WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Поняття, класифікація і склад автоматизованої бази даних - Реферат

Поняття, класифікація і склад автоматизованої бази даних - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Поняття, класифікація і склад автоматизованої бази даних"
У визначенні автоматизованої інформаційної системи та у її архітектурі, що показана на Рис. 1, присутні деякі не зовсім "комп`ютерні" об`єкти - користувачі і документація. Користувачі, як правило, працюють в якихось організаціях, що мають ті чи інші мандати. Мандати визначаються виходячи з мети організації, законів та нормативних актів, що регламентують діяльність. Перелічені, та інші організаційні об`єкти і відношення між ними утворюють організаційну систему, в яку ІС входить лише як, хоча і дуже важлива, але частина. При цьому ІС складається з автоматизованої і неавтоматизованої частин. Тобто, користувачі і документація АІС є об`єктами складнішої системи і повинні узгоджуватись з останньою.
Рис. 1. Архітектура типової автоматизованої інформаційної системи
У літературі, що розглядає ІС у широкому розумінні, практично досягнуто згоди стосовно виділення трьох рівнів абстрації у кожній системі [Iivari, 1989]:
1. Організаційний, що визначає організаційну роль і контекст ІС.
2. Концептуальний/інфологічний, що визначає "незалежну від реалізації" специфікацію ІС.
3. Даталогічний/технічний, що визначає технічну реалізацію ІС.
Знову, як і у попередньому підрозділі, для виділення рівнів використано абстрацію, причому рівні абстракції, або стратифіковані описи відносяться до ієрархічної структури понять з чотирма характеристиками:
" Ієрархічне лінійне відношення;
" Рівні описують різні характеристики однієї і тієї ж системи;
" Верхні рівні містять у деякому смислі більш абстрактний опис системи ніж нижні;
" Структура понять системи містить визначення відношень між рівнями.
Наведені рівні абстракції близькі трьом "контекстам", ідентифікованим у роботі [Lyytinen, 1987]: технологічному, мовному і організаційному. Там стверджується, що ці три контексти є вичерпними, а їх ієрархія описувалась наступним чином: "Технологія, або фізичний світ в цілому, є основою для мовного контексту, тому що мова завжди представляється якимось матеріальним носієм. З іншого боку, мова необхідна для будь-якої організаційної соціальної дії, що попадає у фокус організаційного контекста".
[Mylopoulos, 1991] називає ці рівні світами відповідно: використання, предметним і системним (Usage World, Subject World, System World). Вони врешті решт отримуються завдяки абстрагуванню реальності:
" Організації (host organization);
" Всесвіту міркувань (universe of discourse);
" Абстрактної технології ІС (abstract technology).
Всі автори відзначають, що верхні рівні ІС є визначальними для нижніх, тобто, не можна створити технічний рівень, який протирічить, наприклад, організаційному.
Якщо застосувати ієрархію рівнів ІС у широкому розумінні по відношенню до проблеми інтеграції просторових даних, то остання чітко розпадеться на три ієрархічні рівні і кожен вищий рівень матиме справу з більшою складністю проблеми. У відповідності з традицією, ці інтеграційні рівні називаються:
1. Рівень інтеграції бази даних (БД);
2. Рівень інтеграції профілю БД;
3. Файловий рівень інтеграції (найнижчий рівень).
Вони знаходяться у наступних співвідношеннях з іншими відомими поняттями:
№ Світи Рівні абстракції Рівні представлення Рівні інтеграції
3 Організаційний Організаційний Географічний Бази даних (БД)
2 Предметний Концептуальний/інфологічний Геометричний Профілю БД
1 Системний Даталогічний/технічний Системний Файловий
Рис. 2. Процес побудови БД
В науковій літературі існує досить значне розмаїття щодо класифікації автоматизованих баз даних (інформаційних систем). Різні автори в залежності від своїх задач та точок зору виділяють ті чи інші критерії і розподіляють пріоритети між ними. Зупинимось на одному з таких підходів, який на наш погляд, найбільш узгоджується з іншими темами цього курсу. Отже, автоматизовані бази даних класифікуються:
1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Розглянемо по черзі і детальніше кожний з критеріїв.
1) за призначенням.
Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.
Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.
Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів. Переважну більшість сучасних систем для ПЕОМ слід віднести до категорії змішаних.
Звичайно, наведені описові характеристики не дають можливості чітко визначитись у випадку класифікації кожної конкретної ІС, але дозволяють зробити перші грубі припущення. Для більш точних класифікаційних оцінок необхідно враховувати додаткові властивості, що відносяться до пошукового процесу, а також до особливостей мов запитів, реалізованих в тій чи іншій системі. Оскільки подальші наші розгляди будуть стосуватися переважно фактографічних систем, тому зараз приділимо більше уваги саме документальним системам.
Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими. Спочатку їх мовою була нічим не обмежена природна мова. Перші ДАІС були призначені для пошуку книг та документів у бібліотеках і великих сховищах, тому їх і почали називати документографічними.
Основним елементом інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа, явища чи об'єкта. Реферат повинен відображувати ті риси, які цікавлять користувача (як правило - людини). В ньому виділяються слова чи слоросполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами. Запит для ДАІС можна зформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт. Алгоритм формування відповіді послідовно порівнює запит з кожним рефератом і вибирає такі, що пройшли порівняння. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат - пощуковим образом.
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуютьсябільшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.
Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов - проблемно-орієнтованих комплексів.
Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.
3) за локалізацією (локальні та розподілені);
Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп'ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп'ютерів з певною стратегією рознесення даних.
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Структури даних, що підтримуються в системі бази даних, - це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність, так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. В останні десятиріччя найбільшого розповсюдження (особливо для персональних ЕОМ) зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп'ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об'ємів даних.
Література
1. Литвиненко О.Є. До питання про інтеграцію просторово прив'язаних тематичних даних // Тези для виставки "Проблеми інформатизації центральних органів державної виконавчої влади", Київ, 9-11.03.99.
2. Першиков В.И., Савинков В.М. Толковый словарь по информатике.- М.: Финансы и статистика, 1991.- 543 с.
Loading...

 
 

Цікаве