WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Інформаційна політика США - Реферат

Інформаційна політика США - Реферат

спеціалістів, подібна концепція NII, допускаюча інтеграцію різноманітних телекомунікаційних послуг з комп'ютерними можливостями Інтернету, повністю відповідають тенденціям розвитку інформаційних технологій.
Федеральний урядовий варіант концепції NII має слідуючу прикладну (проблемну) орієнтацію.
Освіта. Єдина інформаційна система надасть студентам і викладачам негайний доступ до широких освітніх ресурсів. Це дасть викладачам можливість для індивідуальної роботи з кожним студентом. Останнім же будуть подані не тільки тексти і фотографії але й і аудиовідиоінформація, але головне інтерактивні мультимедійні технології, які забезпечують суттєво більш високий рівень сприйняття інформації.
Бібліотечна справа. Об'єднання переведених на цифрові носії бібліотечних фондів принципіально розширить доступ користувачів (читачів) к інформаційним ресурсам. Це має запобігти розділення суспільства на інформаційно бідних і інформаційно багатих.
Охорона здоров'я. Віддалений доступ до медичної експертизи на основі новітніх засобів зв'язку суттєво підвищують якість медичного обслуговування американців. Комп'ютерні історії хвороби і інші медичні записи повинні підвищувати якість роботи лікарів і понижувати вартість їх послуг.
Урядова інформація. Швидка ідентифікація, локалізація і пошук спеціальної інформації про широкі ресурси уряду завжди були складним завданням для багатьох зацікавлених користувачів, в тому числі, лікарів, метеорологів, економістів, вчених і т.д. Використання Інтернет-технологій зберігання і пошуку інформації забезпечить швидкий віртуальний доступ до різної урядової інформації.
В цілому концепцію NII можна вважати складовим елементом рішення головної управлінської задачі, яку США поставила перед собою на ХХІ століття, а саме - виключення саморуйнуючої конкуренції із-за впливу ринкової невизначеності інформаційного механізму прийняття взаємоузгоджених ділових рішень.
В цьому зв'язку треба згадати концепцію електронної (безпаперової) держави, основу якої складає ідея інформаційної прозорості діяльності урядових структур. Ця ідея вже почала реалізовуватись. В 2000 р. в США був запущений спеціальний урядовий Інтернет-сервер (FirstGov.gov.), який об'єднав близько 20 тис. Урядових сайтів, а загальна кількість представлених на ньому організацій перевищує 30 тис. Сума урядових коштів, які знаходяться в розпорядженні цих організацій, оцінюється в 500 млрд. долл. Крім загальних даних про організації, на цьому сервері є інформація про всі гранти, стипендії та інші дотації, яки пропонує уряд США свої громадянам. Як сказав Клінтон, відкриття сайту FirstGov.gov. - це перший крок, який направлений на заснування "швидкісного, високотехнологічного уряду. Це одне з самих найбільших, саме корисне зібрання веб-сайтів", яке розраховане на 100 млн. користувачів щоденно.
Місце інформації в інтелектуалізації суспільства
Однією з головних складових інформаційності суспільства є загальноосвітній рівень даного суспільства і існуюча науково-дослідна база. США не може слугувати еталоном по критеріях загальноосвітнього рівня громадян. Як відмічають спеціалісти, країна програє по цим показникам не тільки високорозвинутим індустріальним країнам, але й і деяким країнам, що розвиваються. Головна причина полягає в відносно низькому рівні освіти в загальнодоступних (суспільних) навчальних та середніх шкіл. І достатньо глибокі знання, які дають випускникам приватних шкіл, не можуть змінити загальну ситуацію в країні. По такому важливому показнику як підготовка учнів загальноосвітніх шкіл по фізиці та математиці - ключових дисциплін епохи науково-технічного прогресу - США поступається Росії, Китаю, Японії, та більшості західноєвропейським країнам. Не випадково в основі політики адміністрації Б. Клінтона в сфері освіти с 1992 р. лежать вимоги різко оптимізувати систему освіти і суспільних школах і підвищити статус вчителів в суспільстві (а також вимоги до їх професійного рівня). В зверненні 1998 р. президента до американського конгресу відмічається необхідність заохочувати вчашихся шкіл к отриманню комп'ютерної освіти і к роботі в системі Інтернет. Ц теж стосується до підвищення загальної освіти.
Як показує практика, зниження загальноосвітнього рівня населення ніяк не позначується на високому рівні підготовки спеціалістів. В США відсів студентів з початку навчання в вузах і аж до видачі диплому досягає 35%.
Підвищення письменності в інформаційних областях вимагає збільшення фондовооружонності труда вчащихся. В США цей показник поки самий високий в світі, і держава прикладає великі зусилля для збереження цієї позиції. В сього в 1995 р. в США було продано програм на 7525,3 млн. долл.
В США совокупні видатки на науку складають 2,8-2,9% ВВП держави (для порівняння: в Японії цей показник становить 3,3%).
Висновки
1. Опираючись на широке використання інформаційних технологій, американська промисловість подолала "кризу менеджменту 70-80-х років". До кінця століття ці технології складали базис лідерських позицій американських корпорацій на глобалізованому світовому ринку.
2. Пов'язаний з інтенсифікацією бізнесу масштабний процес впровадження інформаційних технологій започаткував основу для переходу американської промисловості на роботу по замовленням споживачів, що призвело до втрати товарної суті великої кількості знов виробленої продукції. Це й же процес обумовив зріст товарності інформації (знання та об'єкти інтелектуальної власності), а також повернення на ринок продукції, яка була чи знаходиться в даний час в використанні. В результаті тинок товарів і послуг як би "відривається" від сфери їх виробництва.
3. Минула хвиля інтенсифікації бізнесу (ріст курсової вартості акцій високотехнологічних компаній, злиття найбільших компаній, які призвели до зниження рівня конкуренції в американській промисловості, становлення так званої "нової економіки" і т.д.) поставила в кінці минулого століття американську інформаційно-технологічну промисловість в тяжку (якщо й не в кризисну) ситуацію: внутрішній комерційний попит на інформаційно-технологічні товари і послуги виявився близьким до насичення, їх експорт сповільнився, урядова підтримка після президентських виборів 2000 р. стали проблемними.
4. Однією з найбільш перспективних ніш попиту на інформаційно-технологічну продукцію є в даний час інформаційні потреби Китаю. В випадку успіху така співпраця може перерости в стратегічний напрямок розвитку інформаційних технологій івиробництва телекомунікаційної техніки. Крім програм воєнного чи подвійного призначень, серед програм співпраці можуть бути і такі, як "Інформатика для бідних", освітні програми, а також проекти "електронної держави", які мають спільний інтерес для двох сторін.
5. Справжня праця переслідувала мету звернути увагу на політекономічні аспекти попиту на інформаційні технології, на актуальний економічний зміст інформації як товару чи послуги.
Список літератури:
1. Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики: Погляд конгресу США - 1996 р.
2. Даниелова А. Основные направления информатизации американского общества // США - Канада - 1999 г. - №5
3. Роговской Е. Развитие информационного сектора США к началу ХХI века // США - Канада - 2002 г. - №4
4. Шершнёв Е. Информатизация общества и экономики США // США - Канада - 2002 г. - №1
5. Інформаційні технології та тенденції розвитку міжнародної інформації // Вісник книжкової палати - 2000 р. - №6
Loading...

 
 

Цікаве