WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Діяльність міжнародних об’єднань стосовно нового міжнародного інформаційного порядку - Реферат

Діяльність міжнародних об’єднань стосовно нового міжнародного інформаційного порядку - Реферат

виникненню різноманітного культурного й мовного кіберпростору і буде сприяти широкому та стабільному використанню Інтернету. Інфраструктура ООН, зокрема ЕКОСОР, може відігравати ключову роль у забезпеченні координації й послідовності зусиль, що започатковані. Ці структури надають підтримку національним заходам, виступають як міжнародний форум, роблять внесок у систематичне вивчення впливу інформаційних технологій та спрямовують дії щодо подолання "цифрової прірви" у світовому масштабі.
Згадана декларація закликає міжнародне співтовариство розпочати ініціативні кроки з метою термінового сприяння програмам активізації співробітництва, більш активного вивчення можливостей додаткового фінансування заходів в області інформаційних технологій, зменшення вартості пристроїв для користування Інтернет у країнах, що розвиваються, і сприяння навчанню у сфері інформаційних і комуніка-ційних технологій. Обговорення цих проблем на засіданнях високого рівня знаменує собою лише початок майбутнього постійного процесу, пов'язаного з цією дуже складною областю. Етап засідань високого рі-вня, що відкрився в ООН 5 липня 2000 р., був історичним з багатьох причин. Уперше на ньому були присутні глави держав. У ньому також взяли участь керівники низки міжнародних організацій, включаючи Міжнародний союз електрозв'язку та Всесвітню торгову організацію.
Спільні зусилля урядів, міжнародних організацій та приватного сектору мають ключове значення для розв'язання проблеми "цифрової прірви". Подоланню її сприяє вся система ООН. У 1999 р. Програма розвитку ООН (ПРООН) прийняла на озброєння дієву стратегію підтримки національних партнерів. Ключовими елементами цієї стратегії є: підвищення рівня інформованості щодо революційних змін в різних галузях знань; інформаційно-пропагандистська робота й розроблення відповідної політики; забезпечення загального й такого, що не потребує великих коштів, доступу до телекомунікаційної інфраструктури Інтернет; всебічний розвиток національного інтелектуального людського потенціалу; збільшення числа інформаційних матеріалів, поданих місцевими мовами; пошуку творчих підходів до розв'язання проблем, що виникають.
Зокрема, на регіональному рівні в контексті ініціативи "Інтернет для Африки" багато зусиль докладається для надання п'ятнадцяти країнам, розташованим на південь від Сахари, можливості підключення до Інтернет і нарощування потенціалу, потрібного для забезпечення функціонування відповідних технічних засобів. В Азійсько-Тихооке-анському регіоні в рамках Інформаційної програми в області розвитку для країн Азії та Тихого океану низці країн, включаючи Бутан, Східний Тимор, Лаоську Народно-Демократичну Республіку й Тувалу, надано допомогу стосовно підключення до Інтернету. ПРООН, діючи через свою Програму створення мережі для забезпечення стійкого розвитку і на основі партнерських зв'язків із приватним сектором, пропагує вільне використання загальнодоступних засобів програмного забезпечення і надає інформацію з питань стійкого розвитку багатьма мовами.
На сьогодні одним із найважливіших завдань загальної стратегії ООН є досягнення до 2004 р. ''глобальної з'єднуваності засобами зв'язку". Це не означає оснащення кожного будинку комп'ютером; йдеться про забезпечення для всіх розумного доступу до глобальних інформаційних систем, можливо, через адміністративні установи міс-цевих органів влади, програми розвитку сільського господарства чи школи. Для розв'язання такого спадання потрібна величезна робота, але керівники ООН вважають цю мету реальною.
Не можна забувати й про те, що стрімкий розвиток високих тех-нологій, інформатизації та телекомунікації, поряд із безсумнівними пе-ревагами розширення можливостей для міжнародного співробітництва, створюють водночас передумови для виникнення принципово нової, інформаційної, конфронтації на міжнародній арені. Ця проблема висувалася на Самміті "великої вісімки" на Окінаві, де поряд з іншими документами була прийнята "Окінавська хартія глобального інформаційного співтовариства", що закликає "як в державному, так і в приватному секторах, ліквідувати міжнародний розрив у галузі інфор-мації та знань". Важливість балансу доступу до інформації підкреслює й прийнята на Самміті тисячоліття "Декларація тисячоліття ООН", яка закріплює невід'ємне "право громадськості на інформацію", що випли-ває із Загальної декларації прав людини. Людям потрібне створення такого сучасного глобального інформаційного суспільства, яке гаран-тувало б загальний широкий доступ до інформації, вираження волі та рівну участь для всіх.
Залучення світу, що розвивається, до користування плодами ре-волюції в області інформаційних технологій є важким завданням. Ос-новні труднощі - у трьох ключових областях: комунікації, потенціалу та змісту.
Інформаційні технології мають соціальну значущість тільки тоді, коли вони легко доступні й дешеві. Отже, головним питанням є забез-печення доступності інформаційних технологій для бідних. При на-лежних механізмах регулювання приватний сектор може ефективно забезпечувати доступ до інформаційних технологій за прийнятними цінами у досить великих містах світу, що розвивається. Однак у мало-населених сільських і віддалених районах, через відносну бідність і ве-лику вартість налагодження комунікацій, не можна покладатися винят-ково на ринкові важелі. Якщо забезпечення загального доступу до ін-формаційних технологій є довгостроковою метою, то найближчим за-вданням стосовно країн, що розвиваються, має бути встановлення ко-мунікацій не між окремими людьми, а між громадами.
Іншим важливим аспектом є потенціал. Технічна грамотність є обов'язковою умовою, але треба виходити з того, що при навчанні не можна перестрибувати через етапи. Традиційна грамотність, оволодіння загальною базовою освітою, як і раніше, залишається передумовою розвитку. Тим самим, необхідним є створення при ООН установи, яка б займалася навчанням різних груп населення певних країн навичкам застосування інформаційної техніки.
Основа процвітання кожної нації в XXI ст. - знання й освіта, і осо-бливо це стосується країн, що розвиваються. У сучасному світі основна задача - знайти розв'язок наболілих проблем освіти, тому що нині освіта більш ніж коли-небудь необхідна для прогресу націй. У багатьох країнах, що розвиваються, рівень освіченості за останні піввікузначно зріс. Швидке зниження рівня бідності в країнах Східної Азії багато в чому обумовлено їхніми інвестиціями у сферу освіти, але країнам Аф-рики, наприклад, треба ще пройти довгий шлях. Через це на Всесвіт-ньому форумі з питань освіти, що відбувся в 2000 р. в Дакарі, було по-ставлене завдання зробити так, щоб до 2015 р. всі діти планети - і хлопчики, й дівчатка - мали можливість одержати початкову освіту. Для того, щоб використовувати інформаційні технології з максимальним ефектом, африканським університетам необхідно надати фінансову й технічну підтримку. Дуже вчасним і важливим кроком є намір чотирьох відомих американських організацій: корпорації Карнегі, фондів Рокфеллера, Форда Макартура - здійснити інвестиції в 100 млн доларів США у вищу освіту в африканських країнах для допомоги в розвитку інфраструктури й у підготовці кадрів.
Для подолання "цифрового розриву" потрібний глобальний ініціа-тивний підхід і великі кошти. Тільки розвинені країни мають необхідні вплив, ресурси й експертний досвід. І для виконання цього завдання мають бути об'єднані зусилля всіх його учасників - ООН, донорів, при-ватного сектору, громадських організацій та урядів, причому не в останню чергу - урядів країн, що розвиваються.
Проблеми інформації у світі. Взаємозв'язок ПРК і КР
Інформація грає першорядну роль в
Loading...

 
 

Цікаве