, крім класифікації за вертикаллю, існує класифікація обєктів "за горизонталлю". Сутність цього виду полягає у відокремленні загального, додаткового та факультативного обєктів[9].
З наведеної класифікації обєктів злочину, значну роль у визначенні ступеня та характеру суспільної небезпеки компютерних злочинів відіграє родовий обєкт.
У сучасній літературі під суспільною небезпекою розуміють обєктивну властивість діяння, що тягне негативні зміни в соціальній дійсності, порушують упорядкованість системи суспільних відносин. Специфіка суспільної небезпеки злочинів виражається в її характері та ступені, які є кількісними та якісними характеристиками всіх злочинів [10]. Характер суспільної небезпеки дозволяє виділити злочин в силу лише йому притаманних обєктивних та субєктивних ознак, які висвітлюють важливість суспільних відносин, на які спрямовано злочин, зовнішню форму діяння, що наносить шкоду цим відносинам.
Ступінь суспільної небезпеки є кількісною її властивістю, яка дозволяє аналізувати злочин з точки зору його обєктивних та субєктивних ознак. Ступінь суспільної небезпеки виражає зовнішнє вираження злочину, ступінь розвитку його властивостей: цінність обєкта, розмір шкоди, ступінь вини і т. ін.
Сутність самого права, як регулятора суспільних відносин говорить про те, що воно може застосовуватися лише відносно суспільно важливих, значущих явищ. Якими б дрібними ці явища не здавалися на перший погляд, якщо вони регулюються правом, то їх вчинення становить для суспільства і держави певну небезпеку. Якщо якесь явище є суспільно-небезпечним для суспільства, воно також суспільно-небезпечне для держави і навпаки. Оскільки природа правопорушень, за суттю одна, тобто, це діяння, що порушують норми права, то всі порушення являють собою суспільну небезпеку. Те, що ті чи інші відносини регулюються різними нормами права, значення не має, оскільки в основу розмежування регулювання різними галузями права можуть бути покладені різні властивості предмета регулювання, крім суспільної небезпеки.
Властивості обєкта посягання дозволяють зясувати зміст і ознаки інших елементів складу злочину, а також, показують, які способи посягання на них найбільш небезпечні, а які небезпеки не складають. Таким чином, обєкт посягання має велике значення при визначенні того, чи є діяння злочином. У даному випадку виникає питання: в чому полягає сутність суспільної небезпеки компютерних злочинів ?
Л.Вішкі дає
Loading...

 
 

Цікаве