WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Організація та охорона праці в інформаційному виробництві - Реферат

Організація та охорона праці в інформаційному виробництві - Реферат

санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (дані ЕОМ) і працівників, що виконують обслуговування, ремонт і налагодження ЕОМ і роботи із застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.
ДНАОП 0.00-1.31-99 складається з таких розділів:
Загальні положення;
Вимоги до виробничих приміщень;
Вимоги до обладнання;
Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць;
Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ;
Режими праці та відпочинку;
Вимоги до виробничого персоналу;
Обов'язки, права та відповідальність за порушення Правил.
Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2-007-98) мають такі розділи:
Загальні положення;
Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ;
Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ;
Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ;
Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ;
Вимоги до профілактичних медичних оглядів.
Окрім ДНАОП 0.00-1.31-99 і ДСанПіН 3.3.2-007-98, які регламентують вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ВДТ, є ще низка нормативних актів загального призначення, які необхідно враховувати під час організації роботи користувачів ВДТ.
Важливим нормативним актом є Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31.12.97 № 382. Цей документ необхідний для оцінювання конкретних умов і характеру праці на робочих місцях. На основі такого оцінювання приймаються рішення, спрямовані на запобігання впливу несприятливих виробничих факторів або максимальне обмеження його. Відповідно до принципів Гігієнічної класифікації умови праці поділяються на чотири класи:
І клас - оптимальні умови праці - такі умови, за яких не лише зберігається здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності;
II клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді;
III клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. За величиною перевищення гігієнічних нормативів і вираженості змін в організмі працюючих розрізняються чотири ступеня шкідливих умов праці;
IV клас - небезпечні (екстремальні) умови праці - що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу. До факторів виробничого середовища належать: показники мікроклімату: вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра та ультразвуку, випромінювання, освітленості та ін.
Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості. Під терміном "важкість праці" розуміють ступінь залучення до роботи м'язів і фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему й оцінюється за показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність і режими праці.
Адекватна оцінка конкретних умов і характеру праці сприяє обґрунтованому розробленню та впровадженню комплексу заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці за рахунок поліпшення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.
Для проведення атестації робочих місць використовується основний комплекс критеріїв оцінки ступеня важкості та напруженості праці, наведений у додатку 19.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу мають відповідати І або II класу за Гігієнічною класифікацією праці.
Нормативними документами на рівні підприємства є інструкції з охорони праці, які регламентують раціональні та безпечні прийоми праці, вимоги до утримання робочого місця, порядок поводження з обладнанням, поведінку працівників під час виконання своїх обов'язків, правильне поводження із запобіжними пристроями, огорожами, спецодягом, спецвзуттям і захисними пристосуваннями в умовах конкретної виробничої обстановки. Приклад інструкції з охорони праці для оператора комп'ютер-ного набору наведено в додатку 20.
У міру впровадження нової техніки і технології, а отже, зміни умов праці, або не рідше одного разу на 10 років інструкції з охорони праці переглядаються.
Література:
1. Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. - М.: Статистика, 1977. - 160 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.
3. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. - Челябинск: Урал LTD, 1998. - 520 с.
4. Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы,1997, № 8, с. 30-33; 1998, № 1, с. 29-34; № 4, с. 31-36; № 6, с. 31-35; № 12, с. 29-33; 1999, № 6, с. 36-43.
5. Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. - ВИНИТИ, 1991. - № 45. - С. 2-9.
6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
7. Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. - Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. - 704 с.
8. Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.
9. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. - М.: Наука, 1991. - 190 с.
10. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. - 277 с.
11. Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 238 с.
12. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 240 с.
Loading...

 
 

Цікаве