WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Масова комунікація – парадокс сучасного суспільства - Реферат

Масова комунікація – парадокс сучасного суспільства - Реферат

комп"ютерної сфери і індустрії телекомунікацій" [Зернецька О. В., 72]. У 90-х роках з подачі американського вченого Н. Негропонте (завідувача лабораторії медіа Массачусетського технологічного інституту) виникає поняття інформаційної супермагістралі. Це нескінченне павутиння комунікацій та інформаційних послуг. Через систему елементів інформаційної інфраструктури (комп"ютери, бази даних, побутова електротехніка) відбуватиметься постачання нескінченної кількості інформації її споживачам [там само].
Ще в травні 1995 рокукорпорація Microsoft на чолі з магнатом Білом Гейтсом і корпорація NBC (президент Боб Райт) оголосили зближення комп"терних і телевізійних технологій. Відбулося об"єднання найбільшої в світі комп"ютерної компанії з одним із найбільших у світі телевізійних конгломератів для виробництва програмного продукту, що поширюється комп"ютерними мережами, компакт-дисків, цифрового відео, інтерактивного телебачення і традиційних медіа. Найбільшим виграшем від цього партнерства є створення у серпні 1995 року "Мережі Microsoft" - нової онлайнової послуги, яка пропонує своїм користувачам розваги, фільми, шоу, спорт, новини компанії NBC. Конгломерація цих двох компаній - це перший крок до лідерства у конвергенції телебачення і комп"ютерів.
"Мережа Microsoft" притягує до себе інших виробників інформаційного продукту. Так, у травні 1995 року до конгломерату звернулися ESPN (телевізійна спортивна мережа), C-SPAN, Court TV (телетрансляції із залів суду), Home Shopping Network (телемережа для замовлення продуктів не виходячи з дому) та American Greeting ("Американські вітання").
Утворення нових конгломератів відбувається і в інших країна. Так, японська компанія Matsushita стала володаркою MCA - могутньої групи в сфері індустрії розваг, до якої належать і відомі кіновиробництва Universal Studios.
Є випадки об"єднання конкуруючих компаній. Так, підписана угода між IBM та Hewlett-Pacard. Два комп"ютерні супергіганти створили глобальну спілку для виробництва набору засобів для функціонування комп"ютерних мереж. Окрім них, туди входять ще й DEC i Intel (приклади взяті з [Зернецька О. В., 71-85]).
"Таким чином, виробництво обладнання для телекомунікацій та комп"ютерних мереж, комп"ютерів та програмного продукту, оптимізація стандартів,- все це веде до прискореної інтеграції індустрії масової комунікації з індустріями інформації та обчислювальної техніки. Концентрація та конгломерація імперій мультимедіа з гігантами комп"ютерного бізнесу створює передумови для перерозподілу існуючої економічної і політичної влади, до нових інтеркультурних взаємодій, тобто нових глобальних процесів, що вже на початку ХХІ століття можуть суттєво змінити обличчя земної цивілізації" [Зернецька О. В., 85].
Процеси глобалізації й трансформації систем масової комунікації змушують нас надалі говорити не тільки про існування інформаційної індустрії, а й індустрії масової комунікації - індустрії впливу на людину, суспільство й цивілізацію.
Сьогодні, по-перше, часто реальні процеси відбуваються не за законами та прогнозами класиків теорії інформаційного суспільства; а по-друге- теоретичні розробки відстають від суспільної практики, тобто розвиваються не гармонійно, а кожна по собі. Звідси й з'являється підхід, за яким "світ прогресуючими темпами зходить з "магістрального шляху соціального прогресу" і переходить на тупикову гілку"( Бузгалин А., 26-43).. Сутність цього процесу полягає у наступному: "постіндустріальні технології, домінування творчої діяльності, нових "ресурсів", мотивів та цінностей - все це виявлення "занепаду" доби домінування матеріального виробництва, суспільної економічної формації". Ця доба об'єктивно поступово відходить у минуле, але майбутнє ще визначається старими схемами, теоріями, підходами чи методами. Більше того, особливо це проявляється у перехідних суспільствах, де ні еліта, ні сам народ не знають, що вони будують. Намагання зрозуміти трансформації, що відбуваються призводять до заперечення науки як такої й ведуть до зайняття пасивних суспільних позицій. Звідси й криза в суспільстві, й криза в науці, які ще намагаються щось зробити, але все тими ж старими методами та стилем мислення.В розвинутому світі, елітні прошарки суспільства вже зрозуміли це і використовують найновіші наукові досягнення й розробки для маніпуляції над людьми, народами та, навіть, окремими країнами. Ці прошарки вже досягли високого матеріального забезпечення та монополізують знання у своїх власних інтересах. Це стає основою того, що теорія інформаційного суспільства, яка направлена саме на окрему людину, незалежно від її походження, матеріального становища та ін., навпаки, "потурає привілейованій меншості сильних, яка почала відкрито тяготитися спадщиною демократичної епохи" і більше того "ідеологія глобального відкритого суспільства у нинішній соціал-дарвіністській версії відверто протистоїть загальнолюдським цінностям моралі і культури" (Панарин А.,14-19), а цією теорією вже користуються для придання легального статусу та виправдання дій привілейованої меншості. Це той процес, на який дійсно треба звернути пильну увагу, щоб досягти якихось дійсно позитивних змін для всього людства, щоб вона не стала інструментом нового світового поневолення елітою "золотого мільярда" інших країн чи народів. До прикладу- у Європі вважають, що якщо ЄС не зможе швидко та ефективно адаптуватися до нових глобалізаційних умов, її чекає не тільки втрата конкурентноздатності перед обличчям США й азіатських економік, але і зростання соціального відчуження усередині європейських країн. У комплексному виді проблеми розвитку інформаційного суспільства представлені в Першій щорічній доповіді Форуму "Мережі для людей і співтовариств.
22 червня 2000 року лідери країн "Великої вісімки" підписали документ, який отримав назву за місцем його проголошення - "Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства". В ньому підкреслюється, що сутність трансформації, що її несе інформаційно-комунікаційний прогрес полягає в "її здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей", а також пропонуються конкретні заходи щодо цього.
Враховуючи вищезазначене- соціального змісту набуває теорія теледемократії, в широкому трактуванні, через її наступні функціонально-правові складові, що означають:
боротьбу з небезпекою посилення тенденцій до поляризації і фрагментації суспільства, до використання можливостей контролювати громадян;
боротьбу з новою дискримінацією, заснованою на обмеженні доступу до комп'ютерних мереж, та пов'язаними з цим обмеженнями волі, політичних і соціальних можливостей громадян;
свобода слова і зборів у віртуальному просторі (наприклад, в Інтернет);
можливість брати участь в економічному житті з використанням комп'ютерних мереж як засобу виробництва;
право на приватність: інформація не повинна
Loading...

 
 

Цікаве