WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Види й потоки масової інформації в суспільстві - Реферат

Види й потоки масової інформації в суспільстві - Реферат

Приклад з позначенням снігу в мові ескімосів (більше 30 назв), у нас - до півдесятка.
Мова реалізується в усній та писемній формах. Писемна мова є похідною (вторинною) стосовно усної. Письмо - це графічна знакова система, призначена для фіксації усного тексту на площинному носії інформації. Усний текст не обов'язково повинен бутивимовленим (наприклад, пишуть мовчки). Проте він обов'язково повинен бути присутнім у свідомості мовця.
Письмо дає змогу передавати (закріплювати) тексти в часі, а також переміщати їх на потрібну віддаль.
Існують два види письма: традиційне й нетрадиційне. Традиційне письмо - це таке письмо, яке призначене для використання всіма членами суспільства. Звернемо увагу на те, що деякі мови мають по дві чи навіть по три паралельні системи письма. Так, сербська мова паралельно використовує як кирилицю, так і латиницю; японська мова одночасно використовує ієрогліфічне письмо, літерне письмо для слів власного походження (хірагана), а також літерне письмо для слів іноземного походження (катакана).
У противагу цьому спеціальне письмо - це таке письмо, яке призначене для використання (а) лише якоюсь частиною суспільства чи (б) з якоюсь певною метою. Такими частинами суспільства можуть виступати, наприклад, незрячі чи люди з вадами органів мовлення. Цілі, для яких можуть використовувати спеціальні системи письма, є такі: зафіксувати вимову усного тексту на носії інформації; передати писемний текст за допомогою іншого алфавіту; обмежити коли тих, хто може читати писемний текст; зробити алфавіт зручним для використання в технічних каналах передачі інформації тощо.
Останнім часом у системах письма з'являються суттєві доповнення. Так, використання комп'ютерів призвело до того, що графеми стали позначати цифровими кодами, а носії інформації, на яких записують тексти, можуть бути й тривимірними.
3.2. Традиційна система письма
Графіка. З часом письмо в різних мовах почало розширюватися, зокрема доповнювалася графіка, встановлювалися орфографія та напрям письма. Усі ці три компоненти (графіка, орфографія, напрям письма) становлять систему письма. Розглянемо ці компоненти детальніше.
Критерії оцінювання графіки. Мови, в яких кожному звуку відповідає окрема літера, - відсутні. В усіх мовах літер менше, ніж звуків. Дублювання літер є недопустимим, хоча в деяких мовах за традицією воно зберігається (наприклад, англійську літеру x, у принципі, можна замінити двома іншими ks, а q - літерами kw).
Для оцінювання якості графіки використовують різні критерії. Так, співвідношення кількості літер і кількості звуків мови визначає оптимальність алфавіту (A). Її підраховують за формулою:
A = L / S, де L - кількість літер в алфавіті певної мови, а S - кількість звуків у цій мові. Чим ближче A до 1,0, тим оптимальнішим є алфавіт. З часом розбіжність між кількістю літер і кількістю звуків, як, наприклад, в англійській мові, може зростати.
Коли внаслідок того, що різні літери позначають один і той самий звук, можливі різні варіанти написання слова, тоді, як вказувалося, використовують норми орфографії. Наприклад, у німецькій мові дві літери f, v, а також біграма ph можуть позначати звук [f] (як у словах f?r, vor, Phonetik). Враховуючи наявність таких фактів, лінгвісти встановили такий показник як надлишковість графіки (H). Цей показник визначають за формулою:
Н = G / S, де G - кількість графем у певній мові, а S - кількість звуків у ній. Чим більша за 1,0 величина H, тим більша надлишковість графіки.
Пристрої для традиційного письма. Здавна люди для письма використовували цілу низку різних пристроїв. Основними серед них можна назвати:
- стилoс (невеличка паличка з гострим кінцем) і глиняні чи з іншого аналогічного матеріалу таблички;
- перо (ручка) чи олівець і пергамент або папір;
- клавіатура й папір, фотопапір, фотоплівка, друкарська форма чи електронна пам'ять.
Літери на клавіатурах розташовані з врахуванням частоти їх появи в текстах (рис. Х).
Для набирання текстів у комп'ютерах використовують спеціальне програмне забезпечення (текстові процесори (ТП)), які дають змогу набирати й виправляти тексти.
Для автоматичного набирання текстів (з готових друкованих чи навіть стилізовано написаних рукою оригіналів) використовують системи оптичного читання.
Історична довідка. На першій стадії свого розвитку "письмо" було предметним (тобто не у формі графічних символів, нанесених на площинний носій інформації). Типовим прикладом такого письма є вузлове. У давнину вузлове письмо було в широкому вжитку в китайців, мексиканців, персів та інших народів (рис. Х).
Рис. 1. Зразок перуанського вузлового письма
На пізніших стадіях розвитку письмо стало графічно-символьним. Відомі чотири різні види такого письма.
Піктографічне письмо. Воно виникло в час близько 8-6 тис. р. до н. Пам'ятки такого письма (раннього шумерського з 3-го тисячоліття до н. е.) дійшли до нашого часу. У цьому письмі передачу текстів здійснювали за допомогою малюнків (піктограм). Піктограми відображала окремі події, іноді - речення. Піктограми не мали нічого спільного зі звуками, складами, часто й зі словами, їх послідовностями та їх граматичними категоріями. Приклад такого письма подано на рис. 2.
Рис. 2. Зразок древньоєгипетського піктографічного письма
Іншим прикладом може служити рисунок людини, яка сидить на березі річки й ловить рибу (відповідає текстові Я ловив рибу); рисунок людини, що несе від річки рибу (відповідає текстові Я упіймав рибу).
Ідеографічне письмо (інша його назва - логографічне (словесне), або ієрогліфічне). Цей вид письма базується на виділенні в мовленні слів або їх коренів. Основою ідеографічного письма є графічні символи (ідеограми), за якими закріплено певне значення. Іноді такі ідеограми виникали з відповідних піктограм. Наприклад: знак, що нагадує ногу означав "ходити", "стояти", "приносити", але не "ступня", оскільки для цього вже був інший знак. До них ієрогліфів потребі вже навіть могли додавати спеціальні позначки, що вказували на усну вимову, граматичні категорії, особливості значення.
За допомогою ієрогліфічного письма забезпечувалася можливість спілкування незалежно від діалекту мови чи навіть від самої мови. Прикладом може служити древнє єгипетське (4 тис. до н. е.), шумерське (3 тис. до н. е.), протоіндське (3 тис. до н. е.), китайське (2 тис. до н. е.) чи майя (1 тис. н. е.) письмо. Серед усіх цих письмен лише китайське збереглося до нашого часу.
Прикладами використання ієрогліфів у нашій мові (українській) є цифри, знаки в формулах тощо.
Силабічне
Loading...

 
 

Цікаве