WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Організаційна структура інформаційно-обчислювальної фірми - Реферат

Організаційна структура інформаційно-обчислювальної фірми - Реферат

праці;
організаційно-економічні фактори:
стратегія управління і цілі організації, яким віддає перевагу керівництво. Вибір залежить від ідеології управління, типів споживачів, типів ринків і територіального розміщення виробництва;
ідеологія управління, цінності та принципи управління, які впливають на встановлені повноваження і функції працівників на різних ієрархічних рівнях. Наприклад, якщо вище керівництво віддає перевагу централізації, структура буде багаторівневою ієрархічною з великою кількістю контролюючих підрозділів;
характеристика зв'язків між різними рівнями і ланками структури, між об'єктом і суб'єктом управління - характер інформаційних потоків;
рівень організаційно-економічної культури кадрів та ін.;
стан зовнішнього середовища, зовнішні зв'язки та умови:
складність і динамізм зовнішнього середовища;
характеристика кооперування та конкуренції;
система постачання;
економічна та політична ситуація в країні;
кліматичні та природні умови тощо;
соціально-психологічні фактори:
політика керівництва і методи управління, що впливають на поведінку працівників, їх потреби, кваліфікацію, вмотивованість;
соціальна структура і відносини в колективі;
характеристика психологічного клімату в колективі;
якість персоналу;
реальні взаємозв'язки, які виникають між людьми в процесі праці, що відбивається в схемах організаційних структур і в посадових обов'язках.
Існують і суб'єктивні фактори, що залежать, наприклад, від рангу особи, яка ухвалює рішення.
Тільки за умови врахування зазначених факторів може бути сформована ефективна оргструктура, яка сприятиме успішному здійсненню процесів виробництва та управління.
Ідеальної організаційної структури не існує. Кращою вважається та, яка найліпше відповідає цілям і задачам фірми, а також впливові на неї зовнішніх і внутрішніх факторів.
3. Типи організаційних структур
Вище ми розглядали організацію відносно виконуваних функцій. Тепер підійдемо до питання структуризації з позицій розподілу повноважень, виробничих обов'язків.
За типом побудови управління можна виокремити такі організаційні структури:
лінійні;
функціональні;
лінійно-функціональні;
дивізіональні;
матричні.
Лінійні організаційні структури. Поняття лінійної структури пов'язане з розподілом організації по вертикалі зверху вниз і безпосередньою підлеглістю нижчої ланки управління вищій (рис. 15.1а). Домінуючим принципом побудови лінійних структур є вертикальна ієрархія, яка забезпечує простоту і чіткість підлеглості. Кожний з підлеглих працівників має тільки одного керівника. Керівник, таким чином, несе повну відповідальність за результати діяльності підлеглих йому підрозділів і працівників.
До переваг оргструктури лінійного типу відносять: чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, надійний контроль . Але кожний керівник при цьому повинен бути висококваліфікованим фахівцем і мати різносторонні знання.
За сучасних умов лінійні організаційні структури не завжди забезпечують вирішення складних задач через багаторівневість управлінської ієрархії, велику кількість підпорядкованих підрозділів та їх різну функціональну спрямованість. Тому застосування лінійних організаційних структур у чистому вигляді обмежене, вони застосовуються в різних комбінаціях. Відсутність гнучкості та адаптивності унеможливлює вирішення ними комплексних задач. Проте становлення малого бізнесу, як правило, починається саме з простих лінійних організаційних структур. Тільки з розвитком, накопиченням або об'єднанням, акціонуванням капіталу організації переструктуровуються в інші типи організаційних структур.
Функціональні організаційні структури (рис. 15.1б) засновані на функціональній департаменталізації - поділі організації за функціональною ознакою (наприклад, відділ фінансів, маркетингу, кадрів). Функціональні структури стимулюють ділову і професійну спеціалізацію, зменшують дублювання зусиль і споживання ресурсів під час виконання кожної управлінської функції, за умови чіткої координації їх. Вадою функціональних структур є те, що кожний виконавець одночасно може отримувати вказівки по декількох каналах від різних керівників. Отже, функціональна спеціалізація робіт розриває управлінський процес, єдиний за своєю природою. У чистому вигляді функціональні структури практично не застосовуються.
Рис. 15.1. Типи організаційних структур управління:
а - лінійна структура; б - функціональна структура; в - лінійно-функціональна структура; К - генеральний керівник; Л - лінійний керівник; Ф - функціональний керівник; В - виконавець
Лінійно-функціональні організаційні структури. Такі структури (рис. 15.1в) утворюються за органічного поєднання функціональної та лінійної організаційних структур.
За такої побудови виконання вузькоспеціалізованих функцій переплітається з системою підлеглості та відповідальності за безпосереднє виконання задач з проектування, виробництва продукції та постачання її споживачам, тобто права і відповідальність більш поглиблено розподіляються між різними органами, керівними технічними розробками, закупівлею сировини і матеріалів, виробництвом, збутом тощо. Багаторічний досвід застосування лінійно-функціональних організаційних структур показує, що вони найефективніші там, де апарат управління виконує рутинні, часто повторювані і мало змінні функції і задачі. Ці структури не мають достатньої гнучкості та адекватності щодо внутрішнього і зовнішнього середовища, яке швидко змінюється. У результаті сповільнюється проходження інформації, збільшується обсяг роботи вищого ешелону управління, перевищуються норми управління (керованості), допускається невідповідність між повноваженнями і відповідальністю керівників різних рівнів.
Дивізіональні організаційні структури передбачають поглиблений поділ управлінської праці (рис. 15.2). У вищих ланках адміністрації зосереджуються (централізуються) загальнокорпоративні функції - стратегічні рішення, маркетингові дослідження, фінансова діяльність тощо, а оперативні функції управління здійснюються виробничими структурними ланками, тобто децентралізуються.
Дивізіональні організаційні структури засновані на дивізіональній департаменталізації за продуктом, за споживачем, за територіальним принципом або за їх поєднанням. Ці організаційні структури, як правило, покривають основні вади функціональних структур, але мають свої вади, наприклад, дублювання діяльності функцій, що призводить до зростання витрат, недостатнє спілкування між працівниками, слабкі зв'язки з головним підприємством тощо.
Дивізіональна форма може розглядатися як поєднання організаційних ланок, що обслуговують певний ринок і керуються централізовано. У цій формі автономність підрозділів поєднується з централізовано контрольованим процесом розподілу ресурсів та оцінюваннярезультатів.
На теперішній час у практиці найпоширенішими є два основних типи організаційних структур -
Loading...

 
 

Цікаве