WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архіте - Реферат

Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архіте - Реферат

наприклад:
TCP
194.84.124.25.1030
194.84.124.4.25
ESTABLISHED
означає, що на хості 194.84.124.25 (локальна машина користувача) з порту 1030 працює клієнт, що установив зв'язок з портом 25 хоста 194.84.124.4 (на порту 25 працює сервер електронної пошти), використовується транспорт TCP, зв'язок установлений (ESTABLISHED).
netstat -rn видає таблицю маршрутів(див. главу "Маршрутизація").
arp - реалізація протоколу arp - пошук Ethernet-адреси по зазначеній IP-адресі; основні ключі:
-a - показати всю arp-таблицю,
-d hostname - видалити відомості про зазначений хост,
-s hostname ethernet_addr - внести вручну Ethernet-адреса зазначеного хоста.
ftp - реалізація протоколу передачі файлів FTP; працює в режимі командного рядка. Основні команди:
open hostname - установити FTP-з'єднання з зазначеним хостом;
dir [directory] - вивести вміст каталогу directory (за замовчуванням - поточного) вилученого хоста;
cd [directory] - перейти в каталог directory (за замовчуванням - у домашній чи початковий) на вилученому хості;
lcd [directory] - те ж, що і cd, але на локальному хості;
ascii - уключити режим передачі текстових файлів (при цьому символи перекладу рядка будуть правильно перетворюватися з формату однієї ОС до іншої);
bin - уключити двоїчний режим передачі - файли передаються "як є";
get filename, mget filenames - скопіювати файл із вилученого хоста на локальний, mget копіює кілька файлів, у випадку mget допускаються маски *?;
put filename, mput filenames - те ж, що і get, mget, але з локального хоста на вилучений;
hash - уключити/виключити висновок "індикатора прогресу": при завершенні копіюванні визначеної кількості кілобайт на екран виводиться символ #; за замовчуванням виключено.
prompt - уключити/виключити режим запиту дій по кожнім файлі при використанні команд mget, mput; споконвічно включено;
help - список команд;
bye - розривши з'єднання і вихід із програми.
finger username@hostname - висновок інформації про користувача username на хості hostname; у Windows як правило отсутствует, на багатьох Unix-хостах може бути заблокований чи обмежений по доступі.
rm (від англ. remove) - утиліта в UNIX і UNIX-подібних системах, використовувана для видалення файлів з файлової системи. Ключі, що використовуються з rm:
-r, обробляти усі вкладені підкаталоги.
-і, виводити запит на підтвердження кожної операції видалення.
-f, не повертати код помилкового завершення, якщо помилки були викликані неіснуючими файлами; не запитувати підтвердження операцій.
rm часто є синонімом команди rm -i; це дозволяє запобігти випадкове видалення файлів. Якщо користувачу потрібно видалити велика кількість файлів без підтвердження операції, можна скасувати дія ключа -i додаванням ключа -f.
mv (від англ. move) - утиліта в UNIX і UNIX-подібних системах, використовується для чи переміщення перейменування чи файлів каталогів.
Використання:
Якщо як аргументи задані імена двох файлів, то ім'я першого файлу буде змінено на ім'я другого.
mv file1 file_1 перейменовує файл
Якщо останній аргумент є ім'ям існуючого каталогу, то mv переміщає всі задані файли в цей каталог.
mv file ./dir/ переміщає 'file' у 'dir/file' щодо поточного каталогу
Якщо останній аргумент не є каталогом і задано більш ніж два файли, то буде видане повідомлення про помилку.
Ключі, що використовуються з mv:
-f, не запитувати підтвердження операцій.
-i, виводити запит на підтвердження операції, коли існує файл, у которий відбувається перейменування чи переміщення.
-і, завершує список ключів. Застосовується для використання з файлами, імена яких починаються на -.
2. Ефективне використання динамічного керування розв'язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера
Програмування на мові асемблера вважається складною задачею, причини цього такі:
1. Мова асемблера будь-якого процесора суттєво складніша будь-якої мови високого рівня. Щоб скористатись всіма можливостями мови асемблера, треба по крайній мірі знати команди мікропроцесора, а їх число з усіма можливими варіантами переважає 100, їх кількість значно перевищує кількість операторів і ключових слів інших мов високого рівня. Проблема ускладнюється ще тим, що зміни в асемблері виникають набагато швидше ніж в мовах високого рівня, це зв'язано з появою нових мікропроцесорів і відповідно нових команд.
2. Програміст, який використовує мови асемблера повинен сам слідкувати за розподілом пам'яті та вмістом регістрів, щоб коректно розподіляти і оперувати пам'яттю, в мовах високого рівня це робиться автоматично при допомозі компілятора, але ця обставина має перевагу: можна оптимально розташувати дані в пам'яті, забезпечити максимальну швидкість виконання та мінімальну довжину програми.
3. Програми на мові асемблера важче проектувати та підлагоджувати, треба весь час пам'ятати, що конкретно знаходиться в кожному регістрів в даній комірці пам'яті. Прийнято вважати, що розробка програми тільки на мові асемблера, деякого процесора, навіть якщо він поширений не рекомендується. Зрозуміло, що будь-яку програму можна написати тільки з допомогою асемблера, але для цього треба використати набагато більшу кількість команд і час який піде на її виконання і відладку буде набагато більший ніж для мови високого рівня. Набагато вигідніше писати програми на мові високого рівня, а найбільш критичні частини на швидкодії писати на мові асемблера. Наприклад на асемблері можна скласти процедури для реалізації вводу-виводу низького рівня, процедури обробки переривань та деякі інші.
Етапи створення програми
Розробка програми на мові асемблера включає кілька етапів.
1) Підготовка початкового тексту програми;
2) Асемблювання програми(отримання об'єктного коду);
3) Компоновка програми(отримання виконуваного файлу);
4) Відладка програми(знаходження помилок).
Ці етапи циклічно повторюються.
Підготовка лістінгу програми
Текст програми на мові асемблера записується в один або кілька файлів, імена файлів і їх розширення можуть бути будь-які, прийнято для файлів які містять програми мовою асемблера прийнято використовувати розширення *.asm. Для файлів визначених констант і повних типів розширення *.inc. Ці файли є текстовими їх можна набрати в будь-якому текстовому редакторі. Можна також використати інтегровані середовища для розробки програм, при програмуванні зручно виділяти один каталог для збереження всіх файлів програми і звідти запускати всі необхідні програми для підготовки, асемблювання та компонування
Loading...

 
 

Цікаве