WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Теорія інформації та її концепції - Реферат

Теорія інформації та її концепції - Реферат

інформації зможе її правильно розкодувати. Вимірюють у кількості бітів за секунду (біт/с) - бод.
Види каналів зв'язку:
а) для людини;
б) для технічних пристроїв.
Канали для людини.
Канали зв'язку для людини: повітря, світлові промені (80%) тощо. Крім того, людина може використовувати й технічні канали зв'язку.
Канали для технічних пристроїв.
Канали зв'язку: радіохвильові й кабельні. Приклади радіохвильових: канали зв'язку радіо, телебачення, інфрачервоних хвиль для ПК тощо. Приклади кабельних: телефонні, оптиковолоконні тощо.
Способи оптимальної передачі інформації: послідовна передача цілого повідомлення,передача порціями (пакетами).
Постійна передача: радіо, телебачення. Передача порціями (пакетами): комп'ютерна техніка.
Проблема необхідності дотримання найвищої достовірності інформації при її передачі каналами зв'язку.
Достовірність інформації вимірюють у кількості помилок на фіксовану порцію інформації, наприклад на 1000 знаків. Для підвищення достовірності разом із кожною порцією інформації передають також контрольні розряди.
Приклад перевірки за допомогою контрольного розряду: всі коди порції інформації сумують, результат ділять на 11, а частку від ділення записують у порції як останнє число (це - контрольний розряд) й передають приймачеві. Розкодовуючи, приймач перевіряє, чи контрольний розряд (частка від ділення), який отримав він, дорівнює тому, що надіслав передавач. Якщо не рівний, то це означає, що під час передачі внаслідок шумів десь виникло спотворення повідомлення, а тому цю порцію інформації потрібно передати ще раз (передача повторюється доти, доки не буде отримано збігу контрольних розрядів).
Максимальна довжина контрольних розрядів може дорівнювати повторній передачі повідомлення (контроль методом дублювання). Застосування методу дублювання журналістами.
Контрольні розряди, що не відновлюють інформацію і самовідновлюють інформацію. Приклад самовідновлення для людини (відновлення при пропущених голосних у словах, спотворення окремої літери тощо).
7. Носії інформації. Текст та інші носії інформації в ЗМК
Носій інформації на відміну від каналу зв'язку передає інформацію не тільки в просторі, а ще й у часі.
Види носіїв інформації:
а) для людини;
б) для технічних пристроїв.
Носії для людини: папір, фотоплівка, грамплатівки, магнітофонні плівки, полотно для малювання, дисплеї тощо.
Носії для технічних пристроїв (для ПК): диск (магнітний, оптичний); магнітні плівки; пристрої постійного запам'ятовування тощо.
Носії інформації оцінюють за щільністю інформації, яку можна розмістити в одиниці об'єму, наприклад одному кубічному сантиметрі (біт/см3).
Зараз існують такі носій інформації, що дають змогу записати всю інформацію, створену людським суспільством за весь час його існування в 1 м3.
Узагалі, коли мова йде про текст, то слід ураховувати, у рамках якої науки він буде розглядатися. Бо поняття тексту, наприклад, у лінгвістиці зовсім не відповідає поняттю його у лінгвосоціопсихології. Для останньої текст - це деяка система комунікативних елементів, функціонально об'єднаних в єдину замкнену ієрархічну семантико-смислову структуру загальною концепцією чи задумом. Кожний з елементів тексту ніс би свою власну інформацію, якщо б не був включений у загальний текст як деяку ієрархію комунікативних програм, тобто в систему зв'язків. Діяльність спілкування актуалізується в породженні та інтерпретації текстів, не просто фіксуючих як деякі відрізки мовного потоку, але являють собою певний спосіб реалізації комунікативно-пізнавальних програм. Текст у цьому значенні - це породження комунікативно-пізнавальної діяльності, яке стає її об'єктом. Текстову діяльність можна розглядати як самостійну діяльність з власним завданням та продуктом. Вивчення особливостей породження та інтерпретації тексту - це один із способів дослідження суспільства та його діяльності. Текст, таким чином, є центральною ланкою в процесі масової комунікації.
Варто зазначити, що зміст комунікації дуже впливає на всі інші її складові елементи. Наприклад, на ефективність сприйняття інформації. Якщо спочатку ефективність розвивалася здебільшого екстенсивним шляхом: зростала кількість засобів масової комунікації, ареал їх розповсюдження, виникали новітні засоби комунікації, то зараз вже йде розвиток інтенсивний. Людина не може сприймати мову швидше ніж 180 слів на хвилину, а для телебачення - 103 слова на хвилину, так що простим збільшенням потоку та інтенсивності інформації бажаного ефекту навряд чи можна досягти. І тут треба переходити від кількісного до якісного підходу до інформації. Тут велику роль відіграє взаємозв'язок комунікатора й аудиторії, форми такого взаємозв'язку. Як зауважував А. Хараш, "повідомлення - це не просто імпульс, який впливає на свідомість реципієнта: це ... ще канал, через який свідомість реципієнта здійснює зворотний рух, проникаючи у світ комунікатора, у сферу справжніх мотивів його діяльності..."
Процес проникнення у "позатекстовий" світ і є кульмінаційною фазою сприйняття повідомлень, що робить його власно "смисловим". Для шифрування та дешифрування повідомлень використовуються різні коди, тобто принципи впорядкування інформації. Комунікатор використовує їх щоб донести чи приховати свої мотиви від аудиторії. Реципієнти у свою чергу розшифровують повідомлення комунікатора. Чим більше шанс досягнення взаєморозуміння між комунікатором і реципієнтом, тим більше ефект комунікації. На перший план поступово виходять образні засоби журналістики, тобто професійні способи оптимальної організації матеріалів. Їх завдання полягає у тому, щоби стимулювати емоційну, розумову та вольову активність аудиторії.
При розумінні тексту з філологічної точки зору, він "у всій сукупності своїх внутрішніх аспектів та зовнішніх зв'язків - та основна реальність, яка дана філології і суттєва для неї". Саме дослідження на рівні тексту є однією з головних ланок, які поєднують журналістику та філологію. Однак у журналістиці текст не тільки філологічне, а й соціальне явище, бо створюється він на базі суспільства і для суспільства. Саме текст несе в собі інформацію, яка впливає і перетворює суспільство. Таким чином, треба погодитися з тим, що "наукове дослідження засобів масової інформації через розмаїття останніх, відносної новизни та складності мовних процесів у цих сферах вимагає комплексного підходу".
Узагалі, вчені ще не дійшли єдиного висновку щодо загального визначення тексту та створення його моделі. Домінують два основних підходи: пропозиційний (системний, статичний) та комунікативний (динамічний). При системному підході головними є правила граматики. Текст абстрагується від конкретних умов комунікації і визначається як нерозчленована у часі одиниця. За комунікативного підходу текст розглядається як мовний феномен, що перетворюється у
Loading...

 
 

Цікаве