WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Питання розкриття злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності - Реферат

Питання розкриття злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності - Реферат


Реферат на тему:
Питання розкриття злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності
У період переходу країни до ринкових відносин система законодавства зазнала кардинальних змін. Це стосується і правових норм, що регулюють створення, правову охорону і використання продуктів інтелектуальної творчості. З?явилися нові об'єкти і програми (програмне забезпечення), які охороняються. Інтелектуальна діяльність людини стала більш "ринковою", а продукти інтелектуальної діяльності набувають рис товару (продукту інтелектуальної праці, створеного для функціонування його на ринку).
Як наслідок, поняття "інтелектуальної власності" стало правовим поняттям. Стаття 54 Конституції України кожному гарантує свободу творчості і передбачає охорону інтелектуальної власності законом. Поняття "інтелектуальна власність" не збігається з поняттям власності в класичному її розумінні. Специфіка інтелектуальної власності полягає в тому, що об'єкти інтелектуальної власності нематеріальні. Крім того, така власність обмежена тимчасовими рамками.
Право інтелектуальної власності - це сукупність цивільно-правових норм, що регулюють відносини, пов'язані з творчою діяльністю. При цьому цивільне право безпосередньо не регулює саму творчу діяльність, тому що процес творчості залишається за межами дії його норм. Функції цивільного права полягають у визнанні авторства на вже створені результати творчої діяльності, встановленні їхнього правового режиму, моральному і матеріальному стимулюванні і захисті прав авторів і інших осіб, що мають авторські права.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про власність" об'єктами права інтелектуальної власності є надбання науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт і інші результати інтелектуальної праці. Нормативно-правове регулювання зазначеного інституту, поряд із законодавством про власність, здійснюється безпосередньо Законом України "Про авторське право і суміжні права", у ст.1 якого наголошується, що дійсний Закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів і їхніх правонаступників, пов'язані зі створенням і використанням досягнень науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм, організацій мас-медіа (суміжні права). Іншими словами, у законі закріплений двоєдиний зміст авторського права і суміжних прав як різновиду права інтелектуальної власності і пріоритет у змісті особистих (немайнових) прав.
Аналіз криміногенної ситуації на ринку інтелектуальної власності України свідчить, що значного поширення сьогодні набули три основних види правопорушень: недобросовісна конкуренція, аудіовізуальне піратство, комп'ютерне піратство.
Недобросовісна конкуренція - ввезення, виготовлення та розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів і послуг відомих українських та зарубіжних виробників. Аудіовізуальне піратство - незаконне відтворення розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм шляхом тиражування і продажу аудіо, відеокасет, музичних компакт-дисків, а також незаконна трансляція цих творів через радіо і телевізійний ефір, мережами кабельного телебачення. Комп'ютерне піратство - незаконне відтворення і розповсюдження комп'ютерного програмного забезпечення шляхом тиражування, продажу компакт-дисків (СД-РОМів) із записом комп'ютерних програм, встановлення неліцензійного програмного забезпечення на комп'ютерну техніку та розповсюдження піратських програм через Інтернет.
Комп'ютерне піратство - це нелегальне використання програмних продуктів у будь-якій формі, що здійснюється без дозволу правовласника. Комп'ютерними піратами, перш за все, прийнято вважати виробників та розповсюджувачів, а не кінцевих користувачів. Між тим, більшість користувачів персональних комп'ютерів у нашій державі має справу з нелегальними програмними продуктами.
Всі різновиди комп'ютерного піратства, які завдають шкоди інтересам виробників програмного забезпечення до персональних комп'ютерів, таких як Adobe Systems, Lotus Development, Microsoft Novell, Symantec Apple та Visio можна звести до трьох основних форм. Перше місце серед них займає виготовлення "піратських" примірників програмних продуктів шляхом запису на компакт-диск та їх наступне розповсюдження. Наступний різновид піратства - встановлення нелегальних примірників програм на жорсткий диск комп'ютерів і продаж цих комп'ютерів разом з таким програмним забезпеченням. Цим грішать дрібні та середні фірми, які займаються складанням та продажем комп'ютерної техніки. Ще одним видом піратства є такий факт розповсюдження контрафактних примірників комп'ютерних програм, як використання телекомунікаційних програм, а також міжнародних каналів зв'язку. Останнім часом така діяльність набуває все більшого розповсюдження ще й через те, що не всі споживачі усвідомлюють її протиправний характер.
Виходячи з викладеного, практична діяльність оперативних підрозділів ОВС щодо боротьби з посяганнями на інтелектуальну власність повинна бути націлена на попередження та викриття правопорушень саме на цих трьох напрямках. Роботу з документування таких правопорушень необхідно починати з вивчення оперативної обстановки в регіоні, в ході якої слід встановити основних імпортерів, виробників та розповсюджувачів контрафактної продукції. Оперативно-розшукові заходи мають бути націлені, в першу чергу, на виявлення підпільних цехів, що виробляють контрафактну продукцію, місця її комплектації та зберігання. Як свідчить практика, виготовлення та розповсюдження контрафактної продукції здійснюється таємно або вуалюється під законну діяльність. Протиправні діяння найбільш чітко проявляються при переміщенні через кордон та продаж у роздрібній торговій мережі. Для виробництва піратської продукції необхідна велика кількість звуко- та відеозаписуючого обладнання, вихідного матеріалу у вигляді чистих касет, поліграфічних буклетів тощо. Крім цього, доказом можуть служити дані про кількість замовлених на виробництві або закуплених футлярів для компакт-дисків і касет, замовлення на поліграфічну продукцію в друкарнях. Аналіз цієї інформації дозволить визначити розміри незаконного виробництва та суму неконтрольованого прибутку.
У планах реалізації оперативних матеріалів необхідно враховувати: залучення до групи фахівців для визначення контрафактності виробу; вилучення документів на виробництво, упаковку, футляри, буклети, чорнові записи про продаж, прибуток і витрати; визначення місць отримання сировини, футлярів, буклетів (вивчення документів дозволить довести кількість реалізованої контрафактної продукції); вилучення апаратури для копіювання - магнітофонів, відеомагнітофонів (надасть експертам можливість визначити, чи на цій апаратурі виготовлялася контрафактна продукція).
Введення в дію з 1 січня 2001 року положеньЗакону
Loading...

 
 

Цікаве