WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Купівля існуючого бізнесу - Реферат

Купівля існуючого бізнесу - Реферат


Реферат на тему:
Купівля існуючого бізнесу
План
1. Переваги та вади купівлі існуючого бізнесу
2. Теоретичні засади оцінювання бізнесу
3. Принципи оцінювання бізнесу
1 Переваги та вади купівлі існуючого бізнесу
Для того щоб розпочати власну справу, не обов'язково створювати нову фірму. Одним з цікавих видів комерційних рішень є рішення про "купівлю бізнесу". Іноді це є доцільнішим за альтернативний варіант - початок бізнесу з "нуля".
Такий метод входження у світ бізнесу має свої переваги та вади.
Переваги:
Купівля фірми, що є процвітаючою, означає придбання джерела прибутку, яке діє негайно.
Існуючий бізнес уже має сформований колектив, контингент постачальників, усталені ділові зв'язки.
Уже відома результативність діяльності фірми, що купується.
Існуючий бізнес може мати найкраще місцезнаходження.
Ціна фірми, що купується, зазвичай набагато менша за витрати на створення її.
Вади:
Покупець може бути введений в оману і придбати фірму, що працює погано.
Є можливим успадкування ворожого ставлення до фірми.
Місцезнаходження фірми є (або може стати в майбутньому) не зовсім вдалим, а то й неприйнятним.
Є загроза утруднення зміни налагодженого на фірмі бізнесу у разі такої необхідності.
Покупець купуючи фірму, може заплатити надто високу ціну.
Іншими формами "купівлі" або розширення бізнесу є злиття і поглинання підприємств. У сучасній західній літературі під злиттям (merger) розуміють будь-яке об'єднання компаній (приєднання однієї або декількох компаній до іншої, об'єднання двох або більше компаній зі створенням нової юридичної особи). Внаслідок поглинання (takeover) одна фірма купує контрольний пакет іншої фірми, але після цього продовжують існувати обидві фірми.
Злиття і поглинання компаній можуть бути вигідними для обох сторін з низки причин. Ефект від злиття і поглинання може виникнути в результаті:
диверсифікації, тобто зниження ризику шляхом об'єднання компаній різного профілю діяльності;
синергізму, тобто системного ефекту, який полягає в тому, що властивості системи загалом перевершують просту суму властивостей окремих її елементів;
заміщення, суть якого в тому, що легше придбати права на вже діюче підприємство, ніж будувати нове;
доповнення, яке означає, що система (яке підприємство поглинає через злиття (поглинання) заповнює елементи, яких не вистачає (наприклад, кваліфіковані управлінські кадри тощо);
поліпшення фінансового стану, що може бути досягнуто внаслідок зміни структури капіталу, прибутковості активів, підвищення ринкової вартості акцій та отримання пільг з оподаткування.
Злиття і поглинання можуть бути вертикальними (компанія комбінується зі споживачем або постачальником), горизонтальними (об'єднання однакових видів бізнесу з метою підвищення контролю за ринком) і конгломераційними (об'єднання різних видів бізнесу з метою диверсифікації). Останній вид, як правило, найменш ефективний через труднощі в управлінні різнорідними підсистемами.
На практику злиття і поглинання істотно впливає законодавче середовище, передусім антимонопольне законодавство. Так, в Україні чинним законодавством заборонено несанкціоноване Державним комітетом з антимонопольної політики придбання контрольних пакетів акцій, деякі види злиття і поглинання, є істотні обмеження на утворення холдингів. Тому за злиття і поглинання підприємств учасники угоди повинні враховувати низку факторів.
Фактори, враховувані за злиття і поглинання підприємств, умовно поділяють на такі три групи:
1) Законодавча база та макроекономічне середовище:
оподаткування до і після злиття (податкові кредити, зміна оподатковуваної бази тощо);
політичний стан: його стабільність, прийнятність для організації бізнесу, механізм взаємодії бізнесу та органів державної влади;
рівень конкуренції та антимонопольне законодавство;
галузеві фактори.
2) Рівень організації та управління:
якість і динамічність (гнучкість) системи управління;
ринкова позиція фірми, яка поглинається (яка поглинає);
стан ресурсів виробництва, наявність технологічних ліній, технічний рівень, забезпеченість трудовими ресурсами і трудові відносини.
3) Фінансове становище, що включає в себе:
рівень рентабельності продажу і капіталу;
фінансовий стан: якість зростання та якість прибутку;
страхові гарантії на активи фірми.
У західній практиці злиття компаній вже не є чимось дуже незвичайним.
Одним з найскладніших ключових питань у прийнятті рішення щодо "купівлі бізнесу" є оцінювання бізнесу, що купується. Успіх залежить в основному від самого підприємця, від того, наскільки добре він все обміркував, розрахував, як уклав угоду і як реалізував цілі своєї покупки.
2. Теоретичні засади оцінювання бізнесу
Оцінювання бізнесу - це впорядкований процес визначення вартості підприємства, який полягає у формулюванні задачі, збиранні інформації та аналізі її з метою отримання обґрунтованої оцінки вартості.
Об'єктивна, обґрунтована оцінка вартості підприємства або нерухомості, що приносить дохід, необхідна не тільки в операціях купівлі-продажу, а й у разі: здавання нерухомості в оренду, акціонування підприємств і перерозподілу майнових паїв; залучення нових пайовиків і додаткової емісії акцій; оподаткування та страхування нерухомості; кредитування під заставу майна та залучення інвесторів, у тому числі закордонних; банкрутства, настання прав успадкування, судового вироку та інших операцій, пов'язаних із реалізацією майнових прав.
Що таке "вартість бізнесу"?
Існує багато видів вартості підприємства, необхідних для різних потреб і функцій: позикова вартість, страхова вартість, обгрунтована ринкова вартість, балансова вартість, орендна вартість, ліквідаційна вартість, інвестиційна вартість та ін. Усі вони можуть бути розподілені за двома категоріями: обмінна вартість і вартість у користуванні.
Обмінна вартість - це ціна, яка переважатиме на вільному, відкритому і конкурентному ринку на основі рівноваги, встановлюваної факторами пропозиції та попиту . Через те, що обмінна вартість визначається реальними економічними факторами, її іноді називають об'єктивною вартістю (objective value). Звичайною формою обмінної вартості є ринкова вартість (market value).
Ринкова вартість - це ідеальний стандарт, не завжди досяжний через вплив низки об'єктивних і суб'єктивних факторів. З цієї причини ціна угоди часто відрізняється від обґрунтованої ринкової вартості об'єкта. Тому найчастіше задача полягає у визначенні найбільш вірогідної продажної ціни, тобто ціни, за якою власність може бути обмінена з урахуванням існуючих ринкових умов, фактичної поінформованості та поведінки покупців і продавців. Така оцінка вартості припускає складання прогнозу можливої ціни угоди у перспективі (найближчій). Вона часто передбачає завдання інтервалу цін у межах імовірнісного розподілу на відміну від ринкової вартості, оцінкаякої подається однією цифрою.
Вартість у користуванні - це вартість власності для конкретного користувача чи групи користувачів, або інакше - вартість нерухомості, використовуваної у складі діючого підприємства (наприклад, нерухомість, використовувана фірмою). Оскільки вартість у користуванні пов'язана з потребами конкретного користувача, її часто називають суб'єктивною вартістю (subjective value). Прикладом вартості у користуванні є інвестиційна
Loading...

 
 

Цікаве