WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Звіт про проходження практики за спеціальністю інженер комп’ютерних систем (звіт) - Реферат

Звіт про проходження практики за спеціальністю інженер комп’ютерних систем (звіт) - Реферат

вдосконаленняорганізаційно-технологічної структури підприємства. Нині розпочато реалізацію Програми оптимізації мережі поштового зв"язку, що включає проведення широкомасштабного комплексу робіт, спрямованих на підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості надання послуг та скорочення непродуктивнеих витрат. Суть оптимізації полягає в реорганізації районних вузлів зв"язку шляхом їх укрупнення і створення міжрайонних вузлових центрів, побудованих за принципом функціональної доцільності, а не за адміністративно-територіальним поділом регіонів України.
Підприємство є стабільною структурою, що має давні традиції, користується довірою населення, забезпечує доступність послуг на всій території держави.
2. Дослідження процесу складання, монтажу, налагодження і тестування створюваного апаратного забезпечення комп'ютерних систем і мереж
Під архітектурою будемо розуміти сукупність принципів і правил у відповідності з якими будуються обчислювальні системи різних видів.
Розглядаючи питання архітектури комп'ютерних мереж (КМ), насамперед, необхідно визначити їх призначення та область застосування. Так основним призначенням комп'ютерної мережі є надання великому числу користувачів одночасного доступу до її обчислювальних ресурсів. Виходячи з цього, комп'ютерна мережа може бути визначена як система розподіленої обробки інформації, що складається з комп'ютерів, територіально-розосереджених і взаємодіючих між собою за допомогою засобів зв'язку. Комп'ютери, що входять до складу мережі, виконують досить широке коло функцій, основними серед яких є:
- організація доступу до мережі;
- управління передачею інформації;
- надання обчислювальних ресурсів і послуг абонентам мережі.
Відповідно до цього по функціональній ознаці всю безліч систем КМ можна розділити на абонентські, комутаційні і головні (Host) підсистеми.
Абонентська підсистема являє собою комп'ютер, орієнтований на роботу в складі КМ і забезпечує користувачам доступ до її обчислювальних ресурсів.
Комутаційні підсистеми є вузлами комутації мережі передачі даних і забезпечують організацію складових каналів передачі даних між абонентським підсистемами. Як керуючі елементи вузлів комутації використовуються процесори телеобробки або спеціальні комутаційні (мережеві) процесори.
Великою різноманітністю характеризуються Host підсистеми або мережеві сервери. Сервером прийнято називати спеціальний комп'ютер, що виконує основні сервісні функції, такі як: управління мережею, збір, обробку, зберігання і надання інформації абонентам КМ. У зв'язку з великим числом сервісних функцій доцільне розділення серверів за їх функціональним призначенням. Наприклад, файл-сервер визначається як мережевий комп'ютер, що здійснює операції по зберіганню, обробці і наданню файлів даних абонентам КМ. У свою чергу, комп'ютер, що забезпечує абонентським системам ефективний доступ до КМ, отримав назву сервер доступу і т.д.
Класифікація КМ
В залежності від основної класифікаційної ознаки покриття території всі КМ поділяють на групи:
- Локальні (Local Area Network);
- Глобальні (Wide Area Network);
- Регіональні (Metropolitain Area Network);
- Корпоративні КМ.
Головною вимогою, яка ставиться до мереж, є виконання мережею її основної функції - забезпечення користувачам потенційної можливості доступу до розділюваних ресурсів усіх комп'ютерів, об'єднаних у мережу. Всі інші вимоги - продуктивність, надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і масштабованість - зв'язані з якістю виконання цієї основної задачі.
Хоча всі ці вимоги дуже важливі, часто поняття "якість обслуговування" (Quality of Service, QoS) комп'ютерної мережі трактується більш вузько - у нього включаються тільки дві найважливіші характеристики мережі - продуктивність і надійність.
Незалежно від обраного показника якості обслуговування мережі існують два підходи до його забезпечення. Перший підхід, мабуть, покажеться найбільш природним з погляду користувача мережі. Він полягає в тому, що мережа (точніше, персонал який її обслуговує) гарантує користувачу дотримання деякої числової величини показника якості обслуговування. Наприклад, мережа може гарантувати користувачу А, що кожен з його пакетів, посланих користувачеві В, буде затриманий мережею не більш, ніж на 150 мс. Або, що середня пропускна здатність каналу між користувачами А і В не буде нижче 5 Мбіт/с, при цьому канал буде допускати пульсацію трафіка в 10 Мбіт на інтервалах часу не більш 2 секунд. Технології frame relay і АТМ дозволяють будувати мережі, що гарантують якість обслуговування по продуктивності.
Другий підхід полягає в тому, що мережа обслуговує користувачів відповідно до їхніх пріоритетів. Тобто якість обслуговування залежить від ступеня привілейованості користувача чи групи користувачів, до якої він належить. Якість обслуговування в цьому випадку не гарантується, а гарантується тільки рівень привілеїв користувача. Таке обслуговування називається обслуговуванням best effort - з найбільшим старанням. Мережа намагається по можливості більш якісно обслужити користувача, але нічого при цьому не гарантує. За таким принципом працюють, наприклад, локальні мережі, побудовані на комутаторах із пріоритезацією кадрів.
Продуктивність
Потенційно висока продуктивність - це одне з основних властивостей розподілених систем, до яких відносяться комп'ютерні мережі. Ця властивість забезпечується можливістю розпаралелення робіт між декількома комп'ютерами мережі. На жаль, цю можливість не завжди вдається реалізувати. Існує кілька основних характеристик продуктивності мережі:
o час реакції;
o пропускна здатність;
o затримка передачі і варіація затримки передачі.
Час реакції мережі є інтегральною характеристикою продуктивності мережі з погляду користувача. Саме цю характеристику має на увазі користувач, коли говорить: "Сьогодні мережа працює повільно".
У загальному випадку час реакції визначається як інтервал часу між виникненням запиту користувача до якої-небудь мережної служби й одержанням відповіді на цей запит.
Очевидно, що значення цього показника залежить від типу служби, до якої звертається користувач, від того, який користувач і до якого сервера звертається, а також від поточного стану елементів мережі - завантаженості сегментів, комутаторів і маршрутизаторів, через які проходить запит, завантаженості сервера і т.п.
Тому є сенс використовувати також і середньозважену оцінку часу реакції мережі, усереднюючи цей показник по користувачам, серверам і за часом дня (від якого в значній мірі залежить завантаження мережі).
Час реакції мережі звичайно складається з декількох складових. У загальному випадку в нього входить час підготовки запитів на клієнтському комп'ютері, час передачі запитів між клієнтом і сервером через сегменти мережі і проміжне комунікаційне устаткування, час обробки запитів на сервері, час передачі відповідей
Loading...

 
 

Цікаве