WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Звіт про проходження практики з електроніки та схемотехніки (звіт) - Реферат

Звіт про проходження практики з електроніки та схемотехніки (звіт) - Реферат

інструмент має стояти на своєму місці. Якщо він стоїть на полиці, потрібно краскою або флатмастером нанести його контур, а якщо в ящику - зробити спеціальне гніздо. При організації робочого місця потрібно обовєязково приймати до уваги зріст, смаки і характер людей, проживаючих разом із радіолюбителем, з тим, щоб його робота не мішала іншим.
Основний інструмент для виконання електромонтажних робвт - електричний паяльник. Радіолюбителі використовують за звичай електричні паяльники з неперервним і імпульсним нагрівачами. Щоб одержати високоякісні електромонтажні з'єднання, потрібно виконувати основні правила пайки.
Розмір і форма жала паяльника і температура його нагріву повинна відповідати розмірам і конфігурації спаюваних деталей і температурі плавлення припою. Поскількив практиці зустрічаються велика кількість паяльних робіт, приходиться використовувати декілька типів паяльників з жалами різної форми і величини.
Для виконання електромонтажних робіт, крім паяльника на підставці (бажано зі встроєним регулятором температури жала), необхідні пінцет, приспособлення, часто називаєме "третьою рукою", різноманітні тепловідводи, насадка для спеціальних монтажних робіт, приспособлення для освітлення місця пайки, бокові кусачки, круглогубці і плоскогубці.
В процесі пайки малогабаритних елементів (напівпровідникових діодів, транзисторів, інтегральних мікросхем і ін.) можливий їх перегрів, через що параметри елемента можуть погіршитись, а інколи елементи взагалі виходять з ладу. Для застереження перегріву при пайці використовують тепловідводи. Ними можуть бути мвнватюрні плоскогубці, зажим "крокодил" з напаяними масивними накладками із міді або латуні, спеціальні пінцети.
При деяких роботах дуже зручні різноманітної форми насадки для паяльника, які полегшують виконання деяких видів монтажу і демонтажу (наприклпд для одночасної напайки або розпайки виводів мікросхем, для пайки дуже тонких виводів і т.д.).
Для освітлення тяжкодоступних місць пайки зручні мініатюрне зеркальце на довгій ручці і відрізок ізоляційної трубки з вмонтованим в нього малогабаритною лампою.
В процесі монтажу часто приміняють малогабаритні бокові кусачки - бокорізи. При роботі з товстими проводами необхідно користуватися кусачками у виді кліщів. Для формування виводів деталей перед їх встановкою на плату, для формування кінців провідників під винт використовують мініатютні плоскогубці або круглогубці. Деколи використовують так звані овалогубці, яким властиві властивості і плоскогубців, і круглогубців одночасно.
Корисним інструментом являється обжигалка, яка собою представляє два витка (діаметром 5-6 мм) товстого провода з високою протидією. Спіраль закріплена на теплостійці ізоляційнох ручки. При включенні на напругу 2-6 В (не більше) спіраль повинна нагріватися до температури плавлення зовнішньої пластмасової ізоляції монтажних проводів і синтетичної внутрішньої обмотки. Таке приспособлення дозволяє дуже акуратно і швидко зачищати кінці монтажного провода. Часто бувають необхідні в роботі медицинський скальпель, лезвія від безопасної бритви, спиртовка, мілкозернистий наждачний папір.
Основні вимоги до виконання електромонтажних робіт. Основні вимоги до розміщення елементів на друкованій платі.
Радіолюбителі використовують монтажні плати багатьох видів. Тут і плати із запресованими проволочними шпильками, монтажними пистонами, з печатними провідниками, різноманітні універсальні монтажні плати, вигідні при макетируванні електронних пристроїв.
Основою плат із шпильками служить листовий гетинакс або склотекстоліт товщиною 1,5-2 мм. На заготовці плати в вузлах сітки з кроком 5-10 мм (крок залежить від розмірів використовуваних деталей: чим менші деталі, тим менший крок сітки) сверлять отвори для встановки шпильок. Їх виготовляють їз твердої мідної голої дротини дваметром 0,8-1,5 мм. Діаметр отворів повинен бути на 0,1-0,15 мм меншим діаметра дротини. Нарізавши потрібне число шпильок довжиною 12-20 мм, злегка запилюють один із кінців на конус і ударами молотка загоняють їх в отвори в платі. Для того, щоб шпильки не випадали із отворів, можна їх злегка розплющувати коло плати зразу після запресовки. На одній стороні плати до шпильок припаюють деталі, на другій прокладують з'єднувальні провідники. Такі плати придатні для багаторазового використання, вони прості у виготовленні і надійні. Шпильки повинні бути добре облужені.
Основою монтажних плат з пистонами може служити такий же листовий ізоляційний матеріал, як і для плат із шпильками. Отвори свердлять такого діаметру, щоб пистони надійно входили в отвори. Пистони розвальцьовують в отворах плати кернером, заточеним під кутом 90-100 градусів. Саморобні пистони можна зробити з латунної трубки діаметром 2-3 мм і товщиною стінки 0,2-0,3 мм. Такі пистонирозвальцьовують між двома кернерами. Після встановки пистонів їх обслуговують ззовні і в середині дірок. Монтаж на такій платі краще всього виконувати одножильним луженим проводом діаметром 0,5-0,7 мм без ізоляції. Монтажні плати з використанням пустотілих пистонів позволяють виконувати малогабаритні вироби з високою якістю і гарним зовнішнім виглядом. Крім цього, такі плати більш стійкі до вібрацій і ударів в порівнянні з платами на шпильках.
Для печатних монтажних плат використовують фольгірований гетинакс або склотекстоліт. Процес виготовлення печатної плати складається із наступних операцій: зачистка фольги від окислення, нанесення рисунка провідників кислотостійкою краскою, травлення заготовки до повного зняття фольги на незахищених краскою місцях і знищення захисної краски.
Заготовки печатних плат за звичай травлять в розчині хлорного заліза. Якщо в ростворі появився темний осад , то невеликими порціями добавляють туди соляну кислоту до повного пропадання осаду. Процес травлення триває 05-1,5 год. По закінченні процесу травлення заготовку сполоскують, старанно промивають теплою протічною водою і змивають лак (або краску). Деколи буває зручно знімати лак наждачним папером №60 або 80.
Готову печатну плату слідує для консервації покрити тонким шаром каніфольного лаку (роствору каніфолі в спирту) або зразу ж залудити хоча б
Loading...

 
 

Цікаве