WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Сфера інформаційних технологій в Україні: проблеми і перспективи розвитку - Реферат

Сфера інформаційних технологій в Україні: проблеми і перспективи розвитку - Реферат

достатньо навести приклади впровадження схожих кроків країнами, які зараз справедливо можна назвати лідерами на ринку офшорного програмування.
До числа країн-чемпіонів в області високих технологій сьогодні відноситься Ірландія. Розташовані на її території відділення мультинаціональних корпорацій працюють на всіх сегментах цього ринку, включаючи створення програмного забезпечення. Ірландський уряд пропонує новим партнерам більш ніж щедрі пільги, компенсуючи до 45% від загального обсягу інвестицій. Однак основа успіху Ірландії полягає в її низькому десятипроцентному корпоративному податку на прибуток і в її високоосвіченому англомовному населенні. З початку 1980-х років держава орієнтувала систему освіти на підготовку фахівців для роботи в комп'ютерній індустрії. Сьогодні продукти високих технологій складають від 10% до 15% ірландського експорту, і, на думку аналітиків, розвиток саме цієї галузі дозволило ВВП країни збільшуватися в середньому на 9% у рік у період з 1995 по 1999 р. Ізраїль - інша країна, що процвітала за рахунок створення високотехнологічної індустрії, 80% підприємств якої розташоване в трикутнику Єрусалим - Тель-Авів - Хайфа. Новим компаніям, що входять на цей ринок, пропонується на вибір десятилітнє звільнення від податку на прибуток, чи компенсація до 24% суми первісних інвестицій. Однак у першу чергу успіх Ізраїлю визначили не ці пільги, а більш ніж мільйон іммігрантів, що прибули з колишнього СРСР, близько 40% яких мали вчені ступені.
Причиноюфеноменального росту обсягів индійского "офшорного програмування" (ріст з 120 млн. дол. в 1990 р. до 4 млрд. дол. в 2000 р.) багато аналітиків вважає державну політику, спрямовану на розвиток офшорного програмування і експортно-орієнтованого hi-tech сектору країни в цілому.
Для вирішення даної задачі була створена загальнодержавна програма National Task Force on Information Technology and Software Development, метою якої є збільшення річного експорту ПЗ з Індії до 2008 р. до 50 млрд. доларів. Іншим важливим фактором успішної діяльності індійських компаній на ринку є активне створення в країні технологічних парків по розробці ПЗ (Software Technology Park - STP). Парки технологій програмного забезпечення Індії (STPI) щільно зайняли свою нішу на світовому ринку програмного забезпечення. Діючим у рамках цих парків фірмам надається право на безмитний ввіз товарів, а іноземним фірмам - право на створення під їхнім повним контролем індійських відділень. Крім того, фірми-розробники ПЗ звільняються від сплати податку на прибуток протягом 10 років та отримують повний комплекс послуг, пов'язаних з експортно-імпортними операціями .
Необхідні ресурси та умови.
Як можна було помітити, впровадження вищенаведених заходів не пов'язане із будь-якими прямими витратами уряду, тобто держава не повинна вкладати власних коштів в галузь - її роль зводиться до забезпечення стабільного інвестиційно привабливого середовища в пріоритетних галузях. Запропонована програма може лише передбачати деяке зростання інвестицій в людський капітал - збільшення обсягів фінансових ресурсів, що спрямовуються на освіту. Але модель цілеспрямованої системи освіти дозволить вивільнити значні ресурси за рахунок зменшення витрат на "непрофільні дисципліни".
Найбільш дієві кроки уряду пов'язані не з фінансовими витратами, а з впровадженням структурних змін, успішність яких залежить не від фінансового бюджету, а від готовності і бажання керівних органів йти на вищенаведені зміни. Йдеться про необхідність більш ефективної роботи державних органів України - виконавчих і законодавчих, адже обов'язкова умова успішності hi-tech сектору - пул освіченої робочої сили - в Україні наявний.
Деякі опозиціонери можуть стверджувати, що надання ряду пільг пов'язане із зменшенням надходжень до бюджету, але наразі база оподаткування в галузі ПЗ не перебуває на такому високому рівні, щоб вплинути на баланс бюджету, і в майбутньому могутня конкурентна галузь, яка наразі майже не помітна, могла б мати позитивний вплив на економіку України в цілому.
Висновок.
Таким чином, не зважаючи на те, що в Україні є значна кількість висококваліфікованих спеціалістів в сфері розробки ПЗ, а їх рівень заробітної платні на рівень нижчий від світового, на сьогодні український софтверний ринок не є конкурентним ні в регіональному, ні в глобальному масштабах.
Основними перешкодами, що стоять на заваді розвитку сектору hi-tech в Україні, залишається низький рівень інвестиційної привабливості регіону, відсутність правової бази, яка могла б регулювати галузь ПЗ, як наслідок, високий рівень тінізації ринку виробництва програмних продуктів, відсутність у керівників досвіду оперування в умовах сучасного бізнесу, неправильна орієнтація системи освіти, що разом з швидкими темпами еміграції інтелектуального потенціалу з країни, може призвести до безповоротної втрати перспективної і пріоритетної галузі національної економіки.
Разом з тим, софтверний сектор має всі шанси перерости в потужну індустрію за рахунок орієнтації на офшорне програмування. Визначальна роль у впровадженні в дійсність програми розвитку галузі ПЗ України покладається на державу - створити сприятливе середовище для мобілізації інвестиційних ресурсів в галузі, а також вивести наявного ринку ПЗ з тіні, що сприятиме утворенню потужних конкурентних на світовому ринку компаній, і розвитку галузі в цілому. Перші кроки до цього вже зроблені - 4 вересня 2001 р. на засіданні Комітету ВРУ з питань науки та освіти було підтримано законопроект, що повністю звільняє від податку на прибуток виробництво програмного забезпечення, що йде на експорт.
Джерела.
1. М. Гершуни, И. Пичугин "Битва с Востоком за Запад"// Коммерсантъ-Деньги, 11'00
2. Индия - IT-гуру нового века? http://www.cnews.ru/comments/2000/11/28/content1.shtml
3. Александр Брамс "Программистов и капиталы выведут из тени" http://ain.com.ua/comments/2001/09/11/248.html
4. Юлия Мосиенко. "Индийское информационное чудо" // Мировые дискуссии 06.11.01 http://www.wdi.ru/default.php?art=27097404
5. Доповідь замісника голови Держкомзв'язку та інформатизації Олександра Баранова http://www.cacds.org.ua/pubu/1031d.html
6. http://www.niss.gov.ua/cacds/archgiveu/jovten2000/1031d.html
7. Heritage Foundation (http://www.heritage.org),
8. З посиланнями на РосБізнесКонсалтинг - http://www.cnews.ru/comments/2000/11/28/content1.shtml
9. Держкомстат http://www.ukrstat.gov.ua/
Loading...

 
 

Цікаве