WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Базові інформаційні процеси, їх характеристика і моделі - Реферат

Базові інформаційні процеси, їх характеристика і моделі - Реферат

реалізації міжкомп'ютерного обміну:
? ініціалізаціязв'язку;
? безпосередній інформаційний обмін;
? завершення обміну.
Найбільш часто використовуваними наборами протоколів середнього рівня є наступні:
набір протоколів SPX/IPX, використовуваний в локальних мережах, що функціонують під управлінням мережевої операційної системи NetWare;
протоколи NetBIOS і NetBEUI, підтримувані більшістю мережевих операційних систем і використовувані тільки в локальних мережах;
протоколи TCP/IP, які є стандартом для глобальної мережі Internet, використовувані в локальних мережах і підтримувані більшістю мережевих операційних систем.
Набір протоколів SPX/ІРХ використовується в мережевій операційній системі NetWare фірми Novell.
Протокол IPX (Internetwork Packet Exchange - міжмережевий обмін пакетами) є дейтаграмним протоколом і відповідає мережевому рівню еталонної моделі. Застосовується для виконання функцій адресації при обміні пакетами повідомлень.
Протокол SPX (Sequenced Packet Exchange - послідовний обмін пакетами) є сеансовим протоколом і відповідає транспортному і сеансовому рівням еталонної моделі. По ступеню близькості до найнижчого рівня еталонної моделі протокол SPX знаходиться над протоколом IPX і використовує цей протокол.
Драйвер, що реалізовує протокол SPX використовує в процесі своєї роботи драйвер, що реалізовує протокол IPX. Протокол IPX є більш швидкодіючим, ніж протокол SPX.
Важливим недоліком протоколів SPX і IPX є несумісність з протоколами TCP/IP, які використовуються в глобальній мережі Інтернет. Для підключення локальної мережі NetWare до Інтернету використовується один з наступних способів:
? безпосередня інсталяція на кожному мережевому комп'ютері драйверів, що реалізовують набір протоколів TCP/IP;
? підключення локальної мережі до Інтернету через шлюз IPX-IP.
Протоколи NеtBIOS і NetBEUI розроблені фірмою IBM і призначені тільки для локальних комп'ютерних мереж.
Протокол NetBIOS (Network Basic Input/Output System - базова система введення-виведення) відповідає мережевому, транспортному і сеансовому рівням еталонної моделі. Реалізація даного протоколу забезпечує прикладний інтерфейс, який використовується для створення мережевих програмних застосувань.
Протокол NetBEUI (Extended User Interface NetBIOS - розширений призначений для користувача інтерфейс NetBIOS) є модифікацією попереднього протоколу і розповсюджується тільки на мережевий і транспортний рівні.
Реалізації протоколів NetBIOS і NetBEUI забезпечують вирішення наступних завдань: підтримка імен, підтримка сеансової і дейтаграмної взаємодії, одержання інформації про стан мережі.
Переваги протоколів NetBIOS і NetBEUI: зручна адресація, висока продуктивність, самонастройка і хороший захист від помилок, економне використання оперативної пам'яті.
Недоліки NetBIOS і NetBEUI пов'язані з відношенням до глобальних мереж: відсутність підтримки функцій маршрутизації і низька продуктивність.
Сімейство протоколів TCP/IP було розроблене для об'єднання різних комп'ютерних мереж в одну глобальну мережу, що отримала назву Інтернет.
Сімейство протоколів TCP/IP включає протоколи, що відносяться як до середніх, так і іншим рівнів моделі OSI:
? прикладний рівень і рівень представлення - протокол передачі файлів (FTP), протоколи електронної пошти (SMTP, РОРЗ, Imap4), протоколи віддаленого доступу (SLIP, PPP, Telnet), протокол мережевої файлової системи (NPS), протокол управління мережами (SNMP), протокол передачі гіпертексту (НТРР) і др.;
? сеансовий і транспортні рівні - протоколи TCP і UDP;
? мережевий рівень - протоколи IP, ICMP, IGMP;
? канальний рівень - протоколи ARP, RARP.
Дейтаграмний протокол IP (Internet Protocol) є основним для мережевого рівня і забезпечує маршрутизацію передаваних пакетів повідомлень.
Протокол ICMP (Internet Control Message Protocol) відповідає за обмін повідомленнями про помилки і іншою важливою інформацією з програмними засобами мережевого рівня на іншому комп'ютері, маршрутизаторі або шлюзі.
Протокол IGMP (Internet Management Protocol) використовується для відправки IP-пакетів множини комп'ютерів в мережі.
Протокол TCP (Transmission Control Protocol) є протоколом мережевого рівня і забезпечує надійну передачу даних між двома комп'ютерами шляхом організації віртуального каналу обміну і використання його для передачі великих масивів даних.
Протокол UDP (User Datagram Protocol) реалізує набагато більш простий сервіс передачі, забезпечуючи надійну доставку даних без встановлення логічного з'єднання.
Протоколи верхнього рівня відповідають рівню користувачів і прикладних програм і розповсюджуються на рівень представлення і прикладний рівень еталонної моделі мережевої взаємодії. Найбільш поширеними є наступні високорівневі протоколи:
? перенаправлення запитів і обміну повідомленнями (SMB, NCP);
? управління мережами (SNMP);
? мережевої файлової системи (NFS);
? виклику віддалених процедур (RPC);
? підвищення ефективності використання протоколів TCP/IP середнього рівня;
? віддаленого доступу до комп'ютерних ресурсів (SLIP, PPP, Telnet);
? передачі файлів (FTP);
? передачі гіпертексту (HTTP);
? електронної пошти (SMTP, PРО3, IМАР4);
? організації електронних конференцій і системи новин (NNTP).
Протокол SMB (Server Message Blocks - блоки серверних повідомлень), розроблений спільно корпораціями Microsoft, Intel і IBM, використовується в мережевих операційних системах Windows NT, Lan Manager, LAN Server. Даний протокол визначає серії команд, використовуваних для передачі інформації між мережевими комп'ютерами.
Протокол NCP (NetWare Core Protocol - протокол ядра NetWare) розроблений фірмою Novell і використовується в мережевих ОС NetWare.
Протокол SNMP (Simple Network Management Protocol - простий протокол управління мережею) здійснює гнучке і повне управління мережею, при цьому передбачається виконання адміністратором наступних функцій: управління конфігурацією, доступом до загальних мережевих ресурсів, продуктивністю, підготовкою до відновлення, відновленням. При цьому будь-яка з функцій управління повинна забезпечувати вирішення трьох базових завдань:
? отримання інформації про стан керованого об'єкту;
? аналіз отриманої інформації і вироблення управляючих дій;
? передача управляючих дій, на виконання.
Протокол NFS (Network File System - мережева файлова система) призначений для надання універсального інтерфейсу роботи з файлами для різних операційних систем, мережевих архітектур середнього рівня.
Протокол RPC (Remote Procedure Call - сервіс виклику віддалених процедур) призначений для організації міжпрограмних взаємодій для мережі "клієнт-сервер" і забезпечує зв'язок між процесами-клієнтами і процесами-серверами, реалізованими на різних комп'ютерах мережі.
Протокол DNS (Domain Name System - система
Loading...

 
 

Цікаве