WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Класифікація організаційних форм інформаційного бізнесу - Реферат

Класифікація організаційних форм інформаційного бізнесу - Реферат

спільного ведення господарської або іншої діяльності. Їх характерною ознакою є особиста участь кожного у спільній діяльності, використання власного або орендованого майна. В економіці України функціонують два основних типи кооперативів: виробничі та споживчі кооперативи. Саме з кооперативного підприємництва починав, власне, розвиток інформаційного бізнесу, який полягав у створенні при ОЦ, що їхній господарський механізм був неефективним, кооперативів з розроблення проектів ІС, програмного забезпечення, постачання та супроводу програмно-технічних комплексів тощо.
У державному секторі економіки однією з форм підприємництва є орендні підприємства. Оренда полягає у тимчасовому(на договірних засадах) володінні й користуванні майном, необхідним орендатору для здійснення підприємницької діяльності. Об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), а також окремі одиниці майна. Підприємства такого типу є і в інформаційній сфері.
Виокремлювані за цією ж ознакою господарські товариства є об'єднаннями підприємців. У більшості країн з ринковою економікою такі товариства залежно від характеру інтеграції (осіб чи капіталу) та міри відповідальності за зобов'язаннями (повна чи часткова) поділяються на повні, з обмеженою відповідальністю, командитні та акціонерні.
Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) - це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язання підприємства всім своїм майном.
Товариством з обмеженою відповідальністю вважається таке, що має статутний фонд, поділений на частини, розмір яких визначається засновницькими документами. Учасники цього товариства несуть відповідальність у межах своїх внесків.
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розміри яких визначені установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а за недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
Командитним є товариство, яке поряд із членами з повною відповідальністю включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим внеском у майно такого товариства.
Найбільш розвинутою формою господарських товариств є акціонерне товариство. Головним атрибутом такого товариства є акція - цінний папір без встановленого терміну обігу, який: свідчить про пайову участь у статутному фонді товариства; підтверджує членство в ньому і право на участь в управлінні ним; дає учаснику товариства право на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду та участь у розподілі майна за ліквідації товариства. Акціонерні товариства бувають двох видів: відкритого типу, акції якого розповсюджуються через відкриту передплату та купівлю-продаж на фондових біржах; закритого типу, акції якого можуть розповсюджуватися лише між його засновниками.
(5) Класифікаційна належність структур інформаційного бізнесу за галузево-функціональним видом діяльності здебільшого є зрозумілою із самої назви окремих їхніх видів.
(6) За ступенем технологічної та територіальної цілісності виділяють так звані материнські (головні) підприємства або фірми. Особливістю їх діяльності є те, що вони контролюють інші фірми. Залежно від розміру капіталу, що належить материнській (головній) фірмі, а також правового статусу і ступеня підпорядкованості підприємства, які перебувають у сфері впливу головної фірми, розрізняють підприємства дочірні, асоційовані та філії. Дочірнє підприємство (компанія) - це юридично самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс. Материнська фірма суворо контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їх акцій. Асоційоване підприємство хоча формально є самостійним, але з різних причин залежить від головної фірми і повинне підпорядковуватися її стратегічним цілям. На відміну від дочірніх та асоційованих підприємств філія не користується юридичною та господарською самостійністю, не має власного статуту і балансу, діє від імені та за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву. Майже весь акціонерний капітал філії належить материнській фірмі.
(7) Разом із великими організаційними формами важливу роль у насиченні ринку конкурентоспроможними продуктами та послугами відіграють малі (дрібні) та середні підприємства, які становлять основу малого бізнесу. У наш час розвиток малих підприємств (малого і середнього бізнесу) - один із центральних напрямів економічного розвитку.
Можна виділити такі переваги малих підприємств:
науково-прикладна ефективність, оскільки забезпечуються введення та освоєння сучасних технологій у найкоротші терміни;
економічна ефективність, оскільки вони створюються з мінімальними капітальними вкладеннями, забезпечують високу продуктивність праці, а термін окупності становить лише 12-21 місяць (для великих підприємств - 3-5 років);
соціальна ефективність, оскільки вони здатні швидко реагувати на запити і вимоги користувачів, що постійно змінюються, і створюють нові робочі місця.
У різних країнах підходи до визначення категорії малого підприємства різні. Так, у Великобританії відповідно до Закону про компанії (1985 р.) належність до малих підприємств визначається за трьома показниками: товарообіг, розмір активів і середньотижнева зайнятість. В європейських країнах до малих підприємств відносять підприємства з чисельністю зайнятих менше 200 осіб, до середніх - 200-500 осіб. У США малими вважаються підприємства, що мають чисельність до 500 осіб.
В Україні до малих підприємств належать суб'єкти господарювання з кількістю працівників: у промисловості та будівництві - до 200 осіб; в інших галузях виробничої сфери - до 50 осіб; у науці та науковому обслуговуванні - до 100 осіб; у галузях невиробничої сфери - до 25 осіб; у роздрібній торгівлі - до 15 осіб. Окрім того, віднедавна офіційно заведено називати мікропідприємствами суб'єктів
Loading...

 
 

Цікаве