WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Мережне адміністрування - Реферат

Мережне адміністрування - Реферат

факту, що управління роботою складної гетерогенної мережі являє собою незрівнянно більш складну задачу, ніж, скажемо, контроль за функціонуванням мережних принтерів.
Питання про те, яка подальша доля цих двох областей управління корпоративними ИС, по якому шляху - інтеграційному або дезінтеграційному піде їхній розвиток, поки залишається відкритим. Варто врахувати, проте, що кінцевою ціллю всіх процедур управління є досягнення таких параметрів функціонування інформаційних систем, що відповідали би потребам користувачів. Останні ж оцінюють роботу ІС не по характеристиках мережного трафіка, застосовуваним протоколам, часу відгуку серверів на запити визначеного типу й особливостям виконуваних сценаріїв управління, а по поводженню додатків, щодня що запускаються на настільних комп'ютерах. Цей очевидний факт, що проте довгий час зникав з уваги як постачальників керуючого ПО, так і адміністраторів, дає підстави ряду експертів припустити, що на зміну мережному і системному адмініструванню в майбутньому прийде управління додатками і якістю сервісу, безвідносно до використовуваних обчислюванним платформам або мережам.
Втім, поки до остаточного об'єднання справа не дійшла, різні сфери адміністрування має сенс роздивитися один по одному.
Мережне адміністрування
Якщо не вдаватися в деталі, то задача, розв'язувані в даній області, розбиваються на дві групи: контроль за роботою мережного устаткування й управління функціонуванням мережі в цілому. У першому випадку мова йде про моніторинг окремих мережних пристроїв (концентраторів, комутаторів, маршрутизаторів, серверів доступу й ін.), настроюванню і зміні їхньої конфігурації, усуненні виникаючих збоїв. Ця достатньо традиційна група задач одержала назву реактивного адміністрування (reactive management). Друга група націлена на моніторинг мережного трафіка, виявлення тенденцій його зміни й аналіз подій із метою реалізації схем приоритизації і рішення проблем, що випереджає, пов'язаних із хибою пропускної спроможності ( попереджаюче, або профілактичне, адміністрування, proactive management). Сюди ж ставляться формування єдиного представлення мережі з метою внесення змін у її конфігурацію, урахування мережних ресурсів, управління IP-адресами користувачів, фільтрація пакетів в цілях забезпечення інформаційної безпеки і ряд інших задач.
Потреба в контролі за мережею в цілому з однієї керуючої станції викликала до життя різноманітні архітектури платформ і додатків адміністрування. Найбільше поширення серед них одержала двохрівнева розподілена архітектура "менеджер - агенти". Програма-менеджер функціонує на керуючої консоли, постійно взаємодіє з модулями-агентами, що запускаються в окремих пристроях мережі. На агенти в такій схемі покладаються функції збору локальних даних про параметри роботи контрольованого ресурсу, внесення змін у його конфігурацію по запиті від менеджера, надання останньому адміністративної інформації.
Незважаючи на очевидні зручності двохрівневої схеми, її застосування в реальному мережному середовищі призводить до зростання обсягів службового трафіка і, як наслідок, зниженню ефективної пропускної спроможності, доступної додаткам. Цей ефект надається особливо виділен у складних сегментованних мережах, що містять велику кількість активних пристроїв. У якості часткового рішення проблеми вичерпання пропускної спроможності була запропонована трьохрівнева схема, у якій частина керуючих функцій делегувалася найважливішим мережним вузлам. Инстальовані в цих вузлах програми-менеджери через власну мережу агентів управляють роботою "підзвітних" їм пристроїв і в той же час самі виступають у ролі агентів стосовно основного програмі-менеджеру (менеджеру менеджерів), запущеної на керуючій станції. У результаті основна частина службового трафіка надається локалізованої в окремих мережних сегментах, оскільки "спілкування" локальних менеджерів з адміністративною консоллю здійснюється тільки тоді, коли в цьому дійсно виникає необхідність.
Очевидно, уперше трьохрівнева архітектура управління була реалізована в 1995 р. у продукті Solstice компанії Sun Microsystems. В даний час вона застосовується й у розробках інших виробників, наприклад у програмному забезпеченні Tivoli Enterprise компанії IBM.
Необхідність контролювати роботу різноманітного устаткування в гетерогенному середовищі зажадала уніфікації основних керуючих процедур. Згадана схема "менеджер - агенти" знайшла вираження в протоколі Simple Network Management Protocol (SNMP), що швидко став базовим протоколом мережного адміністрування, і в стандарті дистанційного моніторингу RMON. Управління настільними системами звичайно здійснюється на базі стандарту Desktop Management Interface (DMI), розробленого організацією Desktop Management Task Force (DMTF). Крім згаданих базових стандартів в області мережного адміністрування існують специфікації, що грають менше фундаментальну роль. Як приклад можна назвати стандарт Web-Based Enterprise Management (WBEM), запропонований улітку 1996 р. однойменним консорціумом, у який увійшли Microsoft, Intel, Cisco і ін., або з'явившийся приблизно тоді ж із йлегкої руки компанії Tivoli специфікації Network Management Environment (NME), так і не доведені! до статусу стандарту, але проте склали основу керуючої платформи TME цієї компанії.
Саме зацікавлене полягає в тому, що розв'язавши задачу упорядкування керуючих процедур і регламентації архітектури адміністративних платформ і додатків, згадані стандарти по великому рахунку не виправдали надій, що покладалися на них. Втім, сьогодні, наприкінці 90-х років здається, що інакше і бути не могло. Найгостріша конкуренція між провідними виробниками мережного устаткування змушує останніх застосовувати у своїх продуктах унікальні архітектурні рішення, деталі котрих практично ніколи не стають надбанням широкої громадськості. Тому навіть для реалізації базових можливостей протоколу SNMP модулі-агенти для конкретного устаткування звичайно надає його постачальник. Якщо ж справа доходить до детального контролю за роботою пристрою, то без керуючого ПО від виробника апаратного засобу попросту не обійтися.
Результат такого розвитку подій неважко пророчити заздалегідь: індустрія ПО мережного управління виявилася розділеної на трьох частини. Першу утворять платформи мережного управління - аналоги операційних систем, що формують середовище для запуску додатків, але при цьому вони володіють обмеженою функціональністю. Типовими прикладами продуктів цієї категорії є OpenView компаніїHewlett-Packard і SPECTRUM виробництва Cabletron. Другий сегмент пов'язаний із керуючими додатками виробників мережних апаратних засобів, про які тільки що говорилося. Проте вони розраховані на всеосяжне управління тільки цілком визначеною групою пристроїв і рідко дозволяють обслуговувати вироби інших компаній. Подібні додатки пропонуються практично усіма відомими постачальниками устаткування; найбільше яскраві представники продуктів цієї категорії - CiscoWorks, 3Com Transcend, Nortel/Bay Optivity, ForeView (цікаво, що згадана вище розробка Cabletron не ставиться до данної групи , оскільки із самого початку створювалася в якості універсальної керуючої платформи). Нарешті, замикають хід численні програми третіх фірм, націлені на рішення вузьких задач мережного адміністрування. З погляду користувача описана ситуація означає тільки одне: набір застосовуваних засобів мережного
Loading...

 
 

Цікаве