WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Читання лексем виразу - Реферат

Читання лексем виразу - Реферат


Реферат на тему:
Читання лексем виразу
Вираз є послідовністю лексичних одиниць (лексем) чотирьох різновидів: сталі, імена (позначення функцій), знаки операцій та дужки. Виділення лексем із виразу називається його лексичним аналізом. Лексеми виділяються в ході побудови внутрішнього подання виразу багаторазовим розв'язанням задачі добування чергової лексеми виразу.
Тут ми представимо розробку модуля, що забезпечує все необхідне для добування лексем. Створюючи цей модуль, ми повністю відділяємо обробку лексем виразу від їх добування. Якщо колись нам доведеться міняти добування лексем, ми внесемо зміни лише в цей модуль.
1. Алгоритм добування лексеми
Розв'язання задачі добування чергової лексеми буде описано функцією getlx. За її виконання обчислюється ознака того, чи є ще лексема у вхідній послідовності символів, і за її наявності вона присвоюється параметру-змінній функції. Помістимо функцію getlx і допоміжні для неї засоби в модуль Glx.
Алгоритм добування лексеми має такий загальний вигляд:
відшукати перший символ лексеми;
if відшукали
then
прочитати символи лексеми та
створити її подання
else
зафіксувати відсутність лексеми.
2. Модуль розпізнавання лексем
У цьому модулі треба означити все необхідне для читання лексем. За межами модуля використовуються тип st8 імен, типи лексем Tlx та їх різновидів Ttlx, а також функція getlx. Означення цих типів та заголовок функції мають бути в інтерфейсному розділі модуля.
У розділі реалізації означимо необхідні сталі, а також масив Namf, що зберігає множину імен функцій. Означимо змінні Bcon, Bnam, Bops, Bpar та Blex для зберігання множин символів, якими починаються лексеми відповідних різновидів, та їх об'єднання. Ініціалізацію всіх цих змінних задає процедура glxinit, виклик якої записується в розділі ініціалізації модуля. Останньою в розділі реалізації записується основна функція getlx, а перед нею - допоміжні для неї підпрограми та інші означення.
Отже, модуль Glx, записаний мовою Турбо Паскаль, має такий загальний вигляд:
Unit Glx ( input, output );
Interface
type st8=string[8];
Ttlx = (con, nam, ops, par, err);
Tlx = record
case stl : Ttlx of
con : (numb : real);
nam : (name : st8 );
ops : (sig : char);
par : (prt : char);
err : (wrlx : st8 )
end;
function getlx ( var lx : Tlx ) : boolean;
Implementation
const fnum = 2; {кількість імен функцій}
var Namf : array [ 1..fnum ] of st8;
Bcon, Bnam, Bops, Bpar, Blex : set of char;
procedure glxinit; … end;
… { Допоміжні для getlx означення}
function getlx; … end;
Begin
glxinit
End.
Одразу наведемо процедуру ініціалізації:
procedure glxinit;
begin
Bcon := [ '0'..'9' ]; Bnam := [ 'a'..'z' ];
Bops := [ '+', '*', '-', '/' ]; Bpar := [ '(', ')' ];
Blex := Bcon + Bnam + Bops + Bpar;
Namf[1] := 'sin'; Namf[2] := 'cos'
end;
3. Функція getlx
Будемо вважати, що вираз записано в тексті, між його лексемами можуть бути пропуски в довільній кількості, і що вираз може займати кілька рядків тексту. Інших уточнень поки що не робимо. Текст читається по одному символу, і нехай
читання й повернення наступного символу тексту задає функція getc.
Нехай останній прочитаний символ тексту, який ми називаємо поточним, зберігається в глобальній у модулі змінній tempc. Вона ініціалізується символом ' ' (пропуск), тобто перед виразом штучно додається пропуск.
Добування лексеми починається з пошуку її першого символу у вхідній послідовності. Нехай
пошук першого символу описується функцією getbglx.
З її виклику повертається або перший символ лексеми, або, коли лексеми вичерпано, символьна стала chr(0), яку можна вважати "фіктивним символом". Іменування цієї сталої ім'ям finch додамо до означень модуля.
'+', '*', '-', '/' '(', ')' інший символ
con nam ops par err
Подальша обробка лексеми залежить від її різновиду й визначається її першим символом. Нехай позначає цифру з діапазону '0'..'9', а - літеру з 'a'..'z'. Залежність різновиду від першого символу лексеми (за її наявності) подамо так:
Щоб добути знак операції чи дужку, досить узяти поточний символ.
Добування сталих та імен (елементів типу real і st8) опишемо функціями відповідно getcon і getnam.
Побудуємо функції getcon і getnam так, щоб після виконання їх виклику поточним був символ, наступний за останнім символом добутої лексеми. У такому разі до обробки знаків операцій і дужок додамо указання переходу до наступного поточного символу tempc := getc. Імена, що не є іменами функцій із масиву Namf, будемо вважати помилковими лексемами. Якщо лексема подається змінною lx типу Tlx, то залежно від першого символу лексеми потрібно виконати такі дії:
lx.stl := con; lx.numb := getcon;
lx.name := getnam;
if lx.name представлено в Namf then lx.stl := nam
else lx.stl := err;
'+', '*', '-', '/' lx.stl := ops; lx.sig := tempc; tempc := getc;
'(', ')' lx.stl := par; lx.prt := tempc; tempc := getc;
інше lx.stl := err; lx.wrlx := tempc; tempc := getc;
В усіх випадках повертається значення true - ознака наявності лексеми. За символу finch повертається false. Наведена залежність є основою функції getlx:
function getlx ( var lx : Tlx ) : boolean;
begin
getlx := true; tempc := getbglx;
if tempc in Bcon then
begin
lx.stl := con; lx.numb := getcon
end
else
if tempc in Bnam then
begin
lx.name := getnam;
if isfn ( lx.name ) then lx.stl := nam
else lx.stl := err
end
else
if tempc in Bops then
begin
lx.stl := ops; lx.sig := tempc; tempc := getc
end
else
if tempc in Bpar then
begin
lx.stl := par; lx.prt := tempc; tempc := getc
end
else
if tempc = finch then
getlx := false
else
begin
lx.stl := err; lx.wrlx := tempc; tempc := getc
end
end;
Функція isfn перевірки, чи представлено ім'я lx.name в масиві Namf, залишається для самостійної розробки.
4. Допоміжні підпрограми
Алгоритм процедури getbglx дуже простий: поки поточний символ не потрапив у множину Blex перших
Loading...

 
 

Цікаве