WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Апаратні засоби та операційна система персональних комп'ютерів фірми IBM - Курсова робота

Апаратні засоби та операційна система персональних комп'ютерів фірми IBM - Курсова робота

контролерiв (адаптерiв) дисководiв та монiтора. Декiлька роз'ємiв порожнi. В будь-який iз них ви можете вставити печатну плату контролера додаткового пристрою (наприклад, сканера), а до нього вже пiдключити сам пристрiй (в цьому i полягає принцип вiдкритої архiтектури).
Дисководи, дисковi накопичувачі (диски)
Для довгострокового зберiгання iнформацiї (програм, даних тощо) використовуються рiзнi засоби. Один з найпоширенiших - це дисковi магнiтнi накопичувачi, або просто диски. З фiзичної точки зору всi вони мають одну спiльну рису: намагнiченiй дiлянцi диска вiдповiдає 1, ненамагнiченiй - 0.
Диски бувають рiзних типiв. В першу чергу їх можна подiлити на гнучкi (floppy) та жорсткi (hard) диски.
В IBM-сумісних ПК застосовуються два типи гнучких дисків (дискет - diskett), що відрізняються розмірами: 5.25" (символ " позначає дюйми) або 133 мм та 3.5" або 89 мм. Запис інформації ведеться на дві сторони (side) дискети (був час, коли використовувалась лише одна сторона). Кожна сторона поділяється на доріжки (track), а доріжки в свою чергу - на сектори (sector). В кожний із секторів можна записати 512 байт інформації. Кількість сторін, доріжок, секторів визначає об'єм інформації (у кілобайтах або мегабайтах), яку може містити дискета. Для 5.25-дюймових дискет стандартна ємність (формат) може набувати значень: 160К, 180К, 320К, 360К, 1.2М. Щоб зрозуміти звідки беруться ці числа, приведемо формулу для обчислення ємності (C) дискети в залежності від числа сторін (s), доріжек (t) на кожній із сторін та секторів (n) на кожній доріжці: C=s*t*n*512(байт). Нижче наводяться відповідні розрахунки для вказаних форматів 5.25-дюймових дискет:
160 К = 1 * 40 * 8 * 512 байт, 180 К = 1 * 40 * 9 * 512 байт,
320 К = 2 * 40 * 8 * 512 байт, 360 К = 2 * 40 * 9 * 512 байт,
1.2 М = 2 * 80 * 15 * 512 байт.
3.5-дюймові дискети мають такі стандартні формати: 720К, 1.44М, 2.88М. Ці величини також пов'язані відповідним чином із числом доріжок та секторів на доріжці.
Суттєво, що нові дискети потребують форматування (ініціалізації). Цю операцію проводять за допомогою системної утиліти FORMAT (докладніше про це буде йти мова нижче). Зауважимо, що формат дискети повинен відповідати її "паспортним даним": дискету високої щільності (high density) можна форматувати, наприклад на 1.2М, але дискету звичайної щільності (single density) - тільки на 360К. При цьому комп'ютер повинен мати відповідний дисковод. Так, наприклад, дисковод для 5.25-дюймових дискет, який підтримує формат 1.2М, дозволяє працювати також із дискетами меншої ємності, але не навпаки; на IBM PC XT, який обладнаний дисководом тільки для 360-кілобайтних дискет, не можна використовувати дискети на 1.2М.
Жорсткi (hard), фіксовані (fixed) диски або вінчестери (winchester) фізично мало чим відрізняються від гнучких дисків. Ви завжди можете вставити в дисковод та вийняти з нього гнучкий диск. В той же час жорсткий диск вмонтований в дисковод і знімають його в разі невідкладної потреби: при ремонті, заміні тощо. Існує принаймні дві версії походження назви "вінчестер" для жорсткого диска. За однією з них цей диск уперше було зроблено в англійському місті з однойменною назвою, за другою - в специфікації жорсткого диска були присутні цифри 30*30 такі ж самі, як у славнозвісної рушниці.
З точки зору користувача жорсткий диск набагато зручніший у роботі, ніж гнучкий. По-перше, він дозволяє записувати набагато більше інформації. Це пов'язано головним чином з тим, що жорсткий диск має більше сторін (пластин), доріжок та секторів, ніж дискета. По-друге, жорсткий диск обертається разів у 10 швидше ніж гнучкий, що становить близько 3600 обертів за хвилину у вінчестера проти 300 - у дискети. Зауважимо, що деякі сучасні типи вінчестерів обертаються зі швидкістю до 10000 обертів за хвилину.
На відміну від дискет існує набагато більше типів вінчестерів. Їх дані наводяться у їхніх паспортах. Ви можете також довідатись про характеристики жорсткого диска за допомогою найрізноманітних програмних засобів. Зауважимо, що вінчестер, встановлений у комп'ютері, як правило, вже форматований.
Сучасний комп'ютер має у стандартній конфігурації два дисководи для гнучких дисків та один жорсткий диск. Прийнято іменувати дисководи для гнучких дисків іменами A: та B:, жорсткий диск - іменем C:.
Пізніше при розгляді організації файлів операційної системи ми познайомимось з так званими системними областями дисків.
Монітори
Як ми вже казали вище, монітор є універсальним стандартним пристроєм виведення інформації. Інформація, що виводиться на екран (дисплей) монітора, посилається у відеопам'ять, а звідси за допомогою відеоконтролера (відеоадаптера) відображується на екрані. Підкреслимо, що тип монітора та тип відеоадаптера повинні відповідати один одному.
Розглянемо, які типи моніторів (відеоадаптерів) використовувала фірма IBM в своїх персональних комп'ютерах.
В перших IBM PC було встановлено монохромний дисплейний екран (IBM Monochrome Display Screen), робота якого підтримувалась монохромним дисплейним адаптером (IBM Monochrome Display Adapter - MDA). Цей адаптер забезпечував тільки текстовий режим роботи екрана в одному кольорі (зеленуватому, блакитному або оранжевому). В той же час якість відображення символів була досить високою. Крім того, символи могли виводитися на екран підкресленими, підвищеної інтенсивності та у негативному зображенні. При виведенні на екран текст міг розміщуватися у 25 рядках та 80 (40) колонках.
Наступним типом відеоадаптерів, що використовувався в IBM PC, був кольоровий графічний адаптер фірми IBM (IBM Color Graphic Adapter - CGA), який міг працювати з чотирма типами екранів: із звичайним телевізійним екраном, так званими композитними моніторами (Composite monitors) - монохромними та кольоровими, а також із RGB-моніторами. Останній з моніторів був найпоширенішим. Його назва пов'язана з тим, що при формуванні кольорів були використані три основні компоненти: Red (червоний), Green (зелений) та Blue (блакитний) кольори. Адаптер CGA крім текстового режиму підтримує також і графічний режим роботи екрана. В текстовому режимі роботи (25 рядків * 80 (40) колонок) були доступними 8 основних кольорів, ще 8 одержувалися з основних підвищенням яскравості (bright), з цих 16 - ще 16 за допомогою мерехтіння (blinking). В графічному режимі існує два підрежими:високої та середньої розрізнюючої здатності. В першому підрежимі роботи є можливість доступу до будь-якої з 640*200 точок екрана (пікселів: pixel - picture element - елемент картинки), але при цьому не можна використовувати кольори (монохромний підрежим). В другому підрежимі (320*200 точок) можна використовувати тільки 4 кольори із 4 кольорових палітр. Слід зауважити, що за якістю CGA значно поступався своєму попереднику і працювати з RGB-монітором було утомливо.
Невдовзі після CGA з'явився графічний адаптер фірми Hercules (Hercules Graphics Adapter - Herc card), який підтримував роботу монохромного дисплея фірми
Loading...

 
 

Цікаве