WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Основи INTERNET - Реферат

Основи INTERNET - Реферат

1500 символiв) порцiї даних. Пакети посилають незалежно один вiд одного, а в пунктi прийому вони збираються в потрiбнiй послiдовностi. Такий режим передачi називається дейтаграмним. Iншими словами, протокол TCP/IP розподiляє iнформацiю по великiй кiлькостi дейтаграм, пiсля чого в пунктi прийому перевiряє їх достовiрнiсть i збирає знову. Протокол IP керує адресами, послiдовнiстю та пересилкою. Протоколи TCP/IP вiдносяться до транспортного рiвня Еталонної моделi взаємодiї вiдкритих систем i не залежать вiд протоколiв iнших рiвней цiєї моделi. Завдяки цьому протоколи TCP/IP iдеально пiдходять для використання в Internet. Коли сорок мiльйонiв людей використовують в своїй роботi рiзноманiтнi системи, зручнiше перевiряти помилки на рiвнi протоколу, який пiдтримують всi цi системи.
В TCP/IP для перевiрки правильностi пакета використовується механiзм, який має назву контрольна сума. Контрольна сума - це число, що помiщається в дейтаграму i обчислюється за спецiальним алгоритмом для всiх символiв дейтаграми. Заголовок мiстить також номер дейтаграми в послiдовностi дейтаграм, якi передаються. Цей номер служить також для визначення порядку дейтаграм при вiдновленнi початкової iнформацiї. Пiсля додачi заголовка ТСР передає дейтаграму протоколу IР.
Протокол IР додає до кожної дейтаграми заголовок адреси. Заголовок включає в себе адресу вiдправника i отримувача кожної дейтаграми. Пiсля цього IР передає дейтаграму комп'ютеру-вiдправнику, що використовує власний протокол (наприклад протокол Internet Point-to-Point (крапка-крапка) або скорочено РРР), який помiщає дейтаграму в кадр даних.
Поки кадр даних мандрує по Internet, вiн проходить через кiлька IР-маршрутизаторiв Internet. Кожний маршрутизатор читає адресу призначення кадра i вибирає адресу слiдуючого маршрутизатора, якому необхiдно послати кадр, щоб той надiйшов до пункту призначення. Внаслiдок того, що потiк iнформацiї в мережi не завжди є постiйним, рiзнi кадри можуть проходити через рiзнi маршрутизатори. Крiм того, деякi маршрутизатори можуть не працювати по якихось причинах. Якщо маршрутизатор виявляє, що потрiбну адресу зайнято або вона не працює, то вiн вибирає альтернативну адресу, на яку й посилає кадр.
Таким чином, кадри можуть прибути до мiсця призначення зовсiм не в тому порядку, в якому вони були вiдправленi з вихiдного пункту i їх необхiдно в такому випадку перевiрити та вишикувати по порядку. Пiсля того, як приймаючий комп'ютер прийме кадр, вiн в першу чергу перевiряє верхнiй та нижнiй його заголовки, щоб впевнитися в коректностi дейтаграми, яка там мiститься. IР вiдповiдає за адресу кожної дейтаграми, а ТСР перевiряє коректнiсть дейтаграм. Для цього зчитується контрольна сума, яка порiвнюється з вихiдною. Якщо контрольнi суми не спiвпадають, то ТСР посилає запит на повторну вiдправку пакета. Пiсля отримання та перевiрки всiх дейтаграм, ТСР вiдновлює їх порядок, знищує заголовки i передає iнформацiю передаючому комп'ютеру.
СИСТЕМА IР- АДРЕСАЦIЇ.
Для органiзацiї всесвiтньої мережi потрiбна досконала система адресацiї, яка використовуватиметься для спрямування iнформацiї всiм адресатам. Союз Internet встановив для адресацiї всiх вузлiв єдиний стандарт, який називається адресацiєю IР. Будь-яка адреса складається з чотирьох чисел в iнтервалi вiд 1 до 254, якi роздiленi крапками. Наприклад, 10.18.49.102. В схемах IР-адресацiї також можуть використовуватися числа 0 та 255, але вони зарезервованi для спецiальних цiлей.
IР-адресу можна використовувати для створення мереж як з кiлькох вузлiв, так i мереж, що мiстять мiльйони вузлiв. Для цього Союз Internet визначив три класи мереж, що вiдрiзняються один вiд одного за розмiром.
Клас А: Великi мережi з мiльйонами вузлiв. Перший октет (самий лiвий) означає адресу мережi. Iншi три - означають номер вузла.
Клас В: Мережi середнiх розмiрiв з тисячами вузлiв. Першi два октети (злiва) означають адресу мережi. Iншi два (справа) - означають номер вузла.
Клас С: Невеликi мережi з кiлькома сотнями вузлiв. Першi три октети означають адресу мережi. Останнiй октет - адресу вузла.
Унiкальну IР-адресу видає провайдер. Пiсля того, як Вам буде видiлено пiдмережу, її кожному вузлу слiд буде присвоїти Вашу IР-адресу.
Звичайно, досить важко запам'ятати IР-адреси всiх комп'ютерiв мережi, особливо такої великої як Internet. Тому в 1993 роцi було створено Iнформацiйний центр мережi Internet (Internet Network Center - InterNIC), який керує системою доменних iмен (Domain Name System). Такий механiзм призначено для пiдстановки символьних iмен доменiв, якi легко запам'ятовуються, замiсть числових IР-адрес. Наприклад, спiвробiтнику кафедри комп'ютерних систем НТУ "КПI" легше запам'ятати доменне iм'я comsys.ntu-kpi, нiж вiдповiдну йому IР-адресу 10.18.49.102. Пiсля того, як Вам буде видано IР-адресу, Ви повиннi вибрати для себе iм'я домена в наведеному вище прикладi - comsys. Вибране iм'я повинно бути унiкальним, крiм того, воно не повинно бути зв'язане нi з якою iншою адресою Internet. Ваше iм'я домена додається до iєрархiчної бази даних iмен доменiв. Iм'я домена складається з серiї символiв, роздiлених мiж собою крапками. Крайня права частина iменi домена позначає найбiльший домен, до якого належить конкретна адреса, а також тип органiзацiї, якiй ця адреса належить. Наприклад, в iменi домена comsys.ntu-kpi.kiev.ua домен .ua означає Україну. В країнах, що розташованi за межами США, переважно використовуються власнi типи доменiв, якi складаються з двох букв, що означають країну. Наприклад, домен .ua означає Україну, .fr - Францiю, .nl - Нiдерланди.
Сисмволи, що мiстяться перед типом домена, служать для позначення зареєстрованого iменi пiддомена, який вiдноситься до IР-адреси. В наведеному прикладi пiддомен озачає мiсто Київ, пiддомен .ntu-kpi - Нацiональний технiчний унiверситет, comsys - кафедру комп'ютерних систем даного унiверситету.
Для зберiгання i управлiння iменами доменiв використовується iєрархiя серверiв iмен. На цих серверах зберiгаються бази даних iмен доменiв та зв'язанi з ними IР-адреси. Якщо користувач хоче пiдключитися до будь-якої Internet-адреси, то вiн повинен звернутися до локального сервера iмен. Цей сервер спочатку спробує знайти IР-адресу у власнiй базi даних. Знайшовши її, вiн повертає адресу комп'ютеру, який зробив запит i останнiй встановлює Internet-зв'язок. Якщо в локальнiй базi даних немає вiдповiдного iменi, то сервер передає запит слiдуючому за iєрархiєю серверу. Iм'я буде передаватися по iєрархiї вверх до тих пiр, поки запит не дiйде до кореневого сервера iмен, який являється сервером, що мiстить iмена доменiв та IР-адреси, якi належать доменам певних типiв, наприклад, .com. Кореневi сервери iмен розмiщенi на територiї США i належать (точніше супроводжуються) InterNIC. Якщо IР-адреса є в базi даних кореневого сервера, то вона повертається комп'ютеру, якийнадiслав запит. В противному випадку сервер повертає повiдомлення про вiдсутнiсть iменi домена.
Повернутi з кореневого сервера IР-адреси запам'ятовуються в кеш-пам'ятi локального сервера iмен доменiв. Це робиться для прискорення звертання до серверiв, якi часто
Loading...

 
 

Цікаве