WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Інформаційна війна та інформаційна злочинність (пошукова робота) - Реферат

Інформаційна війна та інформаційна злочинність (пошукова робота) - Реферат

інформаційні системи не становлять екзистенційних центрів), ступінь якого залежить від здібностей автоматичних чи автоматизованих інформаційних ситем, зокрема від рівня розвитку штучного інтелекту.
Інформаційна війна є наступальною, спланованою та цілеспрямованою. Отже, акції реалізації завдань інформаційної війни є результатами волевиявлення суб?єктів, що їх здійснюють, тобто, здійснюються умисно (необережні негативні наслідки інформаційної діяльності не можуть розцінюватись як спричинені проявами інформаційної війни). Таким чином, ведення інформаційної війни, виходячи зі ставлення її суб?єктів до змісту та значення своїх дій, а також їх наслідків, має винний, власне умисний характер. Слід однак зазначити, що у випадках, коли має місце багатоелементний ланцюг суб?єктів реалізації завдань окремого прояву інформаційної війни, усвідомлення справжнього характеру та мети здійсненюваних дій може бути присутнім не у всіх залучених суб?єктів. Що ж до інших суб?єктів, винний характер здійснюваних ними дій (бездіяльності) не змінюється.
Завдання шкоди суспільним відносинам, в першу чергу - в сфері забезпечення інформаційної безпеки, ставить питання про протиправність проявів інформаційної війни. Це - складна проблема, оскільки інформаційні відносини вцілому (зокрема - в Україні) одержують, як правило, недостатню правову регламентацію, що, в свою чергу, ускладнює визначення в інформаційній сфері об?єктів тазасобів правового захисту. У зв?язку з цим особливо недосконалою є загальна картина системи правопорушень в інформаційній сфері, яка (в закріпленому в нормативних актах стані) не відповідає сучасним потребам інформаційної сфери (особливо в аспекті інформаційної безпеки) у правовому захисті.
Протиправний обіг традиційної зброї має досить чітки межі, однак стосовно зброї інформаційної важко констатувати те ж саме. Необхідно ще раз підкреслити потенційну доступність інформаційної зброї для кожного, а також відсутність прямої законодавчої заборони на її використання, наявність якої дозволила б вести мову про протиправність дій, пов?язаних із застосуванням інформаційної зброї, що здійснюються в порушення зазначеної заборони. Все це знов-таки пов?язане із специфічними особливостями інформаційної зброї, оскільки вона не існує в якості однозначно сформованої та контекстно незалежної (від обраної мішені, ситуації застосування, використання інформації, запланованих для досягнення результатів) сталої, яка б характеризувалася конкретним та чітким змістом. Разом з тим, окремі алгоритми інформаційного впливу є достатньо стабільними, і можуть стосовно певного класу мішеней у випадках їх застосування призводити до приблизно відомих подібних шкідливих наслідків, використовуючи при цьому інформацію певного виду або ж певним чином зорганізовану. Такі алгоритми досить часто застосовуються для досягнення вказаних результатів до мішеней, для яких їх використання є завідомо результативним. Тому є можливим накладення законодавчо закріпленої заборони на використання таких форм (видів) інформаційної зброї (й (або) їх розробку та запуск в обіг). Прикладом накладання законодавчо закріпленої заборони на використання окремих форм (видів) інформаційної зброї може слугувати ст. 198? КК України [1], яка визнає злочинним розповсюдження програмних засобів, які призначаються для незаконного проникнення в автоматизовані системи та здатні призвести до перекручення чи знищення інформації або носіїв інформації (звісно, цим прикладом не констатується досконалості зазначеної статті). Правова оцінка тих проявів інформаційної війни, які заключаються в посяганнях на інформацію або на умови її санкціонованого обігу, чи на інформаційні права, котрі (посягання) здійснюються як за допомогою інформаційної зброї, так і без її застосування, є більш однозначною. Концептуально такі діяння без заперечень розцінюються як протиправні. Однак на сьогоднішній день це не завжди знаходить чітке закріплення в нормах законодавства, принаймні не щодо всіх видів інформації, що захищається. Крім того, досі нечітко з?ясовані права та обов?язки, які належать суб?єктам суспільних відносин (інформаційних або безпосередньо пов?язаних з ними) в інформаційному суспільстві. Отже, виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що будь-який прояв інформаційної війни характеризується матеріальними ознаками умисного правопорушення: це суспільно-небезпечне діяння, що має винний характер та тягне за собою шкідливі наслідки. При цьому значна частина проявів інформаційної війни повною мірою може розглядатися як правопорушення, оскільки має й відповідну юридичну (формальну) ознаку, а саме розглядається законодавцем як правопорушення (тобто, має місце власне протиправність).
Однак правопорушення є досить різноманітними, і можуть бути класифіковані за різними підставами. Наприклад, в разі класифікації правопорушень в залежності від сфери суспільного життя, де їх було скоєно, можна відмітити, що, оскільки інформаційна війна здійснюється на різних рівнях й в різних сферах життєдіяльності суспільства, визнані правопорушеннями прояви інформаційної війни можуть охоплювати всі сфери можливого скоєння правопорушень, і, як правило, вторгнення в певну сферу опосередковується скоєнням неправомірних діянь власне в інформаційній сфері (оскільки особливістю інформаційної сфери є одночасне існування на двох рівнях: самостійно та у взаємозв?язку з іншими сферами суспільного життя шляхом "накладання" на них, яке дозволяє здійснювати їх інформаційне обслуговування та забезпечувати взаємодію різних сфер суспільного життя - за допомогою інформації; інформаційна сфера має своїм змістом знання про інші сфери життєдіяльності суспільства). Інформаційна війна, іншими словами, ведеться не лише в інформаційній сфері, але в усіх сферах суспільного життя за допомогою інформаційної зброї або здійснення завідомо "шкідливо-результативної" інформаційної діяльності. Класифікація правопорушень, які являють собою прояви інформаційної війни, в залежності від мети, на досягнення якої вони спрямовані (конкретної, невизначеної, декількох цілей) дозволяє зробити висновок про те, що прояви інформаційної війни, визнані правопорушеннями, спрямовані завжди на досягнення конкретної або альтернативної мети, при цьому як однієї мети (в інформаційній сфері), так і декількох взаємопов?язаних (в інформаційній та інших сферах життєдіяльності суспільства - послідовно, з використанням специфіки інформаційної сфери). При цьому неприйнятним представляється використання словосполучення "є правопорушеннями", оскільки це означало б констатацію того, що всі інші прояви інформаційної війни об?єктивно не містіть навіть матеріальних ознак
Loading...

 
 

Цікаве