WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету - Дипломна робота

Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету - Дипломна робота

Робоче місце оператора ЕОМ складається з монітора, системного блоку, клавіатури, миші, принтера. Клавіатура повинна бути розташована безпосередньо перед оператором. Відстань від очей оператора до монітора повинна становити 0.5 – 0.7 м. На столі, на якому розташована ЕОМ, повинно залишатися місце для наочного, графічного матеріалу, для можливості працювати з літературою, робити які-небудь помітки.

Головними елементами робочого місця оператора ЕОМ є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору (рис 8.1).

Рухоме поле – простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухомі дії людини.

Максимальна зона досяжності рук – це частина рухомого поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально видовженими руками при згинанні їх в плечовому суглобі.

Оптимальна зона – частина рухомого поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються передпліччями при згинах в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

  • дисплей розміщується в зоні а (в центрі);

  • клавіатура – в зоні г/д;

  • системний блок розміщується в зоні б (зліва);

  • принтер знаходиться в зоні а (праворуч);

  • документація знаходиться або в зоні легкої досяжності долоні в (література і документація, необхідна при роботі), або у висувних ящиках стола (література, що використовується рідко).

До розмірів робочого місця пред'являються вимоги:

  • висота робочої поверхні 655 мм;

  • висота сидіння 420 мм (бажано регульованого);

  • відстань від сидіння до нижнього краю робочої поверхні 150мм;

  • розміри простору для ніг 650x500x600.

а) зона максимальної досяжності;

б) зона досяжності пальців при видовженій руці;

в) зона легкої досяжності долоні;

г) оптимальний простір для грубої ручної роботи;

д) оптимальний простір для тонкої ручної роботи.

Рисунок 6.1 – Зони досяжності рук в горизонтальній площині.

Перед початком роботи треба пересвідчитися в підключенні заземляючого провідника до загальної шини заземлення. Необхідно не рідше за один раз в рік проводити вимірювання опору ізоляції проводки, оскільки несправна ізоляція може привести до витоку струму, що може бути причиною виникнення пожежі або ж до поразки людей струмом. Ізоляція кабеля мережі живлення 220 В повинна витримувати без пробою дію випробувального напруження 750 В протягом однієї хвилини, опір ізоляції кабеля повинен бути не менше за 500 кОм. Як додаткові захисні засоби оператором можуть бути використані гумові килимки. При початку роботи з енергоустаткуванням людина повинна бути ознайомлена з інструкцією по техніці безпеки.

Як наведено вище, шумовий вплив є чинником, що негативно впливає на продуктивність. Шум виникає під час роботи обладнання, джерелом його також можуть бути розмови в приміщенні, звуки що долинають з вулиці. Шум – це безладне поєднання звуків різної частоти і інтенсивності.

Для запобігання негативному впливу шуму необхідно дотримуватися правильної експлуатації обладнання, проводити його профілактичне обслуговування і своєчасний ремонт. Для зниження шуму застосовують глушителі з використанням звукоізоляційних матеріалів, екрани, що захищають працюючого від прямого впливу звукової енергії. Для боротьби з шумом на шляху його поширення встановлюють звукоізолюючі конструкції, а також глушителі аеродинамічних шумів. Найбільш дійовим способом полегшення роботи, є короткочасні відпочинки протягом робочого дня при вимкнених джерелах шуму.

Для створення в робочому приміщенні нормального мікроклімату, а також видалення з нього шкідливих газів, пару і пилу необхідно застосовувати вентиляцію. У лабораторіях, дисплейних аудиторіях широко застосовують кондинціонування повітря. Кондиціонування – це створення і підтримка в робочій зоні виробничих приміщень постійних або параметрів повітряного середовища, що змінюються по заданій програмі, здійснюване автоматично. Для кондиціонування повітря застосовують кондиціонери.

Єдиним засобом боротьби з випромінюванням донедавна були захисні фільтри. По технології виготовлення фільтри бувають сіточні, плівкові і скляні. Фільтри можуть кріпитися до передньої стінки монітора, навішуватися на його верхню кромку, вставлятися в спеціальний жолобок навколо екрана або одягатися на монітор.

Сіточні фільтри практично не захищають від електромагнітного випромінювання. Однак вони непогано ослабляють полиски від зовнішнього освітлення, що при інтенсивній роботі за комп'ютером є важливим чинником.

Плівкові фільтри також не захищають від статичної електрики, але значно підвищують контрастність зображення, практично повністю поглинають ультрафіолетове випромінювання і знижують рівень рентгенівського випромінювання.

Що стосується скляних фільтрів, то вони випускаються в декількох різних модифікаціях. Прості скляні фільтри знімають статичний заряд, ослабляють низькочастотні електромагнітні поля, знижують інтенсивність ультрафіолетового випромінювання і підвищують контрастність зображення. Випускаються також скляні фільтри категорії "повний захист". Вони володіють найбільш повною сукупністю захисних засобів.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, що позитивно впливає на продуктивність праці. Забарвлення приміщень і меблів повинне сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, хорошого настрою. У службових приміщеннях, в яких виконується одноманітна розумова робота, що вимагає значного нервового напруження і великого зосередження, забарвлення повинне бути спокійних тонів - малонасичені відтінки холодного зеленого або блакитного кольорів.

6.3 Розрахунок виробничої освітленості

Необхідно розрахувати освітленість для приміщення оператора ЕОМ.

Улаштовуючи електричне освітлення, необхідно враховувати такі особливості:

  • освітленість потрібна для якісного виконання зорових робіт, має забезпечуватися з урахуванням економічних факторів, що характеризуються нормованими освітленістю і якістю освітлення;

  • джерела світла, які вибираються з урахуванням різних умов, мають забезпечувати функціональні та економічні вимоги;

  • елементи освітлювальних установок мають відповідати вимогам якості, довговічності, економічності й умовам навколишнього середовища.

Штучне освітлення проектується двох систем: загальне і комбіноване, коли до загального додається місцеве освітлення робочих місць.

Систему загального освітлення застосовують для освітлення всього приміщення, в тому числі й робочих поверхонь. Воно може здійснюватись двома способами: з рівномірним і нерівномірним розміщенням світильників під стелею освітлюваного приміщення. В даному приміщенні немає необхідності створювати різні умови освітленості, тому використовується система загального освітлення з рівномірним розміщенням світильників. Приміщення оператора ЕОМ освітлюється люмінесцентними лампами типу ЛБ40 потужністю 40 Вт кожна. Використовуються світильники типу ЛПО 2х40.

Розрахунок освітленості можна здійснювати двома методами: точковим і методом коефіцієнта використання [2]. Для даного випадку простіше використати метод коефіцієнта використання.

Світловий потік, необхідний для створення заданої мінімальної освітленості при одному джерелі світла визначається за формулою, лм:

, (6.1)

де Е – мінімальна нормована освітленість, лк;

S – площа освітлюваного приміщення або поверхні, м2 ;

kз – коефіцієнт запасу, приймаємо рівним 1.5;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, приймаємо рівним 1.1;

N – кількість джерел світла;

η – коефіцієнт використання світлового потоку джерела світла.

Коефіцієнт використання світлового потоку η є складною функцією багатьох змінних; при розрахунку його визначають з врахуванням типу світильника, коефіцієнтів відбиття стін ρстін , підлоги ρпідлоги і стелі ρстелі та індексу приміщення:

, (6.2)

де S – площа приміщення, м2;

h – висота підвісу світильника над розрахунковою поверхнею;

А і В – сторони приміщення, м.

Розміри приміщення оператора ЕОМ А = 10 м, В = 5 м, Н = 4.3 м. Висота розміщення розрахункової площини 0.8 м. Стіни, стеля і підлога середньої світлості ρстін = 50٪ , ρстелі = 30٪ , ρпідлоги = 10٪. У приміщенні оператора ЕОМ повинна бути освітленість 200 лк, при коефіцієнт запасу 1.5.

Loading...

 
 

Цікаве