WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Основи створення комп’ютерних технологій - Реферат

Основи створення комп’ютерних технологій - Реферат

На цьому етапі знімають копії з масивів з оперативними даними. Спосіб знімання копій залежить від способу підготовки масиву. Якщо масив готувався на такому носії як, наприклад, магнітна стрічка або дискета (знімні машинні носії), то з нього знімається копія на жорсткий магнітний диск. Якщо масив готувався на жорсткому магнітному диску, то з нього знімається копія на будь-який знімний машинний носій.

Якщо інформація обробляється централізовано, то результати друкування обов'язково передаються в ті підрозділи організації, де вони використовуватимуться. Передаватися можуть документи та машинні носії. Iнформація може передаватися окремими масивами по каналах зв'язку, якщо ЕОМ поєднані в мережу.

Технологія створення і ведення інформаційних масивів

Усі масиви по стадіях їх створення можна поділити на первинні, робочі та результатні. Результатні та робочі масиви створюються автоматично у процесі обробки інформації на ЕОМ. Первинні масиви містять зібрану та зареєстровану інформацію. Такі масиви можна поділити на оперативні (умовно-змінні) та нормативно-довідкові (умовно-постійні) — НДI. Розрізняють їх за стабільністю інформації, яка зберігається. У масивах НДI інформація, що зберігається, змінюється рідко і в невеликій кількості. В оперативних масивах інформація змінюється практично повністю із закінченням чергового планового або облікового періоду або змінюється в міру виконання нових господарських операцій. Наприклад, НДI — норми часу на виробництво деталей, оперативна інформація — табель відпрацьованого часу.

I оперативні масиви, і масиви НДI проходять стадію первинного створення і стадію ведення. Первинне створення передбачає занесення інформації до машинних носіїв із документа автоматично, а ведення — внесення змін до масиву.

Первинне створення оперативних та нормативно-довідкових масивів виконується однаково. Для створення будь-якого масиву необхідно виконати такі технологічні операції: зібрати і зареєструвати інформацію, передати її в місце обробки, перенести інформацію на машинний носій, проконтролювати перенесення, зняти копію масиву. Для масивів НДI іноді друкується опис масиву.

Ведення масиву передбачає виконання деяких дій, серед яких можуть бути такі: додавання нових записів, знищення існуючих записів, зміна значень окремих атрибутів записів. Такі дії для оперативних масивів і масивів НДI можуть бути різні. Це зумовлюється призначенням масивів, частотою їх використання і частотою внесення змін.

Ведення масивів НДI потребує організації операцій збору і реєстрації змін, які за змістом відмінні від збору та реєстрації інформації при первинному створенні масиву.

Збір і реєстрація змін може виконуватися в усіх підрозділах, які використовують інформацію, що зберігається, або лише в одному підрозділі, який відповідає за внесення змін.

Найчастіше зміни реєструються в спеціальних документах, котрі називаються "Повідомлення про зміни". Такі документи можуть мати різну форму для різних масивів або уніфіковану форму з вільною частиною для запису значень атрибутів.

Повідомлення обов'язково має містити назву масиву, який змінюється, його ідентифікатор, вид зміни (додавання, знищення, зміна значення), дату внесення змін.

Якщо вид зміни — додавання, то у повідомленні міститься повний запис, який додається. Якщо зміна — знищення, то в повідомленні містяться лише ключі запису, який знищується. Якщо зміна — коригування значення атрибутів, то в повідомленні містяться ключі запису, що підлягає коригуванню, і нові значення атрибутів, які змінюються.

Якщо зміни до масиву НДI вносяться на АРМ та інформація, яка зберігається, використовується лише цим АРМ, то для коригування спеціальні документи не заповнюються, а зміни вносяться до масивів у діалозі з користувачем на основі звичайних документів.

В такому разі обов'язково формується і друкується протокол змін.

Зареєстровані зміни переносяться на машинний носій. Таке перенесення звичайним чином контролюється. Потім зміни за допомогою спеціальних програм вносяться до основного масиву. Такі програми мають передбачати перевірку дублювання ключів при додаванні нових записів. З нового (скоригованого) масиву знімається страхова копія.

З огляду на те, що можливе випадкове пошкодження інформації у процесі коригування, страхові копії можуть зніматися і з основного масиву, і з масиву коригування.

Страхові копії зберігаються деякий час, який попередньо не обумовлюється, а залежить від того терміну, протягом котрого виконуються три коригування масиву. Такий спосіб зберігання страхових копій масивів дістав назву "зберігання інформації у поколіннях". Завжди зберігаються три покоління масиву. У літературі вони відомі як "дід", "батько", "син".

У разі зберігання в поколіннях, тільки-но з'являється четверта страхова копія, перша копія знищується. Отже, у системі завжди зберігаються лише три копії.

Наявність поколінь страхових копій дає змогу при пошкодженні інформації поновити її з мінімальними витратами.

Особливості використання оперативних масивів, їхні часті зміни призводять до того, що для оперативних масивів практично не виконуються операції змін значень атрибутів і знищення записів при веденні масивів. Такі зміни вводяться за рахунок додавання до масиву так званих сторніруючих записів — записів-змін. Відмінності можливі лише на АРМ при коригуванні планових даних, коли зміни спричинюються додатковою оцінкою стану виробництва. Наприклад, можна зменшити заплановану до випуску кількість деталей, якщо їх достатньо на складі готових деталей.

Найхарактерніший вид змін змісту оперативного масиву — додавання записів — виконується за тією самою схемою, що й первинне створення масиву. Iнформація, яка додається, реєструється у тих самих документах, тим самим способом заноситься на машинний носій і контролюється, а потім дописується до основного масиву. Наприклад, інформація про виконані роботи обробляється щодобово і нагромаджується в масиві до кінця місяця.

При кожному поповненні оперативного масиву з нього знімається страхова копія. Щоб уникнути пошкоджень інформації в момент копіювання через вимкнення електроенергії, для оперативних масивів може зберігатися до трьох копій масивів, як у разі масивів НДI.

Оперативні масиви звичайно не зберігаються на магнітному диску протягом тривалого часу, оскільки вони використовуються для отримання різних зведених показників і в первинному вигляді вдруге майже не використовуються. Тому для оперативних масивів окрім зазначених технологічних операцій необхідні й такі операції:

1) створення архівних копій;

2) знищення масиву або його очищення.

Архівні копії звичайно зберігаються протягом не менш як одного року і використовуються як довідки при проведенні ревізій, а іноді — для поновлення інформації. Такі копії створюються на знімних машинних носіях.

Знищення масиву або його очищення від застарілої інформації потрібне для зменшення кількості записів, що зберігаються, а також збільшення швидкості роботи з масивами. У противному разі з часом оперативні масиви стають громіздкими і непридатними для використання.

Література

1. Автоматизированные системы обработки экономической информации: Учебник/ В.С. Рожнов, О.М. Островский, В.Б. Либерман, Г.Н. Козлова; Под ред. проф. В.С. Рожнова. — М.: Финансы и статистика, 1989. — 272 с.

2. Глушков В.М. Атоматизированные системы управления сегодня и завтра. — М.: Мысль, 1976. — 64 с.

3. ГОСТ 6.01.1—87. Единая система классификации и кодирования технико-экономической информации. Основные положения. — М.: Изд-во стандартов, 1988. — 13 с.

4. ГОСТ 34.003—90. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Термины и определения. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 23 с.

5. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В.Ф. Сытник, Х. Срока, Н.В. Еремина и др. — К.: Тэхника; Катовице: Экономическая академия им. Кароля Адамецкого, 1991. — 215 с.

6. Научные основы организации управления и построения АСУ/ Под ред. В.Л. Бройдо, В.С. Крылова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1990. — 192 с.

7. Попель Г., Голустайн Б. Информационная технология — миллионные прибыли: Пер. с англ./ Науч. ред. и авт. предис. В.В. Симакова. — М.: Экономика, 1990. — 238 c.

8. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект — основа новой информационной технологии. — М.: Наука, 1988. — 280 с.

9. РД 50—680—88. Методические указания. Автоматизированные системы. Основные положения. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 7 с.

10. Ситник В.Ф. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. — К.: Техніка, 1995. — 162 с.

11. Сытник В.Ф., Еремина Н.В. Компьютеризация управления производством. — К.: Знание, 1989. — 20 с.

12. Сытник В.Ф., Еремина Н.В. Многоуровневые интегрированные автоматизированные системы управления в народном хозяйстве. — К.: Знание, 1987. — 16 с.

13. Федотов Н.Н., Венчковский Л.Б. Средства информационного обеспечения автоматизированных систем управления. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 192 с.

14. Хотяшов Э.Н. Проектирование машинной обработки экономической информации: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 1987. — 248 с.

3

Loading...

 
 

Цікаве