WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Архітектура автоматизацованої інформаційної системи - Реферат

Архітектура автоматизацованої інформаційної системи - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Архітектура автоматизацованої
інформаційної системи"
?
Інформаційні системи діють у нашій країні під назвою "автоматизовані системи (АС)". Загалом АС - це система, яка складається з персоналу і комплексу засобів автоматизації його діяльності та реалізує інформаційну технологію виконання установлених функцій.
Залежно від виду діяльності розрізняють такі різновиди АС [5]: автоматизовані системи управління (АСУ), системи автоматизованого проектування (САПР), автоматизовані системи наукових досліджень (АСНД) і т. ін.
АСУ являє собою систему управління, яка орієнтована на широке й комплексне використання технічних засобів і економіко-математичних методів для розв'язування інформаційних завдань управління.
Починаючи з 1963 долі в країні створено і функціонує приблизно 2500 АСУ різного рівня і проблемної орієнтації, у тому числі 500 АСУ підприємств і організацій, 36 міністерств і відомств, 62 територіальних організацій і т. ін.
Створені за тридцятилітню історію впровадження ЕОМ у сферу управлінської діяльності численні АСУ різняться призначенням, проблемною орієнтацією, місцем застосування, автоматизованими функціями і т. ін. З метою підвищення ефективності витрат на розвиток діючих систем та проектування нових, усунення паралелізму і дублювання в проведенні наукових досліджень і проектно-конструкторських робіт, створення типових проектних рішень і типових АСУ зроблено їх класифікацію.
Найвищою класифікаційною ознакою АСУ є предметна сфера її застосування: економіко-організаційна, технологічна і проектно-конструкторська. Згідно з цим безліч АСУ поділяється на три класи: економіко-організаційні (АСУ), управління технологічними процесами (АСУ ТП), проектно-конструкторські (САПР).
Економіко-організаційні АСУ містять міжгалузеві АСУ (автоматизована система планових розрахунків, автоматизована система фінансових розрахунків, автоматизована система державної статистики, автоматизована інформаційно-пошукова система науково-технічної інформації, автоматизована інформаційно-управляюча система Держкомітету зі стандартів і т. ін.), виробничі АСУ (галузеві автоматизовані системи управління, АСУ акціонерних товариств і концернів, автоматизовані системи управління підприємствами та організаціями (АСУП), територіально-адміністративні АСУ (територіальні АСУ областей, АСУ міського господарства, адміністративних районів, територіально-виробничих комплексів).
До складу автоматизованих систем управління виробничими процесами належать системи, які призначені для управління безперервним виробництвом, автоматизованими потоковими лініями, комплексними лініями агрегатів і верстатів, верстатами з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Останнім часом верстати з ЧПУ об'єднуються в оброблювані модулі і разом з транспортно-нагромаджувальними системами створюють гнучкі виробничі системи (ГВС).
Системи автоматизованого проектування використовуються для проектування деталей і вузлів машин, елементної бази, виробничого і технологічного проектування.
Нагромаджений досвід упровадження і використання автоматизованих систем довів порівняно високу ефективність багатьох із них. Економічний ефект від експлуатації передових галузевих АСУ протягом 1988-1989 рр. становив 10-20 млн. крб.
Крім прямого економічного ефекту впровадження галузевих АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу міністерств і відомств. У результаті автоматизації процесів інформаційного обслуговування підвищилась інформованість управлінського персоналу.
Досить ефективні інші автоматизовані системи управління (АСУП, АСУ ТП, САПР). Згідно з даними, наведеними в [14], середнє значення річного економічного ефекту АСУП протягом 1988-1989 рр. становило 640 тис. крб., коефіцієнт ефективності капітальних вкладень - 0, 88; АСУ ТП відповідно - 223 тис. крб. і 0, 77; САПР - 170 тис. крб. і 2, 94. Водночас досвід проектування і впровадження АСУ виявив низку серйозних недоліків.
1. Стандартний набір задач і підсистем АСУ не забезпечив їй необхідної гнучкості, через що модифікація та розширення функціонального складу системи значно ускладнюються.
2. Надмірна централізація обробки інформації в діючих АСУ не дає змоги здійснювати процеси оперативного управління і регулювання в реальному масштабі часу.
3. Інформаційні моделі об'єктів управління, які використовуються в АСУ, не завжди адекватно описують реальний перебіг виробничих процесів, оскільки покладена в їх основу інформація відбиває характеристики і зв'язки об'єктів управління в минулому і не враховує ускладнення виробничих процесів, постійного оновлення технологій і складу продукції, яка виробляється.
4. Недостатня кількість оптимізаційних задач у складі АСУ (у середньому 1, 5 %). Головною причиною такого положення є незацікавленість користувачів у застосуванні оптимізаційних методів, відсутність надійної і достовірної інформації для оптимізаційних розрахунків, неможливість або недоцільність упровадження локальних оптимізаційних задач.
5. Багато зі створених АСУ не охоплювали всього життєвого циклу виробництва на об'єкті. Різні типи АСУ (АСУП, САПР, АСУ ТП) діють на великих підприємствах автономно, без взаємозв'язку. У системах, як правило, відсутні замкнені комплекси задач управління (від нормування до регулювання).
6. Більшість задач, розв'язуваних в АСУ, призначена лише для окремих структурних підрозділів, а тому їх безпосередній вплив на хід виробничого або господарського процесу обмежений.
7. Системи не забезпечують оперативної взаємодії з ЕОМ різних рівнів управління. Пакетний режим функціонування АСУ не дає змоги реалізувати системи підтримки прийняття рішень, які передбачають можливість альтернативного вибору раціональних рішень.
8. Упровадження систем не супроводжувалось перебудовою організаційної структури підприємств, перерозподілом функцій управління в умовах використання машинної обробки даних.
Зазначені недоліки АСУ змушують знаходити сучасніші форми та методи їх проектування, розробляти концептуальну основу створення систем нового покоління. Досвід, нагромаджений у галузі створення локальних АСУ і використання засобів обчислювальної техніки, насамперед, мікропроцесорних систем, зумовив об'єктивну необхідність створення якісно нового класу систем, які забезпечують інтеграцію процесів автоматизації управління як технологічними процесами, так і інформаційними, які реалізують гнучке функціонування дільниць, цехів, підприємств у цілому .
Залежно від технологічного або функціонального аспектів розгляду в АСУ можна вирізнити кілька складових елементів.
Використовуючи технологічний аспект розгляду, в управляючій частні (орган управління) вирізняють апарат управління, а також техніко-економічну інформацію, методи і засоби її технологічної обробки. Коли відокремлено апарат управління, елементи, що залишилися, так тісно в технологічному плані пов'язані між собою (за умов єдиного системного використанняекономіко-математичних методів і технічних засобів управління), що створюють автоматизовану систему обробки даних (АСОД).
АСОД являє собою людино-машинну систему, у рамках якої реалізується інформаційна модель, що формалізує процеси обробки даних в умовах нової технології (мал. 5). АСОД через себе, замикає прямі та зворотні інформаційні зв'язки між об'єктом управління (ОУ) і апаратом управління (АУ).
Функції АСОД визначають її структуру, яка включає підсистеми: збору і реєстрації даних; підготовки інформаційного фонду; обробки, нагромадження і зберігання даних; випуску вихідних документів, передачі даних від джерел виникнення до місця обробки, а результатів розрахунків - до користувачів інформації для прийняття управлінських рішень.
До складу комплексу технічних засобів АСОД можуть входити ЄС ЕОМ, СМ ЕОМ, персональні ЕОМ, різноманітні технічні засоби підготовки та зберігання інформаційних масивів, засобів збору і реєстрації даних, канали зв'язку і т. ін. Реалізовуючи передусім обчислювальні функції, АСОД забезпечує, обмін інформацією з користувачем у режимі діалогу, а також здійснює машинну обробку даних.
Матеріальні ресурси та обслуговуючий персонал у процесі переробки інформації мають бути організовані так, аби досягався необхідний економічний ефект. При цьому велика увага приділяється вибору організаційної форми використання обчислювальної техніки як одному з важливих елементів АСУ. У практиці склалися три організаційні форми використання обчислювальної техніки: децентралізована, централізована, змішана.
1. Децентралізована форма орієнтована на масове впровадження персональних ЕОМ на робочих місцях виконавців, робітників планово-економічних служб підприємств і установ, керівних працівників, які використовують ЕОМ у своїй професійній діяльності. На базі широкої комп'ютеризації створюються автоматизовані робочі місця, локальні обчислювальні мережі, що дає змогу підвищити ефективність виконання управлінських функцій за рахунок оперативності, вірогідності, повноти інформації в рамках прийманих рішень.
2. Централізована форма передбачає в АСУ наявність обчислювальної установи (обчислювальний центр, інформаційно-обчислювальний центр, обчислювальний центр колективного використання), де зосереджені обчислювальні, інформаційні, програмні та інші ресурси, включаючи кваліфікованих спеціалістів з експлуатації технічних засобів, проектування та програмування розв'язування нових завдань, створення і ведення інформаційного фонду.
3. Змішаний варіант ґрунтується на широкому використанні експлуатаційних можливостей великих ЕОМ, які мають розвинену систему периферійних засобів для введення, первинної обробки і нагромадження вхідної інформації, каналів зв'язку, котрі забезпечують підімкнення персональних ЕОМ до єдиної обчислювальної мережі. При цьому в процесі функціонування обчислювальна установка зберігає своє домінуюче положення в частині організації технології, управління інформаційними процесами, необхідними ресурсами, розподіленими за рівнями ієрархічно створеної обчислювальної мережі.
Мал. 1. Архітектура АСУ і АСОД
Loading...

 
 

Цікаве