WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Реалізація функцій DOS (CD, MD, RD, Date, Time, Dir) - Курсова робота

Реалізація функцій DOS (CD, MD, RD, Date, Time, Dir) - Курсова робота

Коли Ви створите всіх необхідних користувачів, виберіть Готово.

Дискета для завантаження.

DrakX запропонує створити дискету для завантаження системи Linux

На це є ряд підстав:

  • Коли Ви не використовуєте System Commander або інший диспечер багатоваріантного завантаження, DrakX перепише сектор завантаження вашого головного диска так, щоб Ви мали можливість стартовати Windows або Linux (коли Ви маєте Windows в системі); Якщо Вам доведеться перевстановлювати Windows, то вона перезапише завантажуваьлний сектор знов, і Ви не зможете запустити Linux!

  • Коли виникнуть проблеми, через які Ви не будете мати можливість завантажити Linux с жорсткого диска, то ця дискета буде єдиним засобом запуску Linux.

Тому дуже рекомендуємо казати тут "Так"! Звичайно, дискета, що Ви вставляєте повинна бути пустою або містити лише не потрібні данні. Форматувати її не обов'язково: DrakX перепише весь диск цілком.

Встановлення завантажувача GRUB чи LILO.

GRUB та LILO (LInux LOader) є початковими завантажувачами для Linux. GRUB під час завантаження надає меню систем до завантаження та має більш гнучкі можливості. Він буде встановлений стандартно. LILO звичайно встановлюється в тих випадках, коли чомусь не можливо встановити GRUB. Він також має розвинуті можливості. Систему меню та графічний режим, якщо він Вам більше подобається. В режимі "Рекомендується" цей етап встановлення зазвичай повністю автоматизовано. DrakX проаналіиує сектор завантаження диска та буде діяти в залежності від того, що там знайде:

  • коли знайде сектор завантаження від Windows, то замінить його на сектор завантаження від GRUB (LILO), щоб можна було запускати за бажанням Linux або Windows;

  • у випадку вагань, DrakX запитає Вас, де бажано встановити GRUB (LILO). Звичайно пропонується встановлювати його на перший сектор головного диска (MBR). Якщо Ви користуєтесь якимось диспечером завантаження, ставте GRUB (LILO) до першого сектору розділу, що буде монтуватися як /.

Налаштування X.

X (X Window System) є серцевиною графічного інтерфейсу Linux, на якій базуються всі графічні середовища, що входять в комплект Linux-Mandrake RE (KDE, GNOME, AfterStep, WindowMaker...). В цьому розділі DrakX спробує автоматично налаштувати X.

Звичайно це йому вдається. До невдачі може призвести дуже старе, нове або нестандартне обладнання. У випадку успіху він автоматично запустить X з найкращою можливою розподільною здатністю для певного размеру монитора. Після цього з'явиться вікно, і Вас спитають, чи Ви його бачите. У випадку не успіху DrakX запропонує змінити налаштування та надасть перелік коректних режимів, що він зміг знайти, та попросить вибрати один з них.

Вибравши режим, протестуйте його, і лише отримавши прийнятну якість зображення рухайтесь далі. Коли не вдається отримати зображення з оптимальними для Вашого обладнання параметрами, виберіть любі, що працюють, з тим, щоб пізніше завершити налаштування за допомогою програми DrakConf та інших засобів.

DrakX запитає також, чи бажаєте Ви запускати X одразу під час завантаження, чи будете запускати його пізніше командою startx.

Встановлення в текстовому режимі.

DrakX подтримує встановлення з низькою розподільчою здатністю та в текстовому режимі. Для встановлення в текстовому режимі наберіть:

linux text

в привітанні syslinux. (Під час завантаження, одразу після графичного привітання). Або після натискання клавіши F1(Help), як пропонується на привітанні, в командному рядку, де буде бливати курсор.

Иллюстрированно (грубо говоря :) инициализация Linux выглядит примерно следующим образом, где "[...]" обозначает опциональное (зависимое от конфигурации ядра) и "{...}" является комментарием.

+----------------------------------------+

| arch/i386/boot/setup.S:: + |

| arch/i386/boot/video.S:: |

|----------------------------------------|

| start_of_setup: |

| проверяем, что загрузились хорошо |

| получаем размер системной памяти |

| получаем видеорежим(ы) |

| получаем параметры жесткого диска |

| получаем инфу о шине MC |

| получаем инфу о мыши |

| получаем инфу о поддержке APM в BIOS |

| поднимаем линию A20 |

| сбрасываем сопроцессор |

| маскируем все прерывания |

| переключаемся в защищенный режим |

| вызываем startup_32 |

+----------------------------------------+

|

v

+----------------------------------------------+

| arch/i386/kernel/head.S:: |

|----------------------------------------------|

| startup_32: |

| выставляем сегментные регистры |

| в известные значения |

| инициализируем основные страничные таблицы |

| выставляем указатель стека |

| очищаем "ядерный" BSS |

| выставляем IDT |

| checkCPUtype |

| загружаем GDT, IDT, и LDT |

| указатель регистров |

| start_kernel |

| {безвозвратная функция} |

+----------------------------------------------+

|

v

+-------------------------------+ +---------------------------------------+

| init/main.c:: | +->| arch/i386/kernel/setup.c:: |

|-------------------------------| | |---------------------------------------|

| start_kernel(): | | | setup_arch(): |

| lock_kernel | | | копируем параметры загрузки |

| setup_arch |--+ | инициализируем ramdisk |

| parse_options |<-+ | setup_memory_region |

| trap_init | | | parse_cmd_line |

| cpu_init | | | используем карту памяти BIOS для |

| init_IRQ | | | установки инфы страничного кадра |

| sched_init | | | резервируем физическую страницу 0 |

| init_timervecs | | | [find_smp_config] |

| time_init | | | paging_init |

| softirq_init | | | [get_smp_config] |

| console_init | | | [init_apic_mappings] |

| [init_modules] | | | [резервируем память под INITRD] |

| [настраиваем профилирование] | | | probe_roms для поиска |

| kmem_cache_init | | | возможных ROMs |

| sti | | | request_resource для резервирования |

| calibrate_delay | | | памяти под видео RAM |

| [настраиваем INITRD] | | | request_resource для резервирования |

| mem_init | | | всех стандартных ресурсов |

| free_all_bootmem | +--| I/O системной платы ПК |

| kmem_cache_sizes_init | +---------------------------------------+

| [proc_root_init] |

| fork_init |

| proc_caches_init |

| vfs_caches_init |

| buffer_init |

| page_cache_init |

| kiobuf_setup |

| signals_init | +-----------------------------------------+

| bdev_init | | init/main.c:: |

| inode_init | | init(): {...поток init'а...} |

| [ipc_init] | | do_basic_setup |

| [dquot_init_hash] | | {иниц-я шин/устр-в и нач-ые вызовы} |

| check_bugs | | free_initmem |

| [smp_init] {*below} | | открываем /dev/console |

| пускаем поток init'а {--->} |.....| выполняем init скрипт или шелл |

| unlock_kernel | | или паникуем |

| cpu_idle | +-----------------------------------------+

+-------------------------------+

+---------------------------------------+

| smpboot.c::smp_init |

|---------------------------------------|

| arch/i386/kernel/smpboot.c:: |

| smp_boot_cpus(): |

| [mtrr_init_boot_cpu]

| smp_store_cpu_info |

| print_cpu_info |

| сохраняем соотв-ия CPU ID/APIC и ID |

| verify_local_APIC |

| connect_bsp_APIC |

| setup_local_APIC |

| для каждого корректного APIC ID |

| do_boot_cpu(apicid) |

| setup_IO_APIC |

| setup_APIC_clocks |

| synchronize_tsc_bp |

+---------------------------------------+

Списоквикористаноїлітератури

  • Гилев Ю.М., Дерюгін А.А. Особливості роботи многопроцессорной обчислювальної системи з загальної многомодульной пам'яттю./Міжнародний форум інформатизації – 2002: Доповіді міжнародної конференції "Інформаційні засоби і технології". 14-16 жовтня 2003 р., у 3-х Т.Т.Т3. – М.: До, 2003. – 221 с.

  • Марков А.А. Моделювання інформаційно-обчислювальних процесів: Навчальний посібник для вузів. – М.: Изд-во МГТУ ім. Н.Е.Баумана,1999.-360 с.

  • Основи програмування. Посібник / Шлаєв В.І. – М., 2002.

  • Современные операционные системы, Э. Таненбаум, 2002, СПб, Питер, 1040 стр.,

  • Сетевые операционные системы Н. А. Олифер, В. Г. Олифер

  • Сетевые операционные системы Н. А. Олифер, В. Г. Олифер, 2001, СПб, Питер, 544 стр.

  • Loading...

     
     

    Цікаве