WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Область дії означень та побічний ефект - Реферат

Область дії означень та побічний ефект - Реферат

plusfr(x1, y1, x2, y2 : integer; var x3, y3 : integer);
begin x3:=x1*y2+x2*y1; y3:=y1*y2;
redufr(x3, y3)
end;
Щоб скоротити дріб, треба його чисельник і знаменник розділити на їх найбільший спільний дільник (задача 4.5). Нехай його обчислення задає функція gcd, яку ми тут не уточнюємо. Тоді процедура скорочення redufr очевидна:
procedure redufr(var x1, y1 : integer);
var t : integer;
begin
t:=gcd(x1, y1);
x1:=x1 div t; y1:=y1 div t
end;
Нарешті, наведемо розташування наведених підпрограм у блоці програми. Функція gcd повинна бути записана перед процедурою redufr, оскільки в ній визивається. Так само ця процедура повинна бути записана перед процедурою plusfr. Взаємне розташування plusfr, writefr і readfr не має значення:

function gcd(x, y : integer) : integer; …
begin … end;
procedure redufr(var x1, y1 : integer); …
begin … gcd … end;
procedure plusfr(x1, y1, x2, y2 : integer; var x3, y3 : integer);
begin … redufr … end;
procedure readfr(var x, y : integer);
begin … end;
procedure writefr(x, y : integer);
begin write(x, '/', y) end;
Запис програми в остаточному вигляді залишаємо як вправу. Р
Переозначати ім'я підпрограми в ній самій мова Паскаль забороняє. Але дозволяє використовувати його, тобто позначати ним виклики цієї ж підпрограми. Такі виклики підпрограми усередині її самої називаються рекурсивними; ми познайомимося з ними в розділі 9.
Ім'я, означене в підпрограмі (або програмі), називається локальним у ній.Ім'я, записане, але не означене в підпрограмі, називається глобальним у ній. Воно може бути означеним у одній з підпрограм, що охоплюють, або програмі. У прикладі 7.1 ім'я t є глобальним в процедурі minus і в процедурі plus, але тільки до означення {2}; далі воно є локальним і позначає зовсім іншу змінну, хоча й того ж типу.
У наступному підрозділі ми розглянемо модулі - спеціальні "збірники означень", які дозволяють використовувати імена взагалі без означення в програмі. Втім, такі імена вже знайомі - наприклад, імена математичних функцій або підпрограм readln і writeln.
Зміна змінної з глобальним ім'ям у підпрограмі називається побічним ефектом підпрограми. Наприклад, у програмі twovars побічний ефект процедури minus полягає в зміні значень змінної з ім'ям t.
Побічний ефект називається явним, якщо він заданий операторами присвоювання. Такий побічний ефект процедури minus. Неявний побічний ефект задається, якщо глобальне ім'я вказати у виклику підпрограми як аргумент, що відповідає параметру-змінній. Наприклад, у виклику процедури читання.
Програміст може задати побічний ефект, іноді навіть не бажаючи цього, через неуважність. Результати такої помилки можуть виявитися цілком несподіваними й навіть дуже сумними для автора програми. Тому використання глобальних імен вимагає особливої уваги. Втім, це аж ніяк не означає, що користуватися ними не варто. Як і побічним ефектом. Усе добре в міру й за своїм призначенням.
При імітації виконання програми можна ввести додаткові позначення для локальних імен у підпрограмах, щоб явно відрізняти їх від глобальних. Наприклад, якщо в підпрограмі S означено ім'я N, то позначимо його S.N, а якщо підпрограма S2 вкладена в підпрограму S1 і містить означення імені N, то позначимо його S1.S2.N тощо. Зокрема, у прикладі 7.1 ім'я t у підпрограмі minus є глобальним і додаткового позначення не одержує, а в підпрограмі plus позначається plus.t.
Як відомо з розд.2, при виконанні виклику підпрограми її параметрам-змінним зіставляється пам'ять аргументів. При імітації виконання програми можна "сумістити" параметр-змінну з аргументом. Іншим іменам змінних, означеним у підпрограмі, зіставляються свої власні ділянки пам'яті. Наприклад, виконання програми
program qq(input, output);
var a, b, c : integer;
procedure ps(a : integer; var b : integer);
var t : integer;
begin t := a+b; b := t-b; a := t-b; c := t end;
begin
a := 1; b := 5; c := 2;
ps(b, a);
writeln(a, b, c)
end.
можна відбити такою таблицею:
Виконувані дії a b c
a:=1; b:=5; c:=3 1 5 2
Виклик ps ps.b ps.a ps.t
Неявне ps.a:=b 1 5 2 5 ?
ps.t:=ps.a+ps.b 1 5 2 5 6
ps.b:=ps.t-ps.b 5 5 2 5 6
ps.a:=ps.t-ps.b 5 5 2 1 6
c:=ps.t 5 5 6 1 6
writeln(a, b, c) 5 5 6
Суміщення імен a і ps.b в одній колонці вказує, що цим іменам зіставлена та сама ділянка пам'яті. У результаті виконання буде надруковано 5 5 6.
Задачі
7.1.* Укажіть помилкове використання імен у програмі:
program AB(input, output);
function A : integer;
function B : integer;
function A : integer;
begin A:=1 end
begin A := 2; B := A end;
begin A := 3 end;
begin writeln(A); writeln(B) end.
7.2. Імітувати виконання програми:
program (input, output);
var a, b : integer;
procedure badswap(var a : integer; t : integer);
var d : integer;
begin
d := t; t := a; a := d
end;
begin
a := 1; b := 3;
badswap(a, b);
writeln(a, b)
end.
7.3.* Написати програму, за допомогою якої можна встановити, чи завжди обчислюються праві операнди бульових операцій and і or.
7.4.* Дописати необхідні означення до тіла програми, щоб при її виконанні було надруковано не "0", а "1":
begin
writeln(b*c-c*b)
end.
Loading...

 
 

Цікаве