WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Основи роботи з системою комп'ютерної алгебри MathCAD - Курсова робота

Основи роботи з системою комп'ютерної алгебри MathCAD - Курсова робота

на "6", вкажіть праворуч від цифри "5" (ви побачите синій прямокутник селектування), натисніть клавішу "Backspace" ( ) та наберіть 6.
" Якщо ви хочете замінити знак ділення на знак множення, вкажіть на знак ділення, натисніть клавішу "Backspace" ( ) та наберіть .
" Якщо ви хочете взяти корінь квадратний від усієї правої частини виразу, вкажіть на знак "мінус" та натисніть клавішу оберненої похилої "" (це - "гаряча клавіша" для кореня квадратного).
" Якщо ви хочете помножити всю праву частину виразу на "3", селектуйте її, потім натисніть клавішу "Insert", та наберіть 3. Зауважте, що синій прямокутник селектування зміниться на червоний, коли ви натиснете клавішу "Insert".
Якщо редагуючи вираз, ви зробили помилку і не знаєте, як її виправити, то видаліть вираз та почніть його введення знову, або виконайте команду "Undo" в меню "Edit"; або, якщо ви нещодавно зберегли ваш робочий аркуш, закрийте його без збереження та знову відкрийте його.
Області визначення змінних
Задавати області визначення змінних у Mathcad'і є обов'язковим. Щоб задати, наприклад, область визначення змінної x від 0 до 10, просто вкажіть позицію курсора-хреста у вільному місці та наберіть на клавіатурі x:0;10 .
Вкажіть покажчиком миші в іншому місці і ви побачите: .
Зауважте, що коли ви натиснете клавішу точки з комою ";", то на екрані побачите дві точки "..", а за ними мітку-заповнювач. Ці дві точки є оператором області визначення змінної у Mathcad'і. По-іншому ввести цей оператор можна, натиснувши кнопку - "Range Variable" арифметичної палітри.
Тепер ви можете використовувати величину з визначеною областю змінювання для визначення інших величин. Наприклад, задайте область визначення для x, а потім визначте функцію f(x), як показано нижче:
.
Якщо ви хочете побудувати таблиці для x та f(x), просто наберіть знак "=" після відповідної величини, після чого ви побачите:
x f(x)
0 52
1 31.5
2 15
3 2.5
4 6
5 10.5
Якщо ви хочете, щоб приріст в області змінювання був відмінним від "1" (за умовчанням), введіть наступну величину після першої. Наприклад, якщо ви хочете, щоб величина "x" змінювалась від "1" до "10" з приростом "0.1", наберіть: x:1,1.1;10 . Ви побачите: .
Зауважте, що перед другою величиною в області визначення треба набирати кому ",", а після неї - крапку з комою ";".
Визначення векторів і матриць
До сих пір ми мали справу з окремими числами, або скалярами. Mathcad може оперувати також і з масивами чисел такими, як вектори та матриці. Щоб утворити вектор або матрицю у Mathcad'і, треба спочатку задати розмірність масиву, а потім заповнити потрібними значеннями мітки шаблону, що з'являється. Наприклад, щоб утворити вектор "v", що вказаний нижче, встановіть курсор-хрест у вільне місце та виконайте такі дії:
" Наберіть v: .
" Виконайте команду "Matrix" в меню "Insert" (або натисніть кнопку - "Matrix or Vector" на палітрі векторів та матриць).
" Задайте потрібне число рядків та стовпців. Наприклад, вектор, наведений нижче, має 3 рядка та 1 стовпець.
" Натисніть кнопку "Insert".
" Заповніть мітки потрібними величинами. Натискайте клавішу "Tab" для переміщення до інших міток-заповнювачів.
.
Щоб дістатися до окремих елементів вектора, використовуйте оператор нижнього індексу, який утворюється набиранням лівої квадратної дужки "[", або при використанні кнопки арифметичної палітри.
Перший елемент має індекс 0: v0=3.3 ( v[0= ).
Наступний елемент має індекс 1: v1= 1.2 ( v[1= ).
Останній елемент має індекс 2: v2=8 (v[2= ).
Для зручності ви можете визначити індекс як змінну з певною областю значень, щоб дістатись всіх елементів вектора одразу (набирайте на клавіатурі i:0;2 та v[i):
i:=0..2 vi
3.3
-1.2
8
Важливо запам'ятати, що індекс вектора у Mathcad'і завжди пробігає цілі значення, починаючи з "0". Зауважимо також, що у разі, коли ви не визначили якісь елементи вектора, то вони набувають значення "0". Наприклад, наберіть послідовно на клавіатурі: i:1;4 потім vrong[i:1 і, нарешті, vrong=. Ви побачите на екрані:
i:=1..4 vrongi:=1 0
1
vrong= 1
1
1
Ви могли очікувати, що вектор "wrong" повинен мати 4 елементи (1 й, 2 й, 3 й та 4 й). Але він має 5 елементів у силу сказаного вище і його перший елемент (з індексом "0") дорівнює "0".
Можна використовувати елементи вектора, як аргументи функції. Наприклад:
Тепер визначимо вектор v (див. вище) та одержимо таблицю функції f(v):
i:=0..2 f(vi)
1.11
1.098
1.131
Можна також використовувати вектор, як аргумент функції. Наприклад, визначте функцію f(x), набираючи на клавіатурі f(x):[Ctrl]4x (або використовуючи кнопку на палітрі векторів та матриць). На екрані ви побачите:
.
Для вектора v, який був визначений раніше, будемо мати:
.
Більшість векторних та матричних операторів ви можете знайти в палітрі векторів та матриць. Наведемо деякі з них:
Операція Клавіші Кнопка палітри Результат
Скалярний добуток [Shift]8 v w
Векторний добуток [Ctrl]8 v w
Визначник | |M|
Колонка [Ctrl]6 M
Mathcad має широкий спектр вбудованих функцій для роботи з векторами та матрицями. Нижче наведено декілька прикладів з використанням матриці "M":
Дія Приклад
Число колонок cols(M)=3
Число рядків rows(M)=3
Найбільшій елемент матриці max(M)=9
Власні вектори матриці
Утворення графіків
Щоб утворити графік функції у прямокутній (декартовій) системі координат, встановіть курсор-хрест у вільне місце вашого робочого аркуша і натисніть клавішу "@", або виберіть команду "X-Y Plot" в меню "Insert/Graph", або натисніть кнопку на палітрі графіків.
Ви побачите на екрані великий прямокутник (систему координат) з трьома мітками-заповнювачами на кожній осі (це - шаблон графіка). Не турбуйтеся, якщо ви одержите повідомлення про помилку"missing operand" (пропущений операнд), прикріплену до графіка; Mathcad просто чекає, коли ви щось введете, щоб будувати графік! Про те що вводити, мова піде далі.
Побудова графіка функції
Для побудови графіка звичайної функції зробіть наступні дії.
" Визначте функцію однієї змінної, графік якої ви хочете будувати. Наприклад, побудуємо графік синуса:
f(x):=sin(x) (наберіть на клавіатурі f(x):sin(x)).
" Визначте незалежну змінну для горизонтальної осі. Наприклад:
x:=1..10 (наберіть на клавіатурі x:0;10).
" Утворіть у вільному місці шаблон для графіка, натискаючи клавішу "@" (або використовуючи інші методи, описані вище), і надрукуйте x в середній мітці горизонтальної та f(x) - в середній мітці вертикальної осей.
Ви побачите графік подібний наведеному нижче.
Хто знайомий з графіком функції sin(x), може зауважити, що одержаний графік досить грубий. Щоб згладити його, спробуйте змінити область визначення змінної x, наприклад, на x:=0,0.1..10. Чим менше приріст аргументу (крок), тим більше значень функції буде обчислюватися, тим більше точок буде наноситися на графік. Оскільки Mathcad просто сполучає такі точки відрізками ліній, результуюча крива буде більш гладкою.
Крім графіків у прямокутній системі координат, можна також будувати графіки у полярній системі координат (Ctrl+7 або команда
Loading...

 
 

Цікаве