WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету - Дипломна робота

Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету - Дипломна робота

В нижній частині розташовано кнопки Сумарна відомість і Настройка для відкривання і переходу в відповідні вікна.

Вікно рахунку (рис. 4.8) показує всю тарифну інформацію з таблиці Bill (табл..3.16).

Зліва внизу є кнопка Знищити рядок для вилучення дефектних і зайвих рядків з рахунку. При цьому з бази даних вони, звичайно, не видаляються. Далі розміщено поле з сумою за весь рахунок і кнопки для перегляду і друку рахунку.

Вікно сумарної відомості (рис. 4.9) використовується для аналізу всіх телефонних дзвінків по вхідних лініях і абонентах.

Рисунок 4.7 – Головне вікно програми білінга

Рисунок 4.8 – Вікно рахунку програми білінга

В вікні треба ввести період часу і натиснути одну з кнопок, щоб переглянути, або надрукувати відомість.

В вікні настройки програми білінга (рис. 4.9) можна змінити наступні параметри:

  • націнка, вводиться як відсоток;

  • кількість копій рахунку;

  • пароль адміністратора;

  • заголовок рахунку.

Внизу вікна розташована кнопка, що відкриває таблицю настройки абонентів (рис. 4.10).

Таблиця настройки абонентів потрібна для приведення у взаємовідповідність номер покою (кімнати) до абонента (внутрішньої телефонної лінії).

Всі форми розроблено в середовищі Microsoft Access XP. В основу розробки форм покладено кнопочний інтерфейс. При натисканні відповідної кнопки спрацьовує підпрограма обробки події. Підпрограми написані в середовищі Microsoft Visual Basic.

Рисунок 4.9 – Вікно настройки програми білінга

Рисунок 4.10 – Таблиця настройки абонентів

4.2.2 Звіти (друковані форми)

На рисунках 4.11 і 4.12 показано як виглядають надруковані на папері вихідні форми.

Друковані форми сформовані редактором звітів Microsoft Access. Форма рахунку в скороченій формі відтворює інформацію про дзвінки і подає необхідні додаткові поля (сума, ПДВ, місце для печатки, сума прописом тощо).

Форма Сумарна відомість є хорошим інструментом для аналізу телефонних дзвінків по абонентах і сумарно по лініях. Вона дає можливість звірятися з провайдером телефонних послуг і контролювати правильність алгоритму тарифікації.

Рисунок 4.11 – Друкована форма рахунку

Рисунок 4.12 – Друкована форма сумарної відомості

5 РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ СИСТЕМИ

Період життя будь-якої системи, чи комплексу характеризується почерговими інтервалами, коли вона виконує покладені на нього функції і коли вона не може через внутрішні причини їх виконувати.

Надійність є складною властивістю, яка об'єднує безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереження. Завданням розрахунку надійності є визначення показників, які характеризують безвідмовність та ремонтопридатність системи.

Враховуючи специфіку розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінгу вирахуємо ймовірність його безвідмовної роботи протягом заданого напрацювання.

Джерелом помилок програмного забезпечення є логічні помилки в проекті, неправильне кодування і помилки при компонуванні. Оскільки в даний час відсутні стандартні методи розрахунку надійності програмного забезпечення, тому можна використовувати експериментально-аналітичні методи прогнозування надійності.

Одним із цих методів є використання моделі Шумана [16]. Дана модель виходить з наступних передумов:

  • в початковий момент компонування програм в систему програмного забезпечення в них міститься Е0 помилок; в процесі коректування нові помилки не вносяться,

  • загальне число І машинних команд в програмах постійне,

  • інтенсивність відмов програми λ пропорційна числу помилок, що залишилися в ній після відлагодження протягом часу τ, тобто:

, (5.1)

де εс(τ) – відношення числа помилок, що усунені впродовж часу відлагодження τ , до загального числа команд на машинній мові.

Таким чином, в моделі розрізняють два значення часу: час відлагодження τ (звичайно становить декілька місяців) і час роботи програми t – сумарне напрацювання програми (звичайно становить декілька годин). Час відлагодження містить затрати на виявлення помилок за допомогою тестів, контрольні перевірки і т.п. Час справного функціонування при цьому не враховується.

Таким чином, значення інтенсивності відмов λ вважається постійним впродовж всього часу напрацювання (0, t) і визначається співвідношенням

p(t, τ) =exp(–λt) . (5.2)

Cереднє напрацювання програми до відмови:

(5.3)

Для практичного використання вищенаведених формул необхідно оцінити С і Е0 за експериментальними даними. Для цього використаємо метод моментів.

Застосовуючи метод моментів і, розглядаючи два періоди відлагодження програми τ1 і τ 2 , отримаємо наступні співвідношення:

(5.4)

де n1 і n2 – кількість помилок у програмному забезпеченні, виявлених відповідно в періодах τ1 і τ2 ;

Т1 і Т2 – тривалості роботи системи, що відповідають τ1 і τ2..

Застосуємо вищенаведені міркування для розрахунку показників надійності програми.

Оцінимо кількість команд програми. Загальний об'єм вихідних текстів складає 250 кілобайт. Якщо рахувати по 40 строк на кілобайт, то отримаємо 250*40 = 10000 строк програмного коду. В одній строці знаходиться в середньому 2 команди. Таким чином, сумарна кількість команд складає I = 20000 команд на мові високого рівня.

Для оцінки надійності програмної частини комплексу було проведено два тестування тривалістю 20 днів і 30 днів. Під час цих тестувань було за перший період усунено 3 критичні помилки, а за другий лише одну. Оскільки програма працювала в цілодобовому режимі, то:

Т1 = 480 год, T2 = 720 год, n1 = 3, n2 = 1.

Тому:

,

.

Врахувавши отримані значення, знайдемо згідно (5.4):

,

.

Звідси знаходимо коефіцієнт С*, згідно з (5.4):

.

За період тестування в програмі усунено n = n1 + n2 помилок, тому:

n = 3 + 1 = 4,

.

Інтенсивність відмов програми згідно з (5.1):

.

Середнє напрацювання програми до відмови (5.3):

160 (год).

Ймовірність відсутності помилок програми впродовж періоду напрацювання від 0 до t за формулою (5.2):

.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ

В розділі розглянуто питання важливості охорони праці на місці розробки і експлуатації програмно-апаратного комплексу, проаналізовано потенційні небезпеки для здоров'я операторів і описано як забезпечити нормальні умови праці. В останньому підрозділі розраховано освітлення для приміщення оператора ЕОМ.

6.1 Аналіз потенційних небезпек виробничого середовища

Потенційну небезпеку для працюючих становлять: несприятливі метеорологічні умови, недостатня освітленість, шум, ультразвук, електричний струм, електромагнітні поля, іонізуючі та теплові випромінювання та інші шкідливі фактори [3].

При роботі з комп'ютером основна небезпека криється в погіршенні зору. Численні дослідження виявили наступні основні чинники ризику виникнення розладів стану здоров'я у користувачів комп'ютерів:

  • особливості екранного зображення, що відрізняють його від традиційного паперового тексту (самопідсвітка, дискретність, мерехтіння, тремтіння, наявність полисків);

  • особливості роботи зорового апарату, пов'язані з двома взаємодоповнюючими (для виникнення зорового стомлення) чинниками: тривалою фіксацією погляду на екран монітора і періодичною інтенсивною перефокусовкою ока з клавіатури (паперу) на екран і назад;

  • особливості власне діяльності, що полягає в монотонному, тривалому її характері, часто в умовах дефіциту часу і нервово-емоційних навантажень внаслідок високої ціни за допущену помилку;

  • особливості рухової активності, пов'язані зі статичністю пози і постійним напруженням невеликої групи м'язів.

Практична реалізація вказаних чинників ризику може приводити до зорового і загального стомлення, болевих відчуттів в хребті і різних групах м'язів. Цих порушень можна уникнути, людина повинна залишатися здоровою і працездатною під час тривалої роботи з комп'ютером і після неї.

У ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Класифікація" приводиться класифікація елементів умов праці, виступаючих в ролі небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Вони поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

Loading...

 
 

Цікаве