WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Системний підхід до створення інформаційної системи - Реферат

Системний підхід до створення інформаційної системи - Реферат


Реферат на тему
Системний підхід до створення інформаційної системи
У теорії та практиці створення інформаційних систем виділяють три підходи: локальний, глобальний та системний.
Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні системи створюють послідовним нарощуванням задач, які розв'язуються на ЕОМ.
Він передбачає необмежений розвиток інформаційних систем, а тому кожну із них неможливо пізнати в цілому. Крім того, проект на предмет його повноти взагалі не розглядається та втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрямки розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також побудувати її модель. До позитивних сторін цього підходу віднесемо: відносно швидку віддачу, наочність задач, можливість розробки невеликими "замкненими" групами, простату керування створенням систем. Недоліки: неможливість забезпечення раціональної організації комплексів задач, дублювання, постійна перебудова програм та організації задач, що призводить до дискредитації самої ідеї створення інформаційної системи.
При глобальному підході спочатку розробляють проект немовби повної, завершеної системи, а потім її впроваджують. Як правило, цей підхід призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження, оскільки час його розробки може перевищувати період оновлення технічних, програмних та інших засобів, використаних у ньому.
Системний підхід до створення інформаційної системи - це комплексне вивчення економічного об'єкта як одного цілого з представленням частин його як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними. При системному підході економічний об'єкт розглядається як сукупність взаємопов`язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, пов'язаних процесами перетворення вхідного набору ресурсів в інші вихідні ресурси.
Системний підхід має такі принципи:
1)кінцевої мети - абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної) мети ;
2) єдностi -розгляд системи як цiлого, так i сукупностi частин (елементiв);
3)зв'язностi - розгляд будь якої частини разом з її зв'язками з оточенням;
4)модульної побудови - корисно видiляти модулi в системi та розглядати її як сукупнiсть модулiв;
5)ієрархiї - корисно вводити iєрархiю частин (елементiв) i (чи) їх ранжування;
6)функцiональностi - спiльний розгляд структури i функцiй з прiоритетом функцiй над структурою;
7)розвитку - врахування змiн системи, її здатність до розвитку, розширення, замiни частин, нагромадження iнформацiї ;
8)децентралiзацiї - поєднання рiшень, якi приймаються, та керування централiзацiєю i децентралiзацiєю;
9)невизначенiсть - врахування невизначеностей та випадковостей у системi.
Характерними ознаками системного (комплексного) пiдходу є: одночасне охоплення проектуванням великої кiлькостi задач ; максимальна типiзацiя та стандартизацiя рiшень; багато аспектне уявлення про структуру iнформацiйної системи як про систему ,що складається з кiлькох класiв компонентiв, та вiдносна автономна їх розробка ; ключова роль баз даних; локальне впровадження та збiльшення функцiональних задач.
Задачею системного пiдходу до створення iнформацiйної системи є розробка всiєї сукупностi методологiчних i соцiально - наукових засобiв обстеження (опис, аналiз, синтез, реалiзацiя ) систем рiзного типу.
У методологiчному вiдношеннi системний пiдхiд базується на iдеях цiлiсностi, цiлеспрямованостi, органiзованостi об'єктiв, що вивчаються, їх внутрiшнiй активностi та динамiзмi. В розвитку системних розробок видiляють три напрямки : загальну теорiю систем, математичну теорiю системи i складних систем.
Декомпозицiя iнформацiйних систем
Про системнiсть об'єктiв свiдчить те , що їх можна подiляти , оскiльки лише вони мають структуру. Процеси декомпозицiї й композицiї є засобами отримання iнформацiї для здiйснення аналiзу та синтезу систем.
Декомпозицiя - це процес подiлу систем на елементи, зручнi для якихось операцiй з нею, а саме подiл до елементiв, якi приймаються за неподiльнi об'єкти.
Головна мета декомпозицiї - подiл системи на простiшi частини. Зменшуючи складнiсть системи, ми забезпечуємо умови для аналiзу та синтезу компонентiв , для проектування, побудови, впровадження, експлуатації та вдосконалення систем управлiння. Подiл звичайно виконують у такий спосiб, щоб компоненти пiддавались якiй-небудь класифiкацiї. Рекомендується зважати на природну декомпозицiю, вiдбиту в iснуючій структурi управлiння, обов'язках посадових осiб, дiючого документообiгу i т.п. Доцiльно проводити багаторазову декомпозицiю по кiлькох рiзних напрямках.
Загальна мета, критерiї функцiонування та основнi обмеження на роботу системи звичайно формуються на початку створення системи.
Так, при декомпозицiї можуть застосовуватись рiзнi засоби , методи та ознаки подiлу системи. Подiл може мати матерiальну , функцiональну, алгоритмiчну та iншу основу. Однак сам процес декомпозицiї кiнцевий, оскiльки подiл вiдбувається до створення елементiв, якi приймаються за неподiльнi об'єкти.
Так, при подiлi системи на компоненти можемо мати рiзнi варiанти. Компонент - це частина IC ,яку пiсля декомпозицiї можемо розглядати як самостiйне цiле (ГОСТ 34.003-90).
В ОРММ пропанують подiл системи здiйснювати вiдповiдно до адмiнiстративного подiлу системи керування економiчним об'єктом. При такiй декомпозицiї видiляють: керування технiчною пiдготовкою виробництва , технiко-економiчне планування, оперативне керування виробництвом i т. iн. Також систему можна подiляти за функцiями , якi виконуються (облiк , контроль, планування i т.п.), i за ресурсами
Loading...

 
 

Цікаве