WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → З історії розвитку інформаційних технологій в Україні - Реферат

З історії розвитку інформаційних технологій в Україні - Реферат

восени 1941 р., коли Москва поринала в темряву через нальоти німецької авіації, чоловік надовго запирався у ванній кімнаті, де можна було без опасінь включати світло, і довго писав незрозумілі їй одинички й нулики.А сам учений своїм колегам говорив, що якби не війна, то роботу зі створення обчислювальної машини з використанням двійкової системи числення він розпочав раніше.
Слава фон Неймана як великого вченого відіграла свою роль - викладені ним принципи і структура ЕОМ стали називатися нейманівськими, хоча їх співавторами були також Мочлі й Еккерт, а С.О. Лебедєв незалежно втілив їх у МЕСМ. У той час МЕСМ була засекречена, і творчий вклад С.О. Лебедєва не був відомий західним ученим. До речі, ЕОМ МАНІАК, створена під керівництвом фон Неймана, була закінчена на рік пізніше МЕСМ.
На фоні чудових досягнень західних учених, про які ми писали в попередній статті, результати діяльності С.О. Лебедєва в галузі комп'ютеризації за наступні двадцять років (після створення МЕСМ і БЕСМ) вражають своєю масштабністю. Під його керівництвом і безпосередньою участю були створені ще 18 ЕОМ, причому 15 з них випускалися великими серіями. І це за існуючої технологічної відсталості (тоді ще невеликої). Не випадково учень С.О. Лебедєва академік В.І. Мельников відзначав: "Геніальність С.О. Лебедєва полягала в тому, що він ставив мету з врахуванням перспективи розвитку структури майбутньої машини, умів правильно вибрати засоби для її реалізації стосовно до можливостей вітчизняної промисловості" (УСиМ, 1976, №6). Серед розроблених під його керівництвом були супер-ЕОМ для обчислювальних центрів, ЕОМ для протиракетних систем та протилітакової ракетної зброї.
Його діяльність розпочалася з лампових ЕОМ, що виконують десятки тисяч операцій за секунду. На той час це були супер-ЕОМ. Створені в 1958 і 1959 рр. ЕОМ М40 та М50 виявилися самими швидкодіючими у світі. З появоюнапівпровідникових та магнітних елементів він перейшов до створення супер-ЕОМ другого покоління. Створена в 1967 р. БЕСМ-6 з продуктивністю 1 млн. операцій за секунду випускалася 17 років. Нею були оснащені кращі обчислювальні центри СРСР. Про те, що БЕСМ-6 зайняла гідне місце у світовому комп'ютерному будівництві говорить той факт, що Лондонський музей науки в 1972 р. придбав машину, щоб зберегти її для історії. Завершенням діяльності вченого стало створення супер-ЕОМ на інтегральних схемах, продуктивністю в мільйони операцій за секунду. У крайньому випадку дві з них до цих пір використовуються в системах проти-ракетної та протилітакової оборони. Кожна ЕОМ була новим словом в історії обчислювальної техніки - більш продуктивна, більш надійна та зручна в експлуатації.
Генеральним принципом побудови всіх машин було розпаралелювання обчислювального процесу. В МЕСМ і БЕСМ з цією метою були використані арифметичні пристрої паралельної дії. У М20, М40, М50 додалася можливість роботи зовнішніх пристроїв паралельно з процесором. У БЕСМ-6 з'явився конвейєрний (або "водопровідний", як називав його сам Лебедєв) спосіб виконання обчислень. У наступних ЕОМ використовувалася багато процесорність та ін. Кожна нова ЕОМ була результатом радикальної переробки та критичного осмислення всього нового, що з'явилося в країні і за кордоном.
Активна творча діяльність С.О.Лебедєва призвела до створення великої наукової школи, а керований ним Інститут точної механіки та обчислю-вальної техніки АН СРСР став провідним у країні й не поступався своїми досягненнями в 50-70-і роки відомій американській фірмі ІВМ.
С.О. Лебедєв та співробітники Інституту точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР, які брали участь у створенні ЕОМ, були неодноразово нагороджені урядовими нагородами. Так творець першої в Радянському Союзі ЕОМ був нагороджений орденами Леніна (1954, 1962, 1972), одержав звання Героя соціалістичної праці (1956), Ленінську (1966) та Державну (1969) премії СРСР, орден Жовтневої революції (1971).
Найбільш повну та всебічну характеристику діяльності С.О. Лебедєва дав президент НАН України Б.Є. Патон. "Ми завжди будемо гордитися тим, що саме в Академії наук України, у нашому рідному Києві, розцвів талант С.О. Лебедєва як видатного вченого в галузі обчислювальної техніки і мате-матики, а також величезних автоматизованих систем. Він поклав початок створенню в Києві чудової школи в галузі інформатики. Цю естафету підхо-пив В.М.Глушков.
Чудовою рисою Сергія Олексійовича було піклування про молодь, довіра до неї, доручення молодим розв'язувати самі складні завдання. Цьому сприяв неабиякий педагогічний талант ученого. Багато учнів Сергія Олексійовича стали великими вченими і розвивають свої наукові школи.
Усе життя видатного вченого - це героїчний приклад служіння науці, своєму народові. С.О. Лебедєв завжди намагався об'єднати найвищу науку з практикою, з інженерними задачами.
Він жив і трудився в період бурхливого розвитку електроніки, обчислювальної техніки, ракетобудування, освоєння космосу й атомної енергетики. Будучи патріотом своєї країни, Сергій Олексійович брав участь у найбільших проектах І.В. Курчатова, С.П. Корольова, В.М. Келдиша, що забезпечували створення щиту Батьківщини. У всіх їхніх роботах роль електронних обчислювальних машин, створених Сергієм Олексійовичем, величезна.
Його видатні праці назавжди ввійдуть до скарбниці світової науки і техніки, а його ім'я повинно стояти поряд з іменами цих великих учених".
Виняткова скромність С.О. Лебедєва, засекреченість значної частини його робіт призвели до того, що в західних країнах про геніального вченого мало що відомо. У книжці американського історика Дж. Лі "Комп'ютерні піонери", де наведені більше 2000 біографій учених, ім'я Лебедєва відсутнє. Лише в рік його 95-річчя визнання заслуг ученого прийшло із-за кордону - він був відзначений медаллю Міжнародного комп'ютерного товариства, на якій відзначено: "Сергій Олексійович Лебедєв, 1903-1974. Розробник і конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзі. Основоположник радянського комп' ютеробудування".
Література
1. Поваров Г.П., Петров А.Е. Русские логические машины,-М.: Кибернетика и логика, АН СССР, 1978.
2. Малиновский Б.Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине. - К.: Феникс, 1998.- 452 с.
3. Малиновский Б.Н. История вычислительной техники в лицах. - К.: Фирма "КИТ", ПТОО "А.С.К.", 1995. - 385 с.
Loading...

 
 

Цікаве