WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва - Реферат

Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва - Реферат

iнформацiї (ступінь відповідності інформації розв'язуваній задачі (проблемі), здатність сприяти вирішенню задачі), з iншого - значимiсть цього знання, тобто важливість інформації в даний момент часу для прийняття конкретного рішення.
Тиражування. Тиражування матерiального продукту потребує майже таких самих витрат, що й створення першої одиницi. Тиражування iнформацiї, навпаки, дуже дешеве через мiнiмальні матерiальні витрати, що дає змогу нарощувати обсяги продукцiї без суттєвих витрат матерiальних, людських ресурсiв і часу. Просте вiдтворення (копiюванням та тиражуванням), можливiсть невiдкладної миттєвої доставки споживачевi дає змогу забезпечити високi прибутки виробникам i посередникам від продажу iнформацiйного товару. Завдяки тиражуванню можна продати iнфор-мацiйний продукт i вiн може залишитися у власностi виробника. Тобто можлива множинна власнiсть на інформаційний продукт. Цю властивість інформації - її незнищенність можна проілюструвати відомою притчею Б. Шоу: "Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко і якщо ми обміняємося цими яблуками, то у вас і у мене залишиться по одному яблуку. А якщо у вас є ідея і у мене є ідея і ми обміняємося ідеями, то у кожного з нас буде по дві ідеї". Iнформацiйний продукт зберiгає iнформацiю, яку в нього вкладено, незалежно вiд того, скiльки разів вона тиражувалася.
Старiння. Інформаційний продукт з часом зазнає своєрідного "морального зносу". Хоча інформація і не зношується у процесі споживання, вона може втрачати свою цінність в міру того як знання, що надаються нею, перестають бути актуальними. Iнформацiйнi продукти з часом втрачають свою первiсну споживчу вартiсть, оскiльки в суспiльствi, що розвивається, змiни iнформацiйних потреб роблять ранiше накопиченi iнформацiйнi продукти (тобто знання, якi вони вiдображають) менш придатними для вiдтворення їх. Приклад: старiння наукової лiтератури. Але старiння iнформацiйного продукту зумовлене вiддаленням у часi вiд моменту його створення, а не втратою його цiнностi внаслiдок багаторазового використання.
У різних областях науки і техніки темпи знецінювання знання неоднакові, процес "старіння" інформації може тривати від п'яти до 15 років і більше.
Додаткова вартiсть. Новi знання не з'являються як готова iнформацiя. Необхiдно здiйснити низку складних операцiй (процедур), якi перетворюють їх на продукт чи послугу, тобто необхiднi додатковi витрати. Наприклад: для надання експертним знанням форми iнформацiї в експертних системах необхiдно розробити спецiальнi когнітивні методики, якими оперують фахiвцi (тобто здiйснити операцiї з перетворення знань на спеціальний iнформацiйний продукт). Виробництво нової інформації потребує витрат значно більших за витрати на її тиражування. У зв'язку із цим за обміну на інформаційному ринку споживач купує носій, а не право копіювання.
Ця властивість інформаційного продукту - складність виробництва і відносна простота тиражування - створює чимало проблем, зокрема у зв'язку із визначенням прав власності на інформаційний продукт. Вартiсть iнформацiї визначається не стiльки витратами на виробництво, скiльки очікуваною мiрою впливу на виробництво нового продукту (не обов'язково інформаційного), що створюється з її допомогою, та ринковою кон'юнктурою. Вартiсть будь-яких предметiв в мiру їх використання зазвичай знижується, iнформацiї - навпаки. Невикористана iнформацiя не має нiякої цiнностi, тоді як iнформацiя, яку найчастіше потребують користувачi, зазвичай буває найбiльш цiнною.
Адреснiсть. Існують різні способи надання інформації, зручні різним споживачам інформаційних товарів і послуг, оскільки споживання інформаційного продукту вимагає певних зусиль. У цьому полягає властивість адресності інформації.
Через цю властивість, так само, як і властивість старіння, потреба в інформаційному продукті ніколи не може бути задоволена один раз і назавжди. "Створення і використання інформаційного продукту, - зазначає Ю. Шрейдер, - це завжди спроба прокласти міст через безодню, що розділяє знання та інформацію" . Виробляючи інформаційний продукт (послугу), необхiдно враховувати особливостi тих чи iнших груп користувачiв, їх iнформацiйнi потреби.
Наукомісткість. Інформаційний продукт є одним з найбiльш наукомістких. Створення та вдосконалення IПП багато в чому залежить вiд iнтелектуальних зусиль у процесi їх виробництва. Це зумовлено двома факторами:
1) для iнформацiйного виробництва необхiднi все бiльш досконалі технiчнi засоби i програмно-лiнгвiстичне забезпечення (тобто засоби працi). Наприклад: паралельнi процесори, iнтелектуальнi iнтерфейси, автоматизованi засоби отримання знань, оперування мовами програмування високого рiвня, БД з великими навiгацiйними можливостями тощо.
2) використання цих засобів iнформацiйного виробництва є можливим тiльки за умови значних iнтелектуальних зусиль, оскiльки iнформацiйне виробництво великою мірою включає в себе отримання нових знань про нього. Наприклад, iнтелектуальнi iнформацiйнi системи не звiльняють тих, хто їх розробляє, i тих, хто їх використовує, вiд iнтелектуальної працi, а навпаки, значно ускладнюють її. Інтелектуальна сутнiсть iнформації впливає і на створення нового, як iнтелектуального (проекти, прогнози, iдеї, оцiнки тощо), так і матерiального (зразки технiки, виробiв тощо) продукту.
Якість. Специфiчними для iнформацiйного товару є вимоги до його якостi. Це зумовлено тим, що iнформацiя є продуктом дорогим i таким, що швидко "псується" (морально застарiває). Звiдси основними критерiями оцiнки його якостi є :
повна вiдповiднiсть змiсту попиту конкретного споживача (категорiї споживачiв);
надiйнiсть (повнота, вiдсутнiсть "шуму", новизна, достовiрнiсть);
оперативнiсть (своєчаснiсть надання);
вiдповiднiсть форми товару (яснiсть, доступнiсть,стислiсть викладу) споживчим вимогам покупців.
Цi якостi в основному i визначають успiх iнформацiйного товару в конкуренцiї на iнформацiйному ринку.
Література:
1. Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. - М.: Статистика, 1977. - 160 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.
3. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. - Челябинск: Урал LTD, 1998. - 520 с.
4. Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30-33; 1998, № 1, с. 29-34; № 4, с. 31-36; № 6, с. 31-35; № 12, с. 29-33; 1999, № 6, с. 36-43.
5. Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. - ВИНИТИ, 1991. - № 45. - С. 2-9.
6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
7. Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. - Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. - 704 с.
8. Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.
9. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. - М.: Наука, 1991. - 190 с.
10. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. - 277 с.
11. Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 238 с.
12. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 240 с.
Loading...

 
 

Цікаве