WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Історія розвитку комунікаційних технологій та їх вплив на Інтернет - Реферат

Історія розвитку комунікаційних технологій та їх вплив на Інтернет - Реферат

Реферат на тему:

Історія розвитку комунікаційних технологій та їх вплив на Інтернет

План

Вступ

Ефективність чи простота

Роль контенту

Вступ

На даний момент Інтернет є останнью ланкою в довгому ланцюзі комунікаційних технологій, що розвивалися. В праці The history of communications and its implications for the Internet Ендрю Одлизко (Andrew Odlyzko) проводить дослідження, яким чином відбувався розвиток комунікаційних послуг. Наголос робиться не техногогії як такій (що не раз радикально змінювалась), а розглядається неспадаючий ріст кількості комунікацій, еволюція типу інформації, що пересилається, відношення людей до кумунікаційних технологій та еволюція ціноутворення. В центрі уваги знаходиться користувач, а саме, досліджується, яким чином постачальники послуг (Service Providers) за допомогою диференціації в якості та ціні своїх послуг можуть впливати на поведінку та реакцію споживачів.

В історичному розвитку технологій комунікацій, таких як звичайна пошта, телеграф, телефон та Інтернет, можна простежити візерунок, що повторюється. Зокрема, для кожного сервісу типовим є підвищення якості, зниження цін та підвищення використання зі збільшенням сукупного доходу постачальників сервісу. В той же час спрощується схема ціноутворення.

Історичні аналоги наводять на думку, що Інтернет також буде розвиватися подібним чином у напрямку спрощення. Схеми ціноутворення, що спрямовані на представлення диференційованих рівнів послуг, навряд чи матимуть місце в майбутньому.

Цінова та якісна диференціація є корисними інструментами для отримання високих доходів та підвищення ефективності використання мережі. Ці інструменти використовується для багатьох товарів та послуг, особливо для високотехнологічних, і їх вплив найпомітніший при утворенні цін на послуги авіакомпаній. Однак зі зниженням цін на комунікаційні послуги та збільшенням частоти їх використання користувач прагне до спрощення і зазначені інструменти вже не приводять до успіху.

Уподобання користувачів полягають в готовності платити більше за простими схемами ціноутворення. До того ж, треба зазначити, що навіть невелике підвищення ціни за користування суттєво зменшує користування послугою. На ринку, що швидко розвивається, в інтересах постачальників послуг заохочувати користування даною послугою. Для постачальників послуг доводом для впровадження простої, основаної на єдиній ставці, схеми ціноутворення є необхідність в їх же інтересах заохочення користування. Факти з історії підказують, що при зниженні ціни на послугу наведені вище аргументи домінують над необхідністю забезпечення високого рівня завантаженості мережі та над отриманням як можна більших доходів.

Історичні уроки даної праці можуть бути використані при вирішенні багатьох питань щодо ціноутворення у майбутньому. За умови високих цін та регулярного користування найвірогідніше буде використовуватись "гнучке управління", схоже на управління в авіаційному бізнесі. З іншого боку, коли ціни невисокі та послугою користуються не один раз на день, вірогідно буде широко використовуватись проста схема ціноутворення з забезпеченням однаково високого рівня якості.

Як історичні аналоги, так і дані про використання послуг також наводять на думку, що надалі Інтернет буде еволюціонувати в сторону злиття ретрансляційних та прямих комунікацій. Нинішня ситуація превалювання професійно зробленого змісту (content) може ввести в оману щодо майбутнього. Зміст ніколи не був, не є і навряд чи буде "королем" в майбутньому. Розвиток Інтернет вірогідно буде визначатися мільярдним ростом непередбачуваних комерційних та соціальних інтеракцій, як відбулося з іншими комунікаційними сервісами.

Ефективність чи простота

В історії розвитку комунікаційних технологій автором розглядається велика кількість послуг, таких, як звичайна пошта, телеграф, телефон в різних типах економічних середовищ : державна монополія, приватна необмежена монополія, монополія, що регулюється державою, та вільна конкуренція на значному проміжку часу.

Історично склалося, що для Інтернет типи пакетів що пересилаються не мають жодного значення при вирішення питання про утворення ціни. Ціноутворення відбувається за простою схемою з єдиною ставкою, що залежить від типу лінії зв'язку, а не від частоти користування. В наші часи відбувається тенденція до зміни приведених вище принципів та представлення багатьох рівнів , кожен з яких гарантує деякий рівень якості послуги, що представляється. Такий підхід носить назву Quality of Service (якість послуги). Для його впровадження необхідні схеми ціноутворення значно складніші, ніж схеми за єдиною ставкою. Економічним підгрунтям для впровадження Quality of Service є точка зору, яка полягає в тому, що представлення задовільних рівнів якості для любих типів передачі даних економічно не виправдане.

Незважаючи на факт, що тепер робляться спроби впровадження різних рівнів послуг та складних схем ціноутворення, існують аргументи за збереження існуючої в нинішньому Інтернет простоти користування та ціноутворення. Справа у тому, що складність системи являє собою велику перепону для користувачів, оскільки для них дійсно важливим є швидкість трансакцій. При будь-якій можливості користувачі віддають перевагу роботі на високій швидкості трансакцій на протязі невеликого проміжку часу при невеликому в цілому використанні послуги . При такому положенні справ схема ціноутворення з фіксованою ставкою підходить більше, а Quality of Service себе не виправдовує.

В той час, як впровадження Quality of Service та складних схем ціноутворення розглядається як необхідність для Інтернет майбутнього, інші комунікаційні послуги розвалися в протилежному напрямку. Наприклад, при користуванні послугами міжнародного зв'язку найбільш популярною є схеми ціноутворення, що не залежать від часу дня чи відстані. До цього часу в Інтернет спостерігалась тенденція до застосування схем з єдиною ставкою. Ще десять років тому постачальники онлайнових послуг такі, як CompuServe, Prodigy та AOL встановлювали не тільки оплату зв'язку похвилинно, але і за кожне окреме електронне поштове повідомлення. Спочатку щезла оплата повідомлень, а в середині 90-их років минулого сторіччя ці ISP (Internet Service Provider - постачальник послуг Інтернет) під впливом конкуренції та вимог користувачів були вимушені перейти до представлення необмеженого доступу до Інтернет за постійну щомісячну платню.

Хоча загальна тенденція полягає в спрощенні ціноутворення, логіка в застосуванні диференціації послуг все ж є. Навіть за відсутністю диференціації на основі якості іноді варто застосувати ціноутворення у відповідності до використання послуги, я це має місце в електриці. Іноді така політика бажана, хоча вона може суперечити бажанням користувачів чи ISP. Саме для того, щоб стимулювати користування Інтернет, в Західній Європі починають вводити знову постійну плату за послуги міського зв'язку. Найкращий шлях для сприяння користування полягає в застосуванні простих тарифів. Очікується, що надалі Інтернет ще прочніше увійде в повсякденне життя, і переможуть ті ISP, що досягнуть найбільшого ступеня використання послуги своїми підписниками. Застосування простих схем ціноутворення буде дуже цінним інструментом в цій боротьбі.

Загальною тенденцією для кожної з комунікаційних послуг є пропонування вищої якості за нижчою ціною, що призводить до вищого використання та одержання вищих загальних доходів. Часткове виключення з цієї тенденції представляє тільки телеграф. В той же час спрощується схема ціноутворення. Прикладом тенденції до спрощення в комунікаціях є нечутливість цін від відстані, що спостерігається під час еволюції кожної з зазначених послуг. Головним виправданням для розвитку залежних від якості рівнів представлення послуг є сприйняття, що передача та комутація ресурсів багато коштує, а тому забезпечити однорідно високу якість для всього трафіку неможливо. Тим не менш, це здається не стало перепоною для інших комунікаційних послуг, в яких залежність ціни від відстані історично зменшилась чи зникла взагалі.

Існує багато аргументів як за, так і проти застосування диференціювання якості послуг та цінової дискримінації. Але треба зважати на той факт, що користувачі віддають перевагу простим схемам ціноутворення. Одна з причин звучить наступним чином : "Так, я можу зберегти гроші, оптимізуючи користування, але чи хочу я цього, якщо при цьому я збережу одне пенні та ще повинен дюжину раз на день звертати на це увагу?"

Головна мета праці полягає в дослідженні того, яким чином в історії вирішувався конфлікт між необхідністю оптимізації та небажанням людей до цієї оптимізації. Загальним висновком є те, що складні схеми ціноутворення та стратегії диференціації використовувались та продовжують використовуватись при коштовних та нерегулярних купівлях. З іншої сторони, при невеликих та частих трансакціях на противагу до ефективності перевага віддається простоті. Дослідження на довгому проміжку часу ілюструють, що зменшення цін на комунікаційні послуги, поліпшення технологій та ефект масштабованності призводили ще до більшого спрощення умов користування послугами.

Можна припустити. що подібна розбіжність між пошуком оптимальної ефективності та простотою буде спостерігатися і в майбутньому. Складні схеми ціноутворенні, що пропонуються ISP, тільки підсилюють прагнення людей до простоти.

Роль контенту

Очікується що в майбутньому в Інтернет буде домінувати контент, під яким розуміють професійно вироблений мультимедійний трафік. Навіть якщо загальний об'єм трафіку мультимедія перевищить показники для інших даних, розробка мережі тільки для цього типу даних ймовірно буде помилковим рішенням. Приклади з історії, включаючи сучасні статистичні дані, показують, що люди прагнуть платити більше за безпосередні прямі комунікації, ніж на розваги. Тому малоймовірно, що професійно вироблений мультимедійний трафік буде визначати еволюцію в розвитку Інтернет. Для того, щоб продовжувати привертати велику увагу, Інтернет повинен і надалі задовольняти бажання користувачів до зручності, універсальності, неформального спілкування та до інших спонтанних трансакцій, що не мають відношення до контенту.

Якщо прогноз, що в майбутньому контент буде відігравити другорядну роль, вас не переконав, наведу приклад з історії. На початку 19-го сторіччя найбільший об'єм трафіку, що проходив через поштову службу США займали шикоромовні комунікації, такі, як газети. Розсилка газет фінансувалась в найбільшій степені за рахунок звичайних поштових листів, що приносили найбільше коштів поштовій службі, і таким чином користувач, посилаючи листа, фінансував і пересилку газет. З часом під пресом громадськості ціни на пересилку листів знизилися, що призвело до підвищення трафіку.

Таким чином, незважаючи на те, що в сучасний період мультимедійний трафік займає найбільший об'єм з даних, що пересилаються, це не та область, звідки в майбутньому можна очікувати отримання прибутків. Історія свідчить, що бажання платити за розваги та контент незрівняне з бажанням платити за прямі спонтанні комунікації(що відбуваються за допомогою e-mail, ICQ і т.п.). Тому майбутнє Інтернет полягає в здійсненні мільярдів прямих трансакцій між людьми чи людиною та машинами.

Історія розвитку комунікаційних технологій та їх вплив на Інтернет. Бугаєнко Олександр 19.03.2001

Loading...

 
 

Цікаве