WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Поняття та структура інформаційного ринку - Реферат

Поняття та структура інформаційного ринку - Реферат


Реферат на тему:
Поняття та структура інформаційного ринку
Хоча поняття та класифікація ринків розглядаються в багатьох дисциплінах, доцільно навести деякі визначення їх та властивості, необхідні для подальшого сприйняття матеріалу.
Ринок - сфера обміну, яка характеризується системою економічних відношень між виробниками і споживачами продукції та послуг у процесі їх реалізації .
Ринки, як і товари, можна класифікувати за різними ознаками. На думку Ф. Котлера , щоб віднести ринок до певного класу, необхідно встановити:
Що є предметом купівлі-продажу на ринку?
Чому це купують, тобто яка мета покупки?
Хто купує або хто є суб'єктом акту купівлі?
Як здійснюється покупка?
Додатково А. Хоскинг пропонує з'ясовувати ще обсяги закупівель і де здійснюється покупка. Він виділяє такі найпоширеніші ознаки, за якими розрізняють ринки :
За споживачами
товарів - споживчий ринок, ринок підприємств (галузевий ринок).
За поведінкою
покупця - ринок зручний (активний), спеціальний (з особливостями), з низьким або високим ступенем утрудненого становища покупця.
За фізичними
властивостями товару - ринок товарів, що швидко псуються, ринок товарів довготривалого використання
За суспільним
ставленням - ринок предметів розкошу та ринок предметів першої необхідності.
За демографічною
ознакою - за віком, статтю, розмірами сім'ї, професією, освітою, соціальним класом, за релігійною ознакою, за національністю.
За географічною
ознакою - ринок регіональний, національний, розвинених індустріальних країн, держав, що розвиваються.
За видами сировини - товарні ринки.
Як показує досвід розвинених країн світу, з розвитком інформаційних технологій інформація перетворюється на звичайний товар, причому такий, який стає наймасовішим об'єктом купівлі-продажу. Отже, суттєвою особливістю розвитку ринкових відносин на сучасному етапі є формування інформаційного ринку. Прискорення розвитку останнього сприяє переходу до інформаційного суспільства і є головним фактором інформатизації всіх сфер діяльності людини.
Ще науково не осмислено і не оцінено той факт, що інформаційний ринок за масштабами (оборотом) і темпами зростання у більшості розвинених країн світу значно випередив ринок матеріальних продуктів і послуг.
На теперішній час поняття інформаційного ринку ще не є повністю визначеним, його змістовне наповнення змінюється разом зі зміною підходів до визначення інформаційної сфери економіки і відрізняється в різних країнах (див. розділ 1).
Закон України "Про науково-технічну інформацію" так визначає інформаційний ринок: "Це сукупність правових, економічних та організаційних відносин з приводу продажу та купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг" .
Правові відносини проявляються за: врегулювання процесів створення та використання інформаційних ресурсів, систем, технологій і т. ін.; захисту інформації та прав суб'єктів господарювання в інформаційній сфері; захисту інтелектуальної власності розробників ІПП тощо.
На сьогодні інформаційне законодавство в Україні повністю ще не сформоване. Але значну частину інформаційних законів уже розроблено та прийнято Верховною Радою України. Це Закон України: "Про інформацію", "Про науково-технічну інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах".
Відповідно до Бернської конвенції, програмам для ЕОМ і БД надається охорона нормами авторського права, як і літературним творам. Основним законом, що захищає права виробників програмних продуктів в Україні є Закон України "Про авторське право і суміжні права". На стадії розроблення знаходяться проекти ще цілої низки інформаційних законів.
Говорячи про законодавчу базу, слід відмітити, що недостатньо створити потрібні закони, необхідно зробити їх дійовими, тобто розробити ефективний механізм їх дії. Особливо це актуально для захисту інтелектуальної власності на програми та бази даних.
Економічні відносини проявляються за зіставлення запропонованої кількості, якості, номенклатури і цін на товари з їх попитом. Вони залежать також від платоспроможності користувачів і від ступеня розвитку їх потреб. Крім економічного, на попит впливають й інші фактори, в тому числі демографічні, територіальні, соціальні. Їх дія не пов'язана напряму з економічними відносинами в процесі купівлі-продажу, але вони відчутно впливають на розвиток ринку, поведінку користувачів та їх вибір.
Організаційні відносини охоплюють елементи державного регулювання взаємодії виробників і розповсюджувачів інформаційних продуктів і послуг.
Виникнення "самостійного ринку" в основному зумовлене наявністю специфічних товарів, що пропонуються для придбання, використання, споживання або привернення уваги, а також продавців і споживачів.
Розглядаючи інформаційний ринок, мову ведуть про такий специфічний товар, яким є інформаційний товар з усіма його характерними особливостями та формами подання - у вигляді інформаційних ресурсів, продуктів, технологій, програмних продуктів та інформаційних послуг. Саме вони є результатом спрямо-ваної діяльності, для здійснення якої необхідний ринок засобів виробництва, ринок робочої сили, наявність фінансових, правових та інших регулювальних структур та органів, що визначають взаємозв'язок між усіма складовими ринку.
Місце інформаційної продукції та послуг у системі товарних відносин в Законі України "Про інформацію" (ст. 39) визначається так: "Інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян та юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством. Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами, за винятком випадків, передбачених Законом".
Характеризуючи інформаційний ринок, ми спиратимемося на стандартну термінологію маркетингу, що поділяє ринок на сектори, сегменти.
Сектор ринку - це сукупність однотипних, схожих товарів, визначений обсяг товарної маси, оцінений у вартісних або натуральних одиницях. Тобто поділ здійснюється за об'єктами купівлі-продажу.
Сегмент ринку - це сукупність споживачів, що демонструють схожі потреби та мають близьку або однакову поведінку.
Виділення основних взаємодіючих складових інформаційного ринку, поділ його на сектори та сегменти може здійснюватися за різними ознаками: за формою надання інформації, за характером, сферою застосування, за ступенем зміни рівня знань за використання інформаційних продуктів і послуг тощо. Це залежить від мети такого поділу. Приклади поділу інформаційних продуктів і послуг наведено у підрозділі 5.1.
Як зазначалося, сектори інформаційного ринку виокремлюють за ознакою однорідності інформаційних продуктів і послуг. Предметом продажу та обміну на інформаційному ринку є: інформаційні ресурси, технології та системи, ліцензії, патенти, товарні знаки, "ноу-хау", інженерно-технічні послуги,інформація та інші види інформаційних послуг.
Огляд
Loading...

 
 

Цікаве