WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Служба world wade web - Реферат

Служба world wade web - Реферат


Реферат
на тему:
Служба world wade web
ПЛАН
1. Спектр послуг Інтернет.
2. ТСР/IP протокол.
3. Головні напрямки використання Інтернет.
4. Адресація в Інтернет.
1. Спектр послуг Інтернет
Зараз спостерігається швидке розширення спектру послуг Інтернет. З'являються ішвидко поширюються нові види сервісу:
- електронні газети, електронні "розмовляючі" мультимедіальні журнали;
- тижневі радіопередачі, які транслюються по Інтернет (ITR);
- відеоконференції;
- технічна підтримка компаніями своїх продуктів;
- електронні закупки; тощо.
Сьогодні користувачі можуть розмовляти між собою, надсилати і одержувати листи по електронній пошті, брати участь у роботі обмежених дискусійних груп, підключатися до каталогів бібліотек університетів, а також обмінюватися практично будь-якими типами даних, зображеннями, звуком тощо. Навіть популярний у недалекому минулому кінофільм "Воск" був надісланий по системі Інтернет в США. Зображення було чорно-білим, частота зображення була 2 кадри на секунду, проте, це стало першим кроком по створенню комп'ютерного еквіваленту кабельного телебачення. Крім того, по Інтернет щонеділі існує радіопередача, в якій представлені новини в області телекомунікаційних технологій і розповідь про самого "розумного" користувача тижня.
2. ТСР/IP протокол
Треба пам'ятати про те, що одержання інформації через Інтернет схоже на спробу напитися з пожежного гідранту. Як це робиться?
Для організації міжмережних з'єднань потрібний відповідний протокол. На мові комп'ютерів, протокол - це просто сукупність узгоджень, яка визначає обмін даних між різними програмами. Протоколи задають засоби передачі даних, повідомлень і обробок помилок мережі, також дозволяють розробляти стандарти, які не пов'язані з конкретною апаратною платформою. Всі параметри, від швидкості передачі даних і до методів адресації при транспортуванні окремих повідомлень - визначаються і задаються протоколами, які використовуються у даній конкретній мережі.
В Інтернет базовим протоколом є TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol). IP відповідає за доставку повідомлень за потрібною адресою. Ці потужні протоколи були запропоновані у 1974 році Робертом Кеном, одним з основних розробників ARPANET, і вченим-комп'ютерщиком Вінтором Серфом. Зараз Серф є президентом американської корпорації національних дослідницьких ініціатив, а Керф - віце-президентом.
Проте, слід мати на увазі, що TCP/IP не єдиний протокол, який пригодний для з'єднання різних мереж. Інтернет зараз є багатопротокольною мережею, яка інтегрує і інші стандарти. Основні серед них - стандарти взаємодії відкритих систем (OSI). Запропоновані Міжнародною організацією по стандартизації (ISO), протоколи OSI одержали широке розповсюдження в Європі, де не так сильно, як у США відчувався вплив TCP/IР. Системи, які основані на інших протоколах, також підключаються до Інтернет через шлюзи. Наприклад, BITNET - це мережа, яка для передачі даних використовує особисті стандарти, проте, хоча б частково, вона доступна через шлюзи Інтернет.
3. Головні напрямки використання Інтернет
За допомогою TCP/IP надаються такі чотири головних напрямки використання Інтернет:
1) Електронна пошта - найбільш проста і доступна для багатьох користувачів послуга, проте дуже корисна. Більшість користувачів Інтернет мають справу тільки з електронною поштою, проте, вважають мережу Інтернет безцінним ресурсом. Електронна пошта надає змогу надсилати одному або декільком особам повідомлення, текстову інформацію від автоматизованих комп'ютерних програм, тощо. У перші роки існування ARPANET, електронна пошта вважалася лише додатком до тих можливостей, які надавала мережа. Ніхто не чекав виникнення величезного потоку інформації, який з'явився завдяки обміну між вченими, територіально віддаленими один від одного, своїми ідеями. Сьогодні без існування електронної пошти важко уявити собі існування. Не менше значення електронної пошти і в комерційних мережах. Багато абонентів користуються тільки цією послугою.
2) Передача файлів з одного комп'ютеру до іншого - одна з найбільш комфортних послуг, які були надані Інтернет. Вона базується на протоколі передачі файлів, або FTP (File Transfer Protocol). Доступ до загальнодоступних матеріалів, здійснюється через процедуру під назвою "анонімний FTP" і дозволяє реєструватися на віддалених комп'ютерах і використовувати джерела інформації у тих каталогах, які відкриті для широкого доступу адміністратором системи.
Використання FTP дозволяє проводити пошук програм в Інтернет. Замість того, щоб запитати каталог всіх файлів з однієї бібліотеки, потрібно переглянути тисячі комп'ютерних архівів, які вміщують файли і програми. Щоб легко їх знаходити, потрібно навчитися працювати з механізмами пошуку.
3) Віддалений доступ (або Telnet) дає змогу підключитися до віддаленого комп'ютеру і працювати з ним у інтерактивному режимі. За допомогою Telnet можна користуватися бібліотеками, каталогами різних університетів, установ тощо. Можна шукати яку завгодно інформацію від процесів утворення галактик до кулінарних рецептів, шукати тексти пісень, закони різних країн тощо. Віддалений комп'ютер буде відкликатися на команди, а ваш особистий - працювати як простий термінал. У багатьох випадках системи на базі меню, які є на віддалених комп'ютерах, роблять інтерактивний сеанс роботи досить ефективним.
4) WWW (WORLD WIDE WEB або всесвітня павутина) - інформаційна система, яка базується на гіпертекстовій технології, що розроблена у європейському центрі ядерних досліджень (СERN - i). Вона використовує гіпертекстову мову запису файлів HTML (Hypertext Markup Language), в яку можуть конвертуватися формати пакетів Microsoft Word, Word Perfect тощо. Документи WWW можуть бути в текстових, відео-, аудіофрагментах. Для пошуку й отримання інформації через WWW університетом Іллінойс, розроблена система Mosaiс, яка розповсюджується безкоштовно і швидко стає популярною у середовищі користувачів Інтернет.
4. Адресація в Інтернет
На кожному рівні ієрархії Інтернет мережа, яка входить до її складу, сама відповідає за лад у своєму середовищі. З точки зору адресації, це означає, що будь-яка установа, яка підключена до неї, веде базу даних своїх комп'ютерів мережі. Унікальні номери, які використовуються для ідентифікації комп'ютерів в Інтернет, називаються IP- адресами.
IP- адреса складається з 4 номерів (кожний з них по своїй величині не більший за 255 у десятковому запису). Вони відокремлені один від одного крапками. 192.33.33.22 - це IP - адреса, така ж як і 155.66.77.1 Крайнє ліве число визначає номер великої мережі, числа, які стоять праворуч - позначають більш мілкі ділянки мережі, і таким чином далі, поки не дійдемо до конкретного комп'ютеру.
Але з такими адресами існує багато проблем. Вони дуже важко запам'ятовуються і дуже довгі. Щоб полегшати порозуміння адрес, почаливикористовувати спеціальні назви (імена, наприклад, tel.dlab.kiev.ua). Таке ім'я називається доменним. З такими адресами легше працювати, тому що доменні імена мають постійну структуру, дивлячись на яку можна легко зрозуміти, якій установі належить ім'я. Коли набирається ім'я, маршрутизатори, які обробляють потік даних мережі, ставлять на місце відповідні цифри IP-адреси.
Система доменних імен (DNS), що характеризує комп'ютери і установи, в яких вони розташовані, впорядкована дзеркально відносно до цифрової IP-адресації. Якщо в IP-адресі найбільш загальна частина адреси вказана ліворуч, то в доменних іменах вона розташована праворуч.
Доменні імена можуть багато розповісти про кожну конкретну адресу. Це видно з подальшого опису:
com - комерційні домени США, тобто, ці адреси належать до фірм або компаній;
edu - означає учбову установу, наприклад: ftp.ncsa.uiuc.edu
gov - домен верхнього рівня для комп'ютерів урядових структур;
mil - відноситься до воєнного відомства;
net - відноситься до установ, які управляють мережами;
org - як правило, використовуються для приватних компаній, які не підходять до вищевказаних категорій.
Якщо, .com, .gov., .mil використовуються для американських установ, то для інших країн є особисті домени верхнього рівня. Наприклад:
.ua - Україна;
.de - Німеччина;
.ch - Швейцарія;
.it - Італія.
Щоб звернутися до конкретного користувача по конкретній адресі, необхідно до наданої комп'ютерної адреси додати ліворуч ім'я користувача за допомогою символу @ (комерційне at).
Зараз, коли вже є доменна адреса, можна відкинути IP-адреси? Проте - ні, тому що імена дозволяють комп'ютерам в мережі тільки одержати інформацію про адреси. Коли вказується конкретний комп'ютер за допомогою доменного імені, сервер імен, який відповідає за відповідну область адрес (доменів), переводить ці імена у IP- адресу. В залежності від розташування комп'ютеру, і географічної відстані від нього до вас, такі запити можуть пройти через декілька серверів імен, перш ніж дістануться кінцевої адреси. Привабливість такої системи складається з двох обставин: по-перше, не потрібно обробляти жоден із запитів/відповідей, тому що це робиться автоматично; по-друге, у порівнянні з централізованим списком адрес (до речі, таким чином колись і працювала Інтернет), система DNS дозволяє мережі зростати без зайвих організаційних зусиль.
ЛІТЕРАТУРА
" Эд Крол. Все об Internet. Руководство и каталог. Киев, Торгово-издательское бюро BHV, 1995, 591с.
" Пол Гилстер. Навигатор Internet. Путеводитель для человека с компьютером и модемом. Джон Уайли энд Санз. Москва - 1995, 735с.
Loading...

 
 

Цікаве