WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Система файлів MS DOS - Реферат

Система файлів MS DOS - Реферат

конвеєрі Pentium Pro - дванадцять.
В 486-му також використовувався конвеєр. В процесорах Pentium цю ідею розвинули, ввівши два конвеєри, які виконують інструкції неза-лежно один від одного. Нижче перераховано п'ять етапів, які викону-ються в конвеєрах Pentium:
" вибірка з попередженням;
" дешифрування інструкції;
" формування адреси;
" виконання;
" запис.
32-розрядний процесор Pentium Pro
Щоб вдосконалити Pentium Pro, фірма Intel була змушенаприйняти деякі досить складні рішення. Її 16-розрядний набір інструкцій декілька відрізнявся від 32-розрядного, а характеристики 16-розрядного коду створюють проблеми в конвеєрах і в технологій нелінійного виконання команд процесора Pentium Pro. Оскільки не можна змінювати порядок виконання певних 16-розрядних операцій, вони зводять до нуля переваги конвеєрної обробки. Коли Pentium Pro зштовхується з такими інструкці-ями, він змушений очистити конвеєри. При цьому він губить цілий ряд можливостей роботи з новими інструкціями. Конвеєри зупиняються в очікуванні нових команд.
В результаті швидкодію, що досягається процесором Pentium Pro з допомогою 32-розрядного коду, неможливо отримати з допомогою 16-розрядного. Таким чином, Pentium Pro стане стандартом продуктивності, який витримає будь-яку конкуренцію.
Варіації на тему
Word 97
Соціологія освіти - галузь соціологічного вчення, яка вивчає систему закономір-ностей розвитку і функціонування освіти як соціального інституту і його взаємодії з суспільством.
І
нститут освіти має відносну самостійність по відношенню до своїх соціальних функцій, володіє здібністю активно впливати на функціонування і розвиток су-спільства. Стан і функції цієї системи визначаються пануючими в даному суспі-льстві способом виробництва і економічними відносинами, які ним породжені, структурою соціальних зв'язків і відносин, а в зв'язку з цим і соціальною стру-ктурою, особливостями політичних та ідеологічних відносин.
Разом з тим соціетальні функції освіти визначаються і зага-льнолюдськими потребами в соціальному відтворенні і передачі нагромаджених людьми знань і навиків з покоління в покоління, тенденцією переходу нових поколінь до більш високого рівня освіти і культури, хоча історія знає і зворотні рухи.
В цьому плані закономірністю суспільства є неухильний ріст рі-вня освіти населення. Результати перепису населення проілюстрували той факт, що до початку 60-х років у нас була повністю ліквідована неграмотність, на даний час зросла кількість людей, які мають вищу освіту та середню спеціальну.
Ефективність системи освіти пов'язана з розв'язанням наступних протиріч:
1) між суспільною потребою в розвитку соціально-галогенного суспільства і його дифе-ренціацією, яка зберігається і в значній мірі зумовлена рівнем і якістю отриманої загальної і професійної освіти;
2) між зростаючими потребами виробництва і соціально-професійними орієнтаціями мо-лодих людей;
3) між необхідним рівнем розвитку особистості і реальним рівнем загального розвитку випускників навчальних закладів.
В руках держави система освіти може бути одним із сильних засобів управління розвит-ком соціальної і професійної структур, удосконалення духовного життя суспільства.
Унаочненням цього служать такі дані: в період між переписами населення рівень освіти робітників підвищувався більш швидкими темпами, ніж службовців.
В результаті в суспільстві склалася негативна закономірність: число спеці-алістів із закінченою вищою освітою зростає, а якість їх роботи спадає. Не ро-бітничий клас, його рівень кваліфікації і професіоналізм піднімаються до рівня інтелігенції, а інтелігенція опускається до рівня робітничого класу.
В якості соціального інституту система освіти повинна здійснювати функції соціального контролю за процесами інтелектуального, морального і фізичного розвитку молодого поколін-ня, а система професійної освіти, крім цього, і за розподілом вступаючого в трудовий процес покоління по різних елементах соціальної структури: класах, соціальних групах, шарах, трудо-вих колективах і т. п. В цих цілях різним ланкам системи освіти надані визначені повноважен-ня, які не тільки володіють правом (посвідченням) засвідчувати за допомогою державного до-кументу (атестату, диплому) отримані людьми знання, але й дають право переходу на наступ-ний освітній ступінь або на заняття відповідних отриманій освіті посад, виконання конкретних видів праці. В той же час треба відмітити що соціальна ефективність освіти залежить не тільки від об'єму і якості отриманих робітниками знань, але й від степеня їх застосування, практичної реалізації в праці і в суспільній діяльності людей. Саме в цій сфері існує зараз багато не-розв'язаних проблем.
За даними досліджень серед зайнятих в пере-робній промисловості тільки біля 72% робітників оцінили свою кваліфікацію як таку, що відпові-дає потребам виконуваної роботи, а серед вироб-ничої інтелігенції - 66%.
З підвищенням рівня кваліфікації робітників степінь її відповідності вимогам виконуваної роботи зростає: з 64% робітників низької до 77% у робітників високої кваліфікації.
У виробничої інтелігенції існує зворотна тенденція: з ростом рівня освіти степінь від-повідності кваліфікації вимогам виконуваної роботи понижується.
Отже, очевидно, що по крайній мірі 1/10 представників виробничої інтелігенції пот-ребує перепідготовки. В той же час приблизно у 1/6 робітників переробної промисловості країни рівень кваліфікації вище вимог виконуваної роботи.
Існує значна кількість робітників високої кваліфікації і спеціалістів з вищою освітою, які не застосовують на практиці своїх знань і умінь, отриманих в системі освіти.
Дослідження стану загальної освіти в країні дозволяють виявити і ряд проблем, пов'язаних з наявністю розриву між формальним рівнем освіти і фактичним об'ємом знань у різних соціальних групах населення, між загальноосвітньою і професійною підготовкою моло-ді, між потребами суспільства і життєвими планами випускників шкіл.
Рівень і якість загальноосвітньої підготовки, степінь її відповідності вимогам виконуваної роботи, особистим інтересам і можливостям реалізації в праці отриманих знань зумовлюють феномен задоволеності трудящих освітою, який є важливим соціальним показником освітньої ситуації в цілому.
45,4% - задоволені освітою робітники,
40,6% - незадоволені освітою.
Серед робітників незадоволеність отриманою освітою в пі-втора рази вища, ніж серед інтелігенції. А серед інтеліген-тів незадоволеність проявляється практично у кожного третьо-го. Це показує, що складена діяльність в системі освіти як соціального інституту лише наполовину відповідає інтересам суспільства і потребує кардинальної перебудови.
Loading...

 
 

Цікаве