WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Java технологія. Основні риси та перспективи застосування - Курсова робота

Java технологія. Основні риси та перспективи застосування - Курсова робота

Прогнозування науково-технічного і соціально-економічного розвитку передбачає єдність цих складових. При цьому першій складовій властивий нормативний характер (на основі вже поставлених цілей прогнозуються шляхи їх досягнення), а другій - пошуковий (визначаються досяжні цілі, що відповідають певним потребам).

Прогнози технічних і економічних процесів, які відбуваються у виробничих системах, розробляються у вигляді якісних характеристик розвитку і кількісних оцінок, які характеризують майбутні числові значення прогнозованих показників і величини імовірностей досягнення цих значень.

Можливість прогнозування основних показників даних систем базується на інерційності цих систем, яка проявляється по-перше, в інерційності внутрішніх зв'язків, і по-друге, в інерційності розвитку окремих складових процесів або об'єктів. Інерційність розвитку виробничих систем спричиняється довготривалими факторами: структурою основних фондів, їх віком і ефективністю, розмірами інвестицій минулих років, рівнем стійкості технологічних взаємозв'язків, сформованою структурою споживання, інерційністю впровадження нових технологій. Рівень інерційності залежить від розміру або масштабу конкретної системи.

Сьогодні нараховується більше кількох сотень різноманітних методів прогнозування, що надзвичайно ускладнює вибір серед них найефективніших. При пошуковому прогнозуванні звичайно використовують фактографічні методи (екстраполяція, інтерполяція, кореляційні та регресійні методи, методи патентної експертизи і сканування наукового доробку), а при нормативному - евристичні (методи експертних оцінок і "розумовий штурм", побудова сценаріїв, морфологічного аналізу, аналогій, дерева цілей, сітковий та матричний методи моделювання).

Для фактографічних методів джерелом інформації служать конкретні дані, що характеризують зміни параметрів прогнозування, а при евристичних - використовується інформація, отримана головним чином за допомогою логічних прийомів і правил теоретичних досліджень.

Методи моделювання у плануванні діяльності організації.

Радикальні зміни відбуваються в напрямку планування діяльності організації. Можливість детального передбачення і аналізу наслідків окремих рішень стала доступною завдяки сучасним системам моделювання. Бажання мати гнучкішу систему, яка описує діяльність організації, а також повністю реалізувати цю властивість системи під час використання, значно збільшує складність задач, що вирішуються при допомозі інформаційної системи. Використання моделювання стає не тільки необхідним, але й неминучим. Математичні моделі використовуються для кількісного і якісного аналізу і отримання інформації про роботу певного об'єкту. Але складність проблем, які стоять перед менеджерами, робить практично неможливим строгий математичний опис процесів. Жоден алгоритм не зможе передбачити відмови замовника на продукцію чи послугу. Для автоматичного розпізнавання відмови і визначення наступних дій доводиться застосовувати різноманітну техніку розпізнавання ситуацій, вивчення власного досвіду системи в минулому, використовувати теорію ігор, імітаційне моделювання. З розвитком можливостей інформаційних систем в галузі проведення системного аналізу зростають можливості імітаційного моделювання. Найбільший ефект досягається при сумісному використанні аналітичних методів і методів імітаційного моделювання. Імітаційне моделювання розширює розуміння загального впливу на систему одного з факторів, допомагає вибрати та оптимізувати багато параметрів системи без практичної реалізації, оскільки реальні помилки в житті можуть призвести до значних фінансових витрат. Імітаційна модель - це програмне забезпечення, за допомогою якого при вводі достатньої кількості інформації, як описує початкові умови задачі, можна отримати її розв'язок в числовому або графічному вигляді, а при зміні окремих параметрів початкових умов можна отримати набір розв'язків однієї і тієї ж задачі. Метою імітаційного моделювання діяльності організації є отримання максимально можливої кількості інформації, яка відповість на питання, пов'язані з розвитком організації. На стадії експлуатації імітаційне моделювання забезпечує детальний аналіз і оцінку можливостей системи, її ефективність при різних варіантах прийнятих рішень, дозволяє виділити вузькі місця. Особливо успішно імітаційне моделювання може використовуватися при оперативному управлінні виробничими процесами. Сучасне імітаційне моделювання може представляти візуально чи навіть мультиплікаційно конкретну ситуацію.

Структура програмної оболонки інформаційної системи.

Функціональна структура інформаційної системи може подаватися у вигляді багатошарової діаграми, в якій глибина шару відповідає рівню ієрархії об'єкту управління. Окремі пiдрежими, що обслуговують різні задачі, в системі не повинні бути ізольовані між собою. Взаємодія між ними може бути, як непрямою, так і прямою. Важливо, що переходи між режимами в межах одного шару могли здійснюватися лише через вище розміщені i їх узагальнюючі шари. В межах кожного режиму, як правило, повинні передбачатися такі допоміжні пiдрежими:

  • звертання про допомогу;

  • робота із словником;

  • інформація про створення нового об'єкту;

  • види об'єкту.

Сучасні інформаційні системи повинні працювати в масштабі реального часу при супроводі заданих процесів виробництва чи обслуговування, яке вимагає забезпечення достатнього запасу часу для вчасного прийняття оптимальних рішень користувачем.

Вимоги до реалізації програмної оболонки інформаційної системи.

Кожна програмна оболонка система інформаційного забезпечення, яку використовує організація, повинна відповідати наступним вимогам:

  • бути простою в користуванні, мати гнучкий робочий інструмент для нарощування початкової структури, дозволяти концентрувати роботу в заданому напрямку;

  • дозволяти відображати актуальні питання на екрані для підвищення мотивації дій користувача;

  • мати інтуїтивно ясний дружній інтерфейс і не вимагати від користувачів спеціальної підготовки, не пов'язаної з їх професійними обов'язками;

  • нормально функціонувати на стандартних персональних комп'ютерах, під'єднаних до офісної локальної комп'ютерної мережі;

  • дозволяти можливості її переносу на нову платформу, передбачаючи неминучість морального старіння інформаційних технологій;

  • бути компактною, тобто її обладнання повинно розміщатися в межах одного офісу компанії;

  • мати оптимальну архітектуру, щоб мінімізувати імовірність порушення штатного режиму роботи системи (вихід системи з ладу, знищення інформаційної бази даних, втрату або спотворення інформації) при випадкових або свідомих некоректних діях користувачів;

  • забезпечувати захист інформаційної бази даних від несанкціонованого доступу та некоректних дій користувачів;

  • легко встановлюватися на робочі місця з будь-якого комп'ютера, під'єднаного до локальної офісної мережі, в режимі діалогу "користувач – комп'ютер" спеціальною програмою інсталяції;

  • передбачати можливість змінювати по бажанню замовника генеровані форми звітів і порядок заповнення вихідних форм;

  • забезпечувати по меншій мірі два основні рівні роботи: режим розробника i режим користувача;

  • бути незалежною від основних системних засобів та версій їх розробки;

  • надавати можливість одночасного доступу багатьох користувачів до даних, на мові близькою до природної, тобто такою, яка використовується в даній прикладній сфері;

  • забезпечувати високу швидкість представлення даних, яка б задовольняла накладеним обмеженням оперативної діяльності;

  • підтримувати оперативне застосування програм обробки даних в режимі реального часу;

  • мати можливість нарощування, як програмної, так і апаратної частини;

  • мати можливість оперативної зміни складу і структури даних.

Головні критерії в оцінці інформаційних систем.

Головними критеріями в оцінці інформаційних систем стали достовірність, своєчасність, повнота та корисність інформації для прийняття рішень. При оцінці сучасних інформаційних систем враховують наступні характеристики:

  • продуктивність системи, що обчислюється часом відповіді або величиною пропускної здатності;

  • гнучкість системи, яка оцінюється передбачуваними модифікаціями інформаційної системи у відповідності із можливими змінами в організації;

  • готовність системи до взаємодії, що визначається правилами доступу для перегляду та корекції інформації;

  • рівень задоволення потреб користувачів, яка визначається повним набором сервісних функцій;

  • ефективність функціонування інформаційної системи, що базується на сучасному системному аналізі, спеціальних методах представлення та доступу до інформації, досягненні заданого рівня безпеки даних.

    Крім цього, для визначення ефективності внутрішньої системи управління в багатьох організаціях для обліку і звітності почав використовуватися новий показник, який показує відношення отриманого прибутку до затрат на технічні засоби і забезпечення функціонування внутрішньої системи інформації.

    Список літератури.

  • Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.

  • Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

  • Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

  • Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

  • Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.

  • Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

  • Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.

  • Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1986. –312 с.

  • Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.

  • Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.

  • Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.

    Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.

  • Loading...

     
     

    Цікаве