WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Використання Internet у маркетингових дослідженнях - Курсова робота

Використання Internet у маркетингових дослідженнях - Курсова робота

надто дорого проводити довготривалу аудиторську перевірку всіх роздрібних мага-зинів, щоб отримати інформацію про долю, ціни та наявний асортимент роздрібних торгових марок товарів. Проте вона взмозі скористатися послугами Neilsen Scantrack.
Проте при збиранні вторинних даних можуть виникнути проблеми.По-перше, необхідної інформації може просто не виявитися-дослідники рідко отримують всю необхідну їм інформацію із вторинних джерел. Наприклад, фірма Bolswssanen не знайде готових даних щодо реакції споживачів на новий продукт, якого ще немає в наявності на ринку. Але навіть, якщо потрібні дані і існують, вони можуть виявитися зовсім непригодними. [7.360].
Ще постає така велика проблема як те, що у морі інформації про Україну поки що дуже мало професійних маркетингових даних, а офіційна, в тому чис-лі відомча і регіональна статистика до цих пір не заслужила поваги серйозних спеціалістів. До того ж вторинна інформація, на превеликий жаль, розріджена, рідко представлена системно, а найголовніше, далеко не завжди показує цілі назріваючих маркетингових дій, їх конкретні об'єкти та умови існування і розвитку.
Вторинні дані є хорошою точкою відліку для дослідження і часто допомага-ють виявити проблему та проаналізувати цілі дослідження. Проте в більшості випадків вторинні дані не можуть представити всієї необхідної інформації, і компанії повинні збирати первинні дані. Тим більше, що трапляються випадки, коли у вторинній інформації одиниці виміру чи категорії представлених даних можуть бути невірними, дані можуть бути застарілими чи неповними. Тоді і приходить на виручку наявність первинних даних. Тому у серйозній мар-кетинговій діяльності приходиться оперувати як вторинною, так і первинною маркетинговою інформацією. [8.56-57].
2. Методи збору первинної інформації.
Первинна інформація в сучасних умовах є основним джерелом маркетин-гових даних. Незважаючи на складність і тривалість її збирання, потребу у підготовці та використанні висококваліфікованих кадрів, досить великі витрати, первинна інформація має значні переваги над вторинною: конкретну спрямованість на вирішення потрібних маркетингових проблем, доступність і надійність, оскільки методологія їх збирання відома і контрольована. [1.44].
Основними методами збирання первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент та імітація (моделювання).
Найважливішим з них є опитування. Незважаючи на те, що воно останнім часом дещо втрачає імідж, цей метод в інтерпретованому вигляді (за рахунок розвитку довготривалих відносин і співробітництва зі споживачем, їх консультування, обслуговування, проведення конференцій тощо), як і раніше, відіграє основну роль у забезпеченні фірми відповідною маркетинговою інформацією.
Опитування можна проводити особисто, телефоном чи поштою. Перваги та недоліки таких способів опитування наведені в табл.1.
Таблиця 1
Таблиця №1--Переваги та недоліки опитування [1.44].
Спосіб опитування Перевага Недолік
Особисте інтерв'ю Безпосередній кон-такт, гнучкість, мож-ливість впливу на респондента, глибина і комплексність от-риманої інформації Великі витрати часу і гро-шей. Необхідна підготовка і використання кваліфікова-них інтерв'юерів.
Телефоном Швидкість, широке коло респондентів, низька вартість Розмову легко перервати. Обмежена кількість інфор-мації. Можлива відмова у відповіді.
Поштою Низька вартість Низька ефективність (імо-вірність відповіді-5%). Не-відомо, хто і як відповідає. Потрібне ретельне поперед-нє тестування анкети. Від-сутність безпосереднього впливу на респондента.
Для досягнення поставлених цілей опитування необхідно проводити у конкурентній логічній послідовності. (рис.1)
Рисунок 1
Визначення предмета, теми і мети
опитування, формулювання його завдань
Рис.1. Послідовність проведення опитувань[1.45].
Передовсім, необхідно визначити предмет (демографічні, соціально-економічні характеристики, знання, мотиви, орієнтації, поведінка, наміри тощо), тему (кількість предметів) і мету опитування, сформулювати його завдання.
Після цього потрібно ознайомитися із вторинною інформацією, яка є у наявності. Це дозволить негайно здобути відповіді на деякі запитання, спростивши наступні дії і зменшивши витрати на безпосереднє опитування.
Опитування респондентів проводиться за допомогою спеціальної анкети таку анкету готують окремо для кожного опитування. Форми запитань можуть бути найрізноманітніші:
- альтернативні, що потребують відповіді "так" або "ні";
- з вибірковою відповіддю, яка пропонує вибір із трьох і більше відповідей;
- за шкалою Лайкерта,--коли необхідно визначити міру згоди або незгоди з суттю якогось твердження, наприклад, "Згоден"----х-----"Не згоден";
- за симетричним диференціалом-шкалою розрядів між двома полярними поняттями.
Сучасні ® старомодні
позиції Винятково Дуже Почасти Дуже Винятково позиції
фірми ® фірми
- за шкалою важливості-шкалою розрядів з ранжируванням характеристик за ступенем важливості;
зовнішній Винятково Дуже Почасти Зовсім не
вигляд важливо важливо важливо важливо
- за оціночною шкалою-шкалою з ранжируванням характеристик від "відмінно" до "задовільно";
- питання без заданої структури, що потребує текстової відповіді в довільному стилі;
- підбір словесних асоціацій-коли необхідно назвати слово, асоціативне заданому;
- прохання завершити речення, оповідання або рисунок;
- використання тематичного аперцепційного тексту, коли необхідно склас-ти оповідання за рисунком.
Складаючи анкету, доцільно дотримуватися певних вимог. Так, форма анкети має бути простою і легко читатися, а кількість запитань не перевищувати 10. Анкета з більшою кількістю запитань втомлює респондента, зменшує його зацікавленість і активність. Важливим є дотримання послі-довності запитань: спочатку базова інформація, потім класифікаційні дані, а насамкінець-ідентифікація респондента.
Великі проблеми в ході опитування спричиняє неправильне формування запитань, зокрема:
- "підштовхування" респондента до певної відповіді, наприклад: "Чому Вам подобається більше товар Б" (А якщо він мені не подобається?);
- двозначність запитання, наприклад:"Чи регулярно Ви споживаєте товар Б" (Що означає "Регулярно"? Раз на рік, на місяць, щодня...);
- запитання, яке може залишитися без відповіді, наприклад: "Як
Loading...

 
 

Цікаве