WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Технологія організації власної справи - Реферат

Технологія організації власної справи - Реферат


Реферат на тему:
Технологія організації власної справи
План
1. Вибір стратегії поведінки
2. Вибір засобів реалізації підприємницької ідеї
3. Ціновий вибір
4. Вибір збутової поведінки
1. Вибір стратегії поведінки
Одну й ту ж саму мету можна досягти в різні способи. На даному етапі підприємець повинен визначити способи досягнення поставленої мети і вибрати з них найкращий. Для цього розробляється декілька різних варіантів стратегії, з яких підприємець вибирає найбільш прийнятний для свого бізнесу. Варіанти стратегій та підходи до їх класифікації є об'єктом дисципліни "Стратегічне управління", тому розглянемо лише основні положення цієї проблеми. У цілому ефективна стратегія:
1) орієнтується на конкретних користувачів, їх потреби, запити та інтереси;
2) відбиває всі сильні сторони фірми, які в сукупності створюють її конкурентні переваги;
3) містить перелік конкретних задач з реалізації цих конкурентних переваг;
4) містить методи, які дають змогу побороти слабкості фірми та загрози із зовнішнього середовища.
Не зупиняючись на всіх можливих класифікаціях стратегій, звернемо увагу на декілька з них, найбільш характерних для нової фірми. Причому не слід забувати, що на різних етапах життєвого циклу підприємства стратегія може бути різною. Задачею підприємця є: провести аналіз стратегічних альтернатив і вибрати стратегію, яка найбільше його задовольняє. Головний принцип такого вибору: "концентрація зусиль на тому, що найкраще виходить, а не намагання діяти на всіх фронтах". Щодо стратегії поведінки на ринку, то новій фірмі слід віддати перевагу атакуючій позиції (завоюванню частки ринку).
Важливим є привертання до себе перших споживачів і гарна реклама, участь у виставках, презентаціях. Але затягувати терміни атаки не варто, оскільки конкуренти можуть застосувати "контрудари" і переорієнтувати свої дії.
Для того, щоб закріпитись (утриматись) на ринку, необхідна оборонна позиція. Запорукою успіху є захист конкурентних переваг свого товару. Отже, під постійною увагою підприємця знаходяться:
технічне вдосконалення виробничого процесу;
поліпшення якості ІПП;
виважена політика збуту;
маркетинг;
економія на витратах.
Необхідно пам'ятати, що утримати ринок можливо лише:
1) забезпечуючи оновлення ІПП;
2) формуючи нові потреби у покупців;
3) проникаючи у нові сфери використання продукту.
При цьому не є обов'язковим знищувати конкурентів, ліпше з ними "товаришувати" і розширювати обсяги свого ринку разом із конкурентами, а не за рахунок конкурентів. Такої стратегії дотримуються лідери ринку, такі як корпорації IBM і Microsoft, Sun, Cisco та ін.
Крім названих стратегій, відомі й інші (наприклад, стратегія оновлення). У межах цієї стратегії, можна віддати перевагу або стратегії нового продукту, або стратегії диференціації (різноманітності) продукту, коли в центрі уваги знаходиться не принципово новий продукт, а лише його модифікація (варіант).
Можливі й такі стратегії:
1. Розосередження ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на декількох ринках, а також виробництво широкого спектру ІПП;
2. Адаптація до умов, що змінюються (наприклад, інвестування маркетингу, пошук можливостей випуску нових ІПП);
3. Стратегія пасивного маркетингу - відмова від наступу на позиції конкурентів, а звідси - відсутність ризику зворотного удару;
4. Цільові відрахування від прибутку (створення відповідних резервів "на чорний день") та ін.
Можлива також комбінація різних стратегій.
2 Вибір засобів реалізації підприємницької ідеї
Для проведення підприємницької діяльності необхідні: матеріально-технічні засоби - ремонтно-експлуатаційні матеріали, електроенергія; засоби виробництва - приміщення, обладнання (апаратні та програмні засоби); робоча сила. Слід визначитися, де та в якій кількості усе це взяти. Отже, треба мати достатні фінансові кошти (стартовий капітал), щоб придбати необхідне.
Рівень ефективності майбутньої господарської діяльності створюваного підприємства багато в чому визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу.
Основною метою формування капіталу створюваного підприємства є залучення його в обсязі, достатньому для фінансування придбання необхідних активів, а також оптимізація його структури з позицій забезпечення умов подальшого ефективного використання.
Процес формування капіталу створюваного підприємства має низку особливостей, основними з яких є такі :
До формування капіталу створюваного підприємства не можуть бути залучені внутрішні джерела фінансових коштів, які на цій стадії його життєвого циклу відсутні (прибутку ще немає, внутрішня кредиторська заборгованість ще не сформувалася).
Основу формування стартового капіталу створюваного підприємства становить власний капітал його засновників (залучити позиковий капітал досить складно, формування стартового капіталу створюваного підприємства виключно за рахунок позикового капіталу може розглядатися лише як теоретична можливість і в практиці зустрічається дуже рідко).
Стартовий капітал, що формується в процесі створення нового підприємства, може бути залучений його засновниками в будь-якій формі (грошові кошти; різні види основних засобів - будівлі, приміщення, машини, обладнання тощо; різні види матеріальних оборотних активів - запаси сировини, матеріалів, товарів, напівфабрикатів тощо; різноманітні нематеріальні активи - патентні права на використання винаходів, права на промислові зразки і моделі, права на використання торгової марки або товарного знаку тощо; окремі види фінансових активів - різні види цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку).
Власний капітал засновників (учасників) створюваного підприємства вкладається в нього у формі статутного фонду (статутного капіталу).
Особливості формування статутного фонду (статутного капіталу) нового підприємства визначаються організаційно-правовими формами його створення. Це формування здійснюється під регулювальним впливом з боку держави. Наприклад, держава встановлює мінімальний розмір статутного фонду (статутного капіталу) підприємств, створюваних у формі відкритого акціонерного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Для відкритого акціонерного товариства встановлюється порядок проведення емісії акцій, обсяг придбання пакета акцій його засновниками, мінімальний обсяг придбання акцій всіма акціонерами в період передбаченого терміну відкритої підписки і деякі інші аспекти первинного формування їх капіталу.
Можливості та коло джерел залучення позикового капіталу на стадії створення підприємства надто обмежені. Сучасна практика показує, що фінансування нового бізнесу кредиторами є досить складною, а іноді й важкорозв'язуваною задачею. При цьому на початковій стадії формування капіталу підприємства до створення його не можуть бути залучені такі позикові джерела, як емісія облігацій, податковий кредит тощо.
Формування капіталустворюваного підприємства за рахунок позикових і залучених джерел вимагає, як правило, підготовки спеціального
Loading...

 
 

Цікаве