WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Інформаційна війна та інформаційна злочинність (пошукова робота) - Реферат

Інформаційна війна та інформаційна злочинність (пошукова робота) - Реферат

результативним, інформаційна зброя може витупати як "зброя" індивідуального або масового знищення. Цільове призначення інформаційної зброї також залежить від ситуації та адресата застосування. За межами певного контексту інформаційна зброя не лише втрачає нищівну здатність, але й припиняє існування як така, тобто, втрачає якості алгоритму, за допомогою якогоможе бути здійснений ефективний інформаційний вплив на конкретну інформаційну систему або системи однорідної групи (що мають спільні якості, які зумовлюють ефективність впливу). Це викликано можливістю застосування однієї й тієї ж інформації задля різноманітних цілей. Наприклад, комп?ютерну програму-вірус може бути препаровано з дослідницькою метою, в тому числі й з метою розробки - або модифікації тих, що вже існують - антивірусних програм. Поза певним контекстом "нейтральний" характер притаманий й інформаційним технологіям та засобам інформатизації, що використовуються для їх реалізації.
Як бачимо, за своїми ознаками інформаційна зброя істотно відрізняється від традиційної, яка перебуває на озброєнні під час ведення війн, підготовки до їх ведення з метою нападу та захисту, чи розробляється задля цього. На сьогоднішній день вона є єдиною ефективною зброєю, яка в умовах науково-технічного прогресу здатна призвести одну з протидіючих сторін до перемоги, в той час, як застосування арсеналу сучасної традиційної зброї в глобальному або відносно глобальному конфлікті здатне призвести до знищення всіх учасників протистояння або, принаймні, до непоправних втрат в структурі національної безпеки, економіки та інших важливих сферах життєдіяльності конфліктуючих сторін в такій мірі, що жодна з них не зможе скористатися результатами перемоги [5,9]. Iнформаційна зброя цілком може розглядатися як альтернатива до зброї традиційної, а не її модифікація. Оскільки здійснення інформаційного впливу на супротивника є сучасним веденню перших традиційних війн, неможна вести мову про те, що з використанням інформаційної зброї традиційна війна стає інформаційною. Інформаційна війна, що ведеться, як і традиційна, державами або соціальними угрупуваннями з політичною метою, може співіснувати з останньою, доповнюючи збройну боротьбу, або замінювати її методи, як більш ефективна в сучасних умовах, виступаючи в якості альтернативи. При цьому інформаційний вплив не буде очевидним, як це має місце для бойових дій в традиційній війні. Погляди на сутність та природу інформаційної війни можуть бути досить різноплановими, зокрема висвітлювати її "технологічну" або "психологічну" сутність (оскільки існують різні підходи до визначення сутності інформаційної зброї [4-5,7-10] й, відповідно, потенційних мішеней ії застосування), що пов?язане з багатоаспекністю інформаційної війни як суспільного явища. Водночас можна зробити узагальнюючий висновок: інформаційна війна являє собою цілеспрямовані інформаційні впливи, що здійснюються суб?єктами вливу на мішені (об?єкти впливу) з використанням інформаційної зброї задля досягнення запланованої мети.
Не викликає сумнівів, що інформаційна війна ведеться за допомогою інформаційної зброї, хоча мова одночасно не може йти про обмеження проявів інформаційної війни виключно застосуванням інформаційної зброї (це справедливо підкреслене у визначенні інформаційної війни, розробленому Міністерством оборони США [7]). Інформаційна зброя може використовуватись різноманітними суб?єктами, зокрема такими, що не можуть визнаватися сторонами традиційної війни (наприклад, окремими фізичними особами). Мета її застосуваня може не співпадати з метою ведення традиційної війни, тобто інформаційна зброя може бути застосована не лише задля досягнення політичних переваг. Аналогічним чином може бути використано й традиційну зброю, однак переважна більшість випадків такого її використання розглядаються як протиправні (а саме - злочинні) і, таким чином, не можуть бути розцінені як прояви традиційної війни. Що ж стосується випадків використання інформаційної зброї, незалежно від суб?єктів та мети використання, всі вони розглядаються дослідниками як прояви інформаційної війни. Це вочевидь пов?язане з батоманітністю та розповсюдженістю випадків використання інформаційної зброї. Багатьма вченими визнається, що інформаційна війна точиться на різних рівнях: ведеться не лише збройними силами або спецслужбами і не лише маючи в якості мішені оборонну інфраструктуру конкретної держави [3-5, 7-9]. Інформаційні атаки все частіше спрямовуються не державою проти держави, а окремими суб?єктами проти конкретних мішеней (суб?єктів чи об?єктів). Глобальний характер інформаційної війни зумовлюється особливостями інформаційного суспільства, побудова якого залучає всіх членів суспільства до участі в інформаційних процесах. Визнання кожного суб?єкта суспільних відносин одночасно учасником "бойових дій" в інформаційній війні (а відповідно - її загального та багаторівневого характеру) пов?язане також з концепцією громадянського суспільства, відповідно до якої все більшого значення (в тому числі й політичного) набувають окремі індивіди та їх об?єднання. Все це зумовлює й потенційну доступність в інформаційному суспільстві для кожного учасника суспільних відносин інформаційної зброї або засобів та компонентів для її створення. Зазначимо, що під офіційною забороною може перебувати лише незначна частка можливих видів (форм) інформаційної зброї та способів її застосування, що викликається знов-таки специфічними якостями інформаційної зброї, передусім - її контекстною залежністю.
Хоча спектр інформаційних систем, які можуть розглядатися в якості об?єктів інформаційної війни є досить широким і включає механічні та "інтелектуальні" системи (за класифікацією Расторгуєва [9]- системи класу А та всі три підкласи класу В), вважаємо, що в якості суб?єктів інформаційного впливу, тобто учасників "інформаційних бойових дій" слід розглядати лише "інтелектуальні" інформаційні системи (третій підклас класу В). Водночас вони можуть здійснювати інформаційний вплив на ту чи іншу мішень, опосередковуючи його залученням та застосуванням інших інформаційних систем. Безпосередніми та короткостроковим цілями існування або застосування інформаційних систем, що інтегровані до інформаційного суспільства, є зміна у власних інтересах поведінки інших інформаційних систем, або ж підтримання курсу існуючої поведінки останніх. Якщо інформаціна система не здійснює впливу на поведінку інших систем з метою її зміни, така поведінка її вдовільняє або ж система не має в своєму розпорядженні необхідних для здійснення впливу засобів (ця ситуація не є стабільною й не виключає наступних спроб впливу). Задля зміни поведінки інформаційних систем
Loading...

 
 

Цікаве