WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Мажоритарний підхід до визначення рівня оподаткування - Реферат

Мажоритарний підхід до визначення рівня оподаткування - Реферат

Мажоритарний підхід до визначення рівня оподаткування

Одними з головних завдань держави, є підвищення добробуту громадян. Однак цей процес може здійснюватися нерівномірно. У процесі економічного розвитку добробут одних зростає швидше, ніж добробут інших, або взагалі зростання добробуту одних відбувається за рахунок зниження інших. У поточний момент Україна опинилася у складному становищі. Завдання вступу до Євросоюзу за обмежений проміжок часу потребує законодавчих змін, зокрема необхідна податкова реформа, спрямована на збільшення темпів економічного розвитку [4]. Проте , відповідно до Конституції (стаття 1) – Україна соціально спрямована держава, тобто соціальні цілі в економічній політиці повинні бути пріоритетними .

Виникає питання, як поєднати цілі ефективності (стрімкого економічного розвитку) та цілі соціальної справедливості (ріст і вирівнювання доходів населення). До прийняття будь-яких змін податкового законодавства необхідно вирішити, який внесок очікується щодо показників економічного розвитку (ВВП на душу населення, або дохід на душу населення [4]) та який внесок зроблено з метою вирівнювання доходів (коефіцієнт Джині, критерій нерівності доходів Аткінсона, індекс бідності та інші [1]). Постановка такого завдання у розвинених країнах здійснюється на основі витратно-дохідного ( cost - benefit ) аналізу стратегій державного регулювання [5], який дозволяє збалансувати деталізації цілі економічного зростання та вирівнювання доходів населення.

За допомогою функції власної корисності розглянемо підхід до визначення рівня оподаткування та бюджетних витрат, який підтримує більшість суспільства. Функція корисності у цьому випадку, крім члена, який залежить від особистих доходів, повинна містити член, який відповідає державним витратам [1]:

(1)

,

де – дохід -ї особи до оподаткування; N – кількість осіб;

– податки, сплачені -ю особою;

– державні витрати ( – умова збалансованості бюджету або державне бюджетне обмеження);

– ступінь переваги корисності власних доходів над корисністю державних витрат Зазначимо, що в умовах корумпованої бюрократичної системи не можна виключити випадки, коли для окремих категорій громадян показник ефективності державних витрат є від'ємний (a<0).

Якщо як приклад проаналізувати реформування податку на прибуток громадян з 01.01.2004 [3], то, оскільки це зменшило податковий тиск на всі категорії платників податку, реформа повинна відповідати мажоритарному підходу. Однак завдяки зростанню ефективної податкової ставки в останні роки не виконується бюджетне обмеження (очікуються бюджетні втрати ~ 4 млрд. грн), крім того, до недоліків реформи слід віднести порушення ієрархії доходів, що існувала до оподаткування [4].

Проаналізуємо, з погляду мажоритарного підходу, систему оподаткування прибутків громадян, чинну з 1 січня 2004 року. Внаслідок проведеного реформування переваги отримали всі категорії громадян, якщо вважати як основний критерій сприятливості громадянами системи оподаткування величину податкового тиску, що розраховується як відношення сплачених податків до доходу. Найбільші переваги отримали платники податків з значними доходами (за стандартами України), у них податковий тиск зменшився на 27 % від доходів. Найменші переваги – громадяни з доходами, від 300 до 600 грн. Неважко зазначити, що величина прибуткового податку не є неперервною функцією доходу, а це, у свою чергу, веде до порушення існуючої ієрархії доходів. Як слідує із наведеного виразу, в наступні роки зміни в оподаткуванні доходів громадян щільно пов'язані з величинами мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, що встановлений на законодавчому рівні.

Головний недолік, на нашу думку, полягає у введенні соціальної податкової пільги, яка віднесла до забезпечених громадян з доходами більше ніж 510 грн. У цьому випадку дохід людини складає на добу, а це по світовим стандартам недостатнє для простого відновлення працівника. Перехід від соціальної податкової пільги до неоподаткованого мінімуму буде коштувати місцевим бюджетам у 2004 році суму у розмірі:

,

де – щільність розподілу працюючих громадян України за доходами; – кількість громадян з доходами більшими ніж 510 грн.

Оскільки цей показник наближається до середньої величини доходів в Україні, то в наслідок правої асиметрії розподілу медіанний дохід буде менший за цю величину, тобто кількість громадян із цим рівнем офіційних доходів не перевищуватиме 1/2 від кількості працюючих, тобто 10 млн. Тобто втрати місцевих бюджетів від переходу до неоподатковуваного мінімуму не перевищать 1 млрд. грн. У 2005 році вони досягнуть, з враховуючи зростання мінімальної заробітної плати та податкової соціальної пільги, до 0,5 МЗ – 2 млрд грн.

Необхідно підкреслити, що, приймаючи закон про оподаткування доходів громадян, діючий парламент встановив перед майбутнім складом цього законодавчого органу завдання, яке важко розв'язати. У більшості країн світу доходи оподатковуються залежно від їх величини за декількома зростаючими ставками. Перехід до плоскої шкали оподаткування – це вимушена міра, покликана зменшити рівень тінізації доходів громадян. У міру зростання ефективності державних витрат (коефіцієнт а) у виразі (1) людина буде підтримувати збільшення рівня оподаткування громадян із значним рівнем доходів, а відповідно до статті 22 Конституції України це можна трактувати, як звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, хоча можливо збільшення маргінальних податкових ставок і буде відповідати мажоритарному підходу.

Використання критерію Парето для оцінок ефективності змін податкового законодавства не є виправданим в умовах трансформаційної економіки, оскільки більшість населення не задовольняє їх сучасне матеріальне становище.

Чисто утилітарний підхід не є також виправданим у наслідок можливості збільшення суспільної корисності за рахунок покращання матеріального становища вузького кола осіб, які мають можливість безпосередньо впливати на прийняття рішень на державному рівні.

Роулсіанський підхід або інші, які базуються на групових інтересах гне є припустимим і не може визначити шляхи перетворення бюджетно-податкової системи.

Рівень оподаткування, сприятливий для більшості суспільства повинен визначатися на основі мажоритарного підходу, в якому використовуються критерії майбутнього розвитку ( ex anti ) та параметр ефективності діяльності уряду, рівень оподаткування зростає тільки при зростанні ефективності бюджетних витрат. Однак реалізація цього підходу можлива тільки при зменшенні параметра дисконтування майбутнього споживання відносно сучасного.

Як цільові функції майбутнього розвитку, на нашу думку, доцільно використати функцію суспільного добробуту з урахуванням показника ефективності та соціальної спрямованості.

Для використання кількісних оцінок існуючого стану рівня економічного розвитку та рівня дохідної стратифікації суспільства необхідно здійснити детінізацію української економіки, тільки у цьому випадку доречним буде використання критеріїв майбутнього розвитку ( ex anti ).

ЛІТЕРАТУРА

1. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Д.Э. Лекции по экономической теории государственного сектора.. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 831 с.

2. ГраборовС.В. Грани цы применимости современной бюджетно-налоговой теории и мажоритарный подход // Экономика и математические методы. – 2003. – Т. 39. – № 4. – С. 3–14.

3. Скрипник А., Беляев В. Ожидаемые последствия перехода к плоской шкале налогообложения доходов граждан // Економіст. – 2003. – № 10. – С. 40–43.

4. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформаційної економіки (аспекти моделювання) Монографія. – Ірпінь, 2002. – 312 с.

5. Dreze J., Stern N. The theory of cost-benefit analysis. – Handbook of public economics. – Amster d am , 1987 p. – 909 – 989.

Loading...

 
 

Цікаве