WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Питання соціальної та криміналістичної характеристики комп`ютерного злочинця - Реферат

Питання соціальної та криміналістичної характеристики комп`ютерного злочинця - Реферат


Реферат на тему:
Питання соціальної та криміналістичної характеристики комп`ютерного злочинця
Показником рівня розвитку будь-якого суспільства стає право не тільки на вільний доступ до інформації, але і на надійний захист інформації обмеженого доступу. На початку XXI століття, коли сучасні інформаційні технології інтенсивно впроваджуються в усі сфери життя і діяльності суспільства, національна безпека починає прямо залежати від забезпечення інформаційної безпеки, що в свою чергу гарантує стабільність суспільства, забезпечення прав і свобод громадян та правопорядок.
Громадськість все більш цікавиться цими питаннями, оскільки кожний власник або користувач комп`ютеру - це потенційний потерпілий, якого можуть очікувати тяжкі наслідки в разі вчинення злочину, особливо у комерційному та промисловому секторі, де можливі великі фінансові втрати. Комп`ютерні злочинці за допомогою міжнародних комп`ютерних мереж - типу Інтернет - широко розповсюджують свій кримінальний досвід, не звертаючи увагу на національні кордони, що вимагає відповідних кроків кооперації від поліцейських установ протидіючих цим злочинам. Все це вимагає оперативного обміну інформацією про комп`ютерні злочини.
З розвитком глобальної комп`ютерної мережі Інтернет набули поширення так звані "кіберзлочини". Саме тому, проблема захисту інформації сьогодні є особливо актуальною. Багато проблем виникає у зв`язку з крадіжками послуг зокрема, вторгнення до телефонних мереж та незаконна торгівля послугами зв`язку. Також Інтернет широко використовують торговці піратським програмним забезпеченням, порнографією, зброєю та наркотиками для ведення справ, обміну інформацією, координації злочинних дій. Комп`ютерні мережі, окрім всього, можуть стати об'єктом нападу терористів.
В багатьох країнах для боротьби з цим видом злочину створені спеціалізовані підрозділи, які займаються виявленням, розслідуванням кіберзлочинів та збором іншої інформації з цього питання на національному рівні. Саме спеціалізовані національні поліцейські підрозділи утворюють головне ядро сил протидії міжнародній комп'ютерній злочинності. Такі підрозділи вже створені і діють тривалий час у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великобританії, Німеччині, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Португалії, Австрії, Польщі та багатьох інших країнах. Це дало можливість накопичити матеріал про законодавче регулювання та організаційний досвід боротьби з комп'ютерною злочинністю в різних країнах, підготувати ряд аналітичних оглядів і публікацій з цих питань, ознайомити співробітників МВС з цим новим для України видом злочинів, внести конкретні пропозиції по удосконаленню кримінального законодавства України.
Необхідно терміново розробити та прийняти на державному рівні національну Програму протидії комп'ютерним злочинам, що забезпечить належний рівень організації питань по аналізу, прогнозуванню, попередженню, викриттю та розслідуванню такого небезпечного явища в суспільстві, якими є комп'ютерні злочини.
Відомо, що особа злочинця досліджується різними науками. Кримінологічні дослідження обмежуються головним чином тими особливостями людини, які необхідні для використання з метою кримінальної профілактики, попередження злочинів.
Характеризуючи особу комп'ютерного злочинця, необхідно відмітити основну ознаку, а саме: в електронну злочинність втягнуто широке коло осіб, вiд висококвалiфiкованих фахiвцiв до дилетантів. Правопорушники приходять з усiх сфер життя i мають рiзний рiвень підготовки.
Для протидії цьому новому виду злочинів необхідно вивчення цієї проблеми і дослідження криміналістичних та психологічних рис кіберзлочинців. Вiтчизнянi та зарубiжнi дослiдження дають змогу намалювати портрет типового комп'ютерного злодiя, тобто вiдповiдний профiль даного соцiального типу [1].
Формування банку типових моделей різних категорій злочинців, вивчення загальних рис цих людей, дозволяє оптимізувати процес виявлення кола осіб, серед яких вірогідно вести пошук злочинця.
З метою глибшого вивчення цієї проблеми необхідно чітко знати, хто ж вони - комп`ютерні злочинці. Вітчизняні та зарубіжні дослідження дають змогу намалювати портрет типового комп`ютерного злодія, тобто відповідний профіль даного соціального типу.
Проведені соціологічні і кримінолого-криміналістичні дослідження, зокрема в Австралії, Канаді, США, Німеччині, допомогли розподілити комп`ютерних злочинців за віком на три великі категорії [2]:
· 11-15 років - переважно займаються злочинами з використанням телефонних мереж, кредитних карток та автоматів по видачі готівки;
· 17-25 років - займаються комп`ютерним хакерством;
· 30-45 років - використовують комп`ютери для корисливих цілей та шпигунства.
Так, статистика комп`ютерних злочинів в США за останні 27 років свідчить, що більшість (70 %) злочинців - це працівники компаній, які мають доступ до ЕОМ. Ця особа як правило:
· працює в компанії не менше 4 років;
· першим приходить до праці і останній уходить;
· не користується або рідко користується відпустками;
· робить все можливе для завоювання довіри адміністрації, інформує про помилки і поступки інших працівників;
· добре знайома з роботою систем захисту інформації і має ключі від основних замків службових приміщень.
Діапазон рівня спеціальної освіти правопорушників теж достатньо широкий - від осіб, які володіють мінімальними знаннями користувача, до висококваліфікованих фахівців своєї справи. Крім того 52% злочинців мають спеціальну підготовку у галузі автоматизованої обробки інформації, 97% - були службовцями державних установ і організацій, які використовували комп'ютерні системи і інформаційні технології, а 30% з них мали безпосереднє відношення до експлуатації засобів комп'ютерної техніки. З дослідницької точки зору цікавим є той факт, що з кожної тисячі комп'ютерних злочинів тільки сім скоєні професійними програмістами. В окремих випадках особи, які вчинили комп'ютерні злочини, взагалі не мали технічного досвіду.
Особистими характеристиками портрета комп'ютерного злочинця є активна життєва позиція, нестандартність мислення і поведінки, обережність, уважність.
3 точки зору психофізіологічних характеристик - це як правило, яскрава, мисляча й творча особа, великий професіонал своєї справи, здатний іти на технічний виклик, бажаний працівник. Водночас, це людина, яка боїться втратити свій авторитет або соціальний статус у рамках своєї соціальної групи. Зовні їх поведінка рідко відрізняється від встановлених у суспільстві соціальних стандартів і норм поведінки. Крім того, практика свідчить, що комп'ютерні злочинці у своїй більшості не мають кримінального минулого.
Значна частина комп'ютерних злочинів здійснюється індивідуально. Але, сьогодні має місце тенденція співучасті в групових посяганнях. Кримінальна практика свідчить, що 38% злочинців діяли без співучасників, тоді як 62% скоювали злочини в складіорганізованих злочинних угрупувань [3].
Деякі з правопорушників цієї категорії технічно оснащені досить слабко, а інші мають дорогі, престижні, науково місткі й могутні комп'ютерні системи. Прогрес у технології супроводжується впровадженням нових методів вчинення злочинів. Комп'ютери і засоби телекомунікації дають зручну можливість для здійснення злочинних намірів з віддалених пунктів.
Велику кількість комп'ютерних злочинців складають посадові керівники всіх рангів (більше 25%). Це обумовлено тим, що керівником, являється як правило, спеціаліст більш високого класу, який володіє достатніми професійними знаннями, має доступ до широкого кола інформації, може давати відповідні вказівки та розпорядження і безпосередньо не відповідає за роботу комп'ютерної техніки.
Термін "хакер" вперше почав використовуватись на початку сімдесятих років у Масачусетскому технологічному інституті по відношенню до молодих програмістів, які проектували апаратні засоби ЕОМ та намагались сконструювати перші персональні комп'ютери. Коли у Сполучених Штатах Америки з'явились

 
 

Цікаве

Загрузка...