WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Основні принципи управління інформаційним виробництвом - Реферат

Основні принципи управління інформаційним виробництвом - Реферат

відчужувати суспільству необхідну для його нормального розвитку інформацію і сувору відповідальність кожного за недотримання цього обов'язку. У реалізації цих законів Рузвельт і всі наступні президенти США використали демократичні принципи розділення влади і функцій господарських суб'єктів .
Принцип розділення функцій господарських суб'єктів вимагає максимальної незалежності суб'єктів, які здійснюють в якому-небудь проекті функції замовника, що фінансує проект, підрядчика, що виконує передбачені проектом роботи, та аудитора, що перевіряє перебіг робіт за проектом.
Очевидно, що порушення цього принципу дає змогу приховувати інформацію про можливу змову партнерів по проекту, що, в свою чергу, призводить до обману держави і/або інших партнерів, задіяних у цьому проекті.
Принцип розділення функцій господарських суб'єктів у демократичних країнах не обговорюється, але будь-яке помічене порушення цього принципу викликає бурхливу реакцію суспільства. Помітити таке порушення можна тільки за наявності досить повної і доступної інформації про всі дії господарських суб'єктів суспільства. Звичайно, наявність такої інформації сама по собі не викоренить корупцію та інші антигромадські явища у сфері економіки. Великі обсяги масивів інформації, що відображає господарську діяльність, і складність зв'язків між господарськими суб'єктами залишають і завжди залишатимуть лазівки для кримінальних операцій різного роду, однак, з розвитком інформаційних технологій ускладнюється сама процедура змови, а також підвищується ймовірність виявлення її.
В Україні принцип розділення функцій господарських суб'єктів навіть не озвучений, не захищений законодавчо і порушується повсюдно, особливо там, де на проекти витрачаються державні кошти або кошти пересічних громадян. На сьогодні надзвичайно важливим є законодавче, а можливо й конституційне затвердження, як в матеріальному, так і в інформаційному виробництві, принципу розділення функцій суспільних відносин, згідно з яким у кожному суспільному проекті функції замовника, підрядника та аудитора повинні виконуватися трьома різними, максимально незалежними один від одного суб'єктами . Якщо дотримуватися цього принципу в інформаційному виробництві, то навіть в кожній організації потрібно максимально розділити функції замовника інформаційного продукту, його виробника і суб'єкта, що перевіряє повноту узгодження з прецедентами і ступінь відчуження цього продукту.
В інформаційному виробництві має діяти ще один важливий принцип, який встановлює ступінь відчуження інформації з метою усуспільнення її і правила користування суспільною інформацією. Хоча людина є продуктом суспільства, вона не може в своїх діях бути абсолютно відкритою суспільству.
У процесі розвитку демократичного суспільства вироблено норми, спрямовані на максимальний захист особистої таємниці у разі використання відчуженої від людини інформації. Для суспільних інформаційних виробництв також є характерним обмежене використання відчужуваної інформації, тобто наявність інформації, що є комерційною, службовою і державною таємницею.
Процеси усуспільнення інформації і збереження таємниці її виробника або власника суперечливі за своєю природою. Чим більше інформації відчужується, тим меншою стає впевненість у збереженні таємниці. І навпаки, чим менше інформації відчужується через побоювання порушити таємницю її виробника, тим складнішим стає розв'язання проблеми збереження і розвитку демократичного суспільства. Ця суперечність вимагає максимальної незалежності державних установ, які відповідають за порядок відчуження і використання інформації, що забезпечує необхідну повноту узгодження нових інформаційних продуктів у суспільстві, від державних установ, які відповідають за збереження таємниці виробників інформаційних продуктів. Державні установи, які здійснюють контроль за рівновагою між повнотою відчуження і збереженням таємниці виробників інформації, повинні бути максимально незалежні. Ці міркування приводять до важливого принципу балансу між доступністю і таємницею: в інформаційному суспільному виробництві загалом і в окремих його частинах, зокрема, функції забезпечення необхідної повноти відчуження інформації і доступу до усуспільненої інформації, функції встановлення порядку збереження таємниці виробника інформації і функції визначення рівноваги між повнотою відчуження і заходами захисту таємниці повинні виконуватися трьома різними максимально незалежними один від одного суб'єктами .
Сформульовані принципи управління інформаційним виробництвом можуть ефективно діяти тільки за жорсткої технологічної дисципліни, що змушує всіх суб'єктів виробництва дотримуватися цих принципів. Це, у свою чергу, можливе лише тоді, коли функція управління інформацією є турботою першої особи організації, для забезпечення діяльності якої розвивається відповідне інформаційне виробництво.
За радянських часів діяв принцип "кадри вирішують все". Якщо під кадрами розуміти всіх людей, то цей біблійний принцип, безсумнівно, правильний і дійовий, оскільки без людей немає ні виробництва, ні самого суспільства. Але якщо під кадрами розуміти якимсь чином профільованих людей, то одного цього принципу замало.
Урозвинених демократичних країнах три види ресурсів виробництва - кадрові, фінансові та матеріальні складають нероздільну тріаду, що визначає ефективність діяльності будь-якої організації, будь-якого виробництва. В останні десятиріччя до цієї тріади додався ще один ресурс - інформаційний, оскільки складність взаємодії за управління ресурсною тріадою вимагає істотного розвитку інформаційного виробництва, яке забезпечує цю взаємодію.
Управління інформаційним ресурсом організації, тобто його формування та ефективне використання, відіграє об'єднувальну роль у цій четвірці основних ресурсів. Зрештою від якості управління інформацією, інформаційним ресурсом, інформаційним виробництвом залежить ефективність використання та розвитку інших ресурсів.
На практиці кожний грамотний керівник будь-якої організації - від сім'ї до держави - прагне до максимальної інформованості про дії суб'єктів своєї організації. Але тільки в наш час з'явилася реальна можливість озброїти керівника інформаційними технологіями, що дають йому змогу ефективно вирішувати цю надскладну проблему. Однак така можливість не зменшує значущості проблеми управління інформацією, а її складність не дозволяє керівнику організації передоручити її розв'язання загалом іншій особі (під керівником розумітимемо першу особу в керівництві організації).
У результаті доходимо до визначального принципу управління інформацією: управління інформаційним виробництвом або інформацією в організації має бути функцією першої особи в її керівництві .
Організація управління інформацією в країні має бути повсякденною турботою вищої посадової особи країни. Вона повинна захистити країну від інформаційних монополістів, забезпечити доступ усіх зацікавлених громадян та організацій до інформації, якою володіє держава, і зробити цю інформацію максимально повною, оперативною і достовірною за збереження особистої, комерційної, службової і державної таємниць.
Література:
1. Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. - М.: Статистика, 1977. - 160 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.
3. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. - Челябинск: Урал LTD, 1998. - 520 с.
4. Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30-33; 1998, № 1, с. 29-34; № 4, с. 31-36; № 6, с. 31-35; № 12, с. 29-33; 1999, № 6, с. 36-43.
5. Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. - ВИНИТИ, 1991. - № 45. - С. 2-9.
6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
7. Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. - Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. - 704 с.
8. Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.
9. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. - М.: Наука, 1991. - 190 с.
10. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. - 277 с.
11. Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 238 с.
12. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 240 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...