WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Текстовий процесор Microsoft Word - Курсова робота

Текстовий процесор Microsoft Word - Курсова робота

Засоби обробки документів

До цього класу відносяться фальцювальні, бігувальні, перфоруючі і ріжучі машини (фольдери); листовідбірні та сортувальні пристрої; скріплююче і склеююче обладнання; конвертовідкриваючі і ріжучі пристрої; машини для нанесення захисних покриттів на документ (ламінатори і лакофарбувальні станки); адресувальні, штемпелювальні і франкірувальні (для нанесення на конверт знаків поштової оплати) машини; машини для знищення документів (шредери); агреговані лінії для обробки кореспонденції.

Таке обладнання часто агрегується для виконання комплексу функцій. Зокрема агрегована машина для фальціювання, біговання (тобто, видавлювання канавки на листах паперу), перфорування і різки називається фольдером, а машина для виконання операцій штемпелювання і нанесення на конверт знаків поштової оплати – франкінгмашина.

Засоби електрозв'язку.

До засобів електрозв'язку відносяться засоби і системи телефонного і телеграфного зв'язку, факсимільної передачі інформації, комп'ютерних мереж та інші.

Телефонний зв'язок за допомогою телефонних апаратів забезпечує достатньо ефективну та відносно недорогу форму діалогу. З кожним роком розширюються експлуатаційні характеристики апарату, підвищуються зручність користування та можливості під'єднання додаткових приладів. Впровадження квазіелектронних і електронних автоматичних станцій з програмним забезпеченням, створення цифрових та волоконно-оптичних систем зв'язку, довідково-інформаційних систем, зв'язок з якими здійснюється по автоматично комутаційній телефонній лінії, призвели до корінних перетворень телефонних апаратів. Сьогодні в телефонних апаратах широко застосовуються спеціалізовані інтегральні схеми а також мікропроцесорні системи, які забезпечують широкий спектр додаткових можливостей і перетворюють телефонний апарат в багатофункціональний абонентський телефонний пристрій.

Телефонні апарати загального використання призначені для під'єднання до автоматичних телефонних станцій. З початку 80-х років в багатьох країнах почали широко використовувати стільниковий (мобільний) телефон, який на відміну від радіотелефону забезпечував продовження розмови при переміщенні по території від одного стільника (зони, що обслуговується одною базовою станцією) до іншого. Ряд провідних фірм розпочали випуск декількох видів радіотелефонів: мобільні, транспортабельні, персональні, портативні. Мобільні радіотелефони, які встановлюються в автомобілях, історично були найпершими засобами радіотелефонного зв'язку. Транспортабельні володіють характеристиками мобільних, та крім того дозволяють абонентам вести переговори на деякій віддалі від автомобіля. Портативні радіотелефони легко розміщаються в дипломаті. Сучасні персональні радіотелефони малогабаритні та легко поміщаються в кишені.

Сьогодні інтенсивно розвивається факсимільний зв'язок, який забезпечує метод передачі на віддаль графічної та букво-цифрової інформації, а також рукописних повідомлень з відтворенням на приймачі в формі, аналогічній переданій. В більшості випадків для передачі факсимільного зв'язку використовується звичайна телефонна мережа. Типовий факсимільний апарат містить телефон, пристрій зчитування та відтворення зображення, та ряд додаткових пристроїв. В багатьох випадках використовується факс-модем, який дозволяє передати функції факса комп'ютеру. Програмна підтримка факс-модему звичайно передбачає з'єднання та набір заданого номеру абонента, архівування повідомлень, створення каталогів, розсилка по списку адресатів, відправлення в заданий час, автовідповідь.

Останнім часом досить популярною стала система персонального оповіщення. Пейджер – це компактний радіоприймач, який працює в діапазоні ультракоротких хвиль та приймає закодовані в певному форматі текстові та цифрові повідомлення. Зв'язок здійснюється наступним чином: ви дзвоните в бюро, називаєте абонентський номер потрібного абонента та диктуєте повідомлення. Набраний оператором текст поступає на центральний термінал та базовий передавач і передається в ефір. Абонент в зоні прийому отримує повідомлення на протязі декількох секунд. На відміну від стільникового, цей зв'язок односторонній.

Поряд з телефонними успішно використовуються телеграфні мережі. Серед найвідоміших можна навести міжнародну телеграфну мережу для передачі повідомлень між підприємствами та організаціями у всьому світі (TELEX – teleprinter exchange service). Ця мережа охоплює телексні вузли, спеціальні лінії зв'язку та кінцеві абонентські пристрої – телетайпи, параметри яких стандартизовані.

Засоби збереження, пошуку і транспортування документів.

До них відносяться первинні засоби збереження документів (папки і т.д.) та вторинні засоби збереження документів (шафи, стелажі і т.д.); картотеки і картотечне обладнання; візочки для транспортування документів; ліфтове обладнання; транспортери і конвеєри; пневматична пошта; обладнання для збереження носіїв інформації. Ці засоби використовуюся для оптимальної обробки фізичних носіїв інформації та забезпечення їх ощадного використання.

Банківська організаційна техніка.

До цього класу відносяться машини для підрахунку купюр; детектори валют; машини для упаковки банкнот; банкомати. Технологія обробки готівки в сучасному банку передбачає щонайменше чотири етапи: прийом, облік, обробка готівки, пакування грошей для тривалого зберігання (каса, перерахунок) обмін і (або) розмін іноземної валюти (обмінний пункт), видача грошей клієнтам банку (каса видачі). Перші етапи передбачають перевірку достовірності банкнот. На всіх перерахованих етапах виникають наступні задачі: зменшення затрат праці, зменшення ризику помилок чи зловживань зі сторони персоналу, полегшення контролю за переміщенням грошей, систематизація відомостей про поступлення та витрати готівки та інші. Вирішення цих завдань може базуватися лише на використанні високоефективної техніки.

Список літератури.

  • Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.

  • Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

  • Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

  • Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

  • Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.

  • Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

  • Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.

  • Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1986. –312 с.

  • Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.

  • Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.

  • Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.

    Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.

  • Loading...

     
     

    Цікаве