WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Гіпертекст як засіб нелінийної репрезентації тексту.(пошукова робота) - Реферат

Гіпертекст як засіб нелінийної репрезентації тексту.(пошукова робота) - Реферат

довільна інформація, що пов'язана з вузлом. Пошук може здійснюватися по ключових словах, роздільникам, шляхом зіставлення зі зразком тощо, тобто необхідні знання фільтруються з гіпертексту. У сполученні з функцією ЗАМІЩЕННЯ функція ЗАПИТИ одержує функціонально-орієнтовані зрізи вихідного тексту, тобто структурує текст відповідно до потреб користувачів.
Функція ПОСИЛАННЯ є найбільше важливою функцією гіпертексту. Вона використовує зв'язки інформаційної сітки, у вигляді якої ГТ поданий як об'єкт. Завдяки цим зв'язкам функція звертається до асоціативно зв'язаних фрагментів даного вузла. Фізично це означає цілеспрямований перегляд тексту, причому в різноманітних напрямках і на різну глибину. Напрямок можна вказувати за допомогою миші в діалоговому режимі, або автоматично за допомогою запитів, що фільтрують інформацію.
На сучасному рівні розуміння гіпертекст являє собою середовище програмного забезпечення для організації спільної роботи, комунікації і придбання знань. ГТ підтримує властивість мозку берегти і відшукувати інформацію за допомогою асоціативних зв'язків. Організація інформації в гіпертексті по чисто семантичних критеріях робить його новим інструментом для підтримки інтелектуальної діяльності людини. До такої діяльності можна віднести:
" попереднє обґрунтування ухвалення рішення;
" пошук рішення складної (погано формалізованої) проблеми;
" проектування різноманітного роду об'єктів;
" розробку деякої системи ідей;
" побудову зв'язаного тексту (підручників, монографій, статей, дисертацій, звітів).
Сумуючи можливості ГТ-технології, виділимо її основні функції:
1. Підтримка посилань-зв'язків - це функція електронної книги. Як згадано вище, інформацію можна подавати з використанням значеннєвих зв'язків і без комп'ютерів. Проте лише машинно-підтримувані зв'язки забезпечують якісно новий рівень читання. В даний час уже подані у вигляді електронних книг "Біблія", "Оксфордський словник" та багато іншої літератури.
2. Прямий доступ - функція електронного часопису. ГТ-технологія підтримує доступ до вузлів сітки по іменах. Від зазначеного (активного) вузла можна продовжити вивчення матеріалу використавши зв'язках-посилання.
3. Браузінг - пошук інформації шляхом перегляду. Використовується при організації особистих баз даних, записних книжок, початкової орієнтації в інформаційному середовищі. Системи можуть володіти декількома браузінгами, організованими по різних принципах вибірки вузлів.
Вищезазначені функції реалізовано, як правило, у всіх прикладних переглядових ГТ системах. У таких системах база даних готується до експлуатації відповідної системи і може змінюватися тільки адміністратором системи.
Зміна, нарощування і ведення гіпертексту є суть ГТ-технології і вигідно відрізняють гіпертекстові бази даних від інших, де концептуальні схеми не змінюються користувачем. При цьому забезпечується дружній інтерфейс для створення нових вузлів ГТ, установлення зв'язків, знищення вузлів, редагування змісту вузлів тощо.
Виділення віртуальних структур передбачає можливість прокладати маршрути в ГТ і запам'ятовувати ці шляхи. Ця функція реалізує підтримку інтелектуальній діяльності людини - авторській роботі, рішенню проблем на ранніх стадіях проектування, формуванню системи аргументації, ГТ-белетристиці (представленню всіляких сюжетних ліній) і таке інше.
5. Гіпертекстові системи
ГТ-технологія реалізується в конкретної ГТ системі, що складається з двох частин: гіпертексту, тобто інформації, яка записана у вигляді ГТ, і оболонки - спеціальної програми, що здійснює навігацію по ГТ.
ГТ система - програмна система високого рівня, за допомогою якої користувач в інтерактивному режимі може досліджувати знання нелінійним засобом. Така система містить засоби опрацювання слів і структур (мається на увазі структура ГТ), інформаційного зв'язування елементів, а також прокладення і запам'ятовування шляхів у ГТ. Проте при цьому зникає різниця між автором і читачем.
У найзагальнішому вигляді взаємодія з ГТ системою полягає в таких діях: користувач читає на екрані комп'ютера деякий текст і має можливість виконувати ряд зазначених у системі дій в залежності від того, які асоціації виникають у нього при читанні тексту на екрані.
Дж. Конклін у своєму огляді класифікував ГТ системи з погляду їхнього застосування і відокремив чотири типи систем. До першого типу - бібліотечних макросистем - він відніс системи, що дозволяють вільно добавляти вузли в гіпертекстову сітку. В них, як правило, одиницею інформації є документ, що може бути зв'язаний із будь-яким іншим документом.
Другий тип - це системи для дослідження "злобливих" проблем, що являють собою інструментальні засоби підтримки творчого процесу. Вони корисні при роботі з численними, слабко зв'язаними ідеями, і застосовуються на ранніх стадіях авторської роботи. Мають засоби для аналізу гіпермережі і виділення в ній по деяких ознаках вузлів і підструктур.
Третій тип - це системи перегляду баз даних (browsing). Вони подібні бібліотечним макросистемам, проте містять менші обсяги інформації і призначені для роботи з різноманітними довідковими системами. У цих системах додавання нової інформації або не дозволяється, або спеціально не підтримується. Тут головне - легкість доступу до інформації.
Четвертий тип - це системи широкого призначення. Основна їх особливість - модифікуємість, використовуються для дослідження можливостей власне самої ГТ-технології. З лінгво-когнітивного погляду саме вони становлять найбільший інтерес. Гіпертекст використовується саме як спосіб сіткової організації текстової інформації, де користувач сам формує вузли та прокладає нові асоціаційні маршрути. Вузли можуть репрезентувати інформації різних типів - від окремого слова до речення або суцільного тексту, малюнки, таблиці, графіки тощо. Найбільш цікавим є те, що в вузлах користувачі можуть зберігати окремі думки, концепції або ідеї, заготовки майбутнього тексту. Вузли є рухомими - їх можна зв'язувати, пересувати, змінювати. Мандруючи за зазначеними зв'язками-маршрутами, можна сконструювати різноманітні комбінації текстової інформації, проглядати матеріал убудь-якій послідовності, тримаючи одночасно в полі зору та зіставляти різні інформаційні блоки, формувати нові текстові структури тощо. Отже, гіпертекст виступає як своєрідне знаряддя для генерації текстів.
Нижче відповідно до Конкліну описані основні характеристики ідеалізованої ГТ системи з погляду користувача, а також перелік властивостей, по яких можна вивчати (оцінювати) ту або іншу систему.
Властивості ідеалізованої гіпертекстової системи
БД - мережа текстуальних вузлів, що мисляться як гіпердокумент. Вікна на екрані відповідають вузлам у базі даних, кожний вузол має ім'я, яке завжди відображається у вікні, проте тільки обмежена кількість вузлів "відкрито" на екрані одночасно.
Стандартна віконна операційна система дозволяє оперувати вікнами у такий спосіб: вікна можуть бути переставлені, змінені в розмірах, закриті і залишені у вигляді маленьких віконних іконок.
Позиція і розмір вікна є наче натяком для виникнення певної асоціації. Користувач може закрити вікно після будь-яких змін, що, проте, залишить вузол в базі даних. Доторк миші до іконки закритого вікна відчиняє його.
Вікна можуть містити будь-яку кількість іконок зв'язку. Таким чином, іконка є не тільки замінником тимчасово
Loading...

 
 

Цікаве