WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва - Реферат

Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва - Реферат

багаторазово використовувати одну й ту саму інформацію в процесi виробництва (наприклад, бази даних і знань).
Отже, наведене визначення доцільно скоригувати таким чином: Предмети праці інформаційного виробництва багаторазово беруть участь у процесі виробництва і по частинах переносять свою первинну вартість на випущений товар, послугу. Цим вони подібні до знарядь праці. Для інформаційних предметів праці у бiльшостi випадкiв є вiдомими: вiдправник, об'єкт, стан якого вони вiдображають, власник та адресати використання результатної iнформацiї, тобто вони мають чітке спрямування. До недавнього часу домінувала саме така інформація, яку можна назвати давальницькою сировиною. Особливо це було притаманне структурам інформаційно-обчислювального обслуговування - обчислювальним центрам різних типів.
Розвиток iнформацiйних технологiй (зокрема багатоаспектних баз даних і знань), а також ринкових вiдносин (тобто вiдносин купiвлi-продажу) в iнформацiйнiй сферi зумовили використання в якостi предметiв працi iнформації, яка не має чiткого спрямування, є результатом власної аналітичної діяльності або придбана у третіх осіб і є власнiстю iнформацiйної фiрми, використовується у процесi виробництва i надається споживачам за їх запитами.
У процесі суспільного інформаційного виробництва відбувається не просто обмін копіями деякої інформації, а складне перетворення її на принципово нову інформацію, новий інформаційний продукт. Продукти одного інформаційного виробництва використовуються як предмети праці в іншому інформаційному виробництві, чим забезпечується його самодостатність і слабка залежність від продуктів матеріального виробництва. Повної незалежності від цих продуктів не буде ніколи, оскільки без матеріальних засобів праці немає жодного інформаційного виробництва.
Розглянута особливість інформаційного виробництва може бути названа законом самодостатності інформаційного виробництва: Інформаційне виробництво може розвиватися за рахунок використання в якості предметів праці власних продуктів,
а в матеріальному виробництві інформація ніколи не може використовуватися як предмет праці.
До засобів (знарядь) праці відносять машини та обладнання (активні знаряддя), будівлі та споруди (пасивні знаряддя). Засоби (знаряддя) працi багаторазово використовуються в процесi виробництва i переносять свою вартість на продукцію по частинах, поступово зношуючись. Якщо предмет праці визначає вид діяльності, то засоби праці визначають рівень і ступінь розвитку цієї діяльності. Поєднання засобів виробництва та людської праці можливе лише у тому разі, якщо рівень знань, умінь і навичок людини відповідає рівню розвитку продуктивних сил.
У доінформаційному суспільстві основним засобом інформаційного виробництва була людина. Цей засіб змушений був розвиватися разом із ускладненням матеріального виробництва, для організації та управління яким він і використовувався.
В інформаційному суспільстві між людиною і виробничими процесами постають сучасні інформаційні технології, що базуються на можливостях ЕОМ. З'являється пряма загроза людині стати додатком до цих машин.
Основною особливістю засобів праці є те, що в інформаційному виробництві використовуються як матеріальні (hardware), так i нематерiальнi (software) засоби працi. Дія закону самодостатності інформаційного виробництва посилюється через прискорений розвиток як одних, так і других.
Матеріальні засоби праці інформаційного виробництва, а до них належать ЕОМ та iншi технiчнi засоби збирання, накопичення, оброблення, зберiгання, розповсюдження iнформацiї тощо, характеризуються ще й таким:
їх можна дистанцiйно використовувати у виробничому процесi;
з їх допомогою переважно автоматизується розумова, а не фiзична праця;
вони здатні не тiльки здiйснювати виробничий процес, а й керувати його перебiгом.
До нематеріальних засобів праці, крім програмних належить і частина інформації. Зазначимо, що це характерне не тільки для інформаційного, а й для кожного матеріального виробництва, оскільки жодне з них не обходиться без технологічних інструкцій та іншої документації, що забезпечує управління виробництвом.
Частина нематерiальних засобів працi - програмних та інформаційних засобів - може створюватися на самих iнформацiйних пiдприємствах. У такому разі вони є продуктами працi, що можуть бути реалізовані на сторону або використанi на самому пiдприємствi.
Особливiстю нематерiальної частини знарядь працi - програмних засобiв є схильнiсть тiльки до морального старiння. Фізичне зношування характерне для їх носіїв, але зважаючи на те, що витрати на копіювання ПЗ незначні, їх можна ігнорувати.
Ця особливість проявляється і за використання інформації як засобу виробництва. Інформаційні засоби виробництва не витрачаються і не амортизуються. До них можна втратити інтерес. Вони можуть морально застарівати і забуватися.
Отже, продукти інформаційного виробництва підкоряються закону незнищенності, згідно з яким: Інформація не зникає за її споживання або використання як предмета праці і не амортизується за її використання як засобу праці.
Існують певні особливості використання інформації як засобів виробництва, не пов'язані з її незнищенністю.
Доцільно згадати корінну відмінність технологій транспортування продуктів матеріальних та інформаційних виробництв. Переміщення матеріальних продуктів на великі відстані потребує значних витрат матеріальних ресурсів і часу. Сучасні засоби передавання інформації створюють можливість передавання її практично миттєво на будь-які відстані. Це дає змогу організовувати складні інформаційні виробництва, розподілені у просторі та часі. Стає можливою повна відмова від закріплення людей, що беруть участь в інформаційному виробництві, за певним робочим місцем.
Розглянуті закони та особливості інформаційного виробництва з економічного погляду є найсуттєвішими, оскільки породжують цілу низку проблем і переваг, які треба вирішувати і враховувати у практичній діяльності інформаційних структур. Необхідно розуміти:
Яка інформація є предметом праці, а яка знаряддям праці?
Як визначити ту частину первинної вартості вхідної інформації, яка переноситься на конкретний інформаційний товар чи послугу?
В якій частині враховувати зношування засобів праці у собівартості інформаційної продукції, послуг?
Як краще сформувати портфель замовлень,щоб та сама інформація використовувалась у якомога більшій кількості товарів, послуг?
Які фактори зниження собівартості інформаційної продукції, послуг є найсуттєвішими?
Як визначати ціну на певний інформаційний товар чи послугу?
2. Особливості кінцевого продукту
інформаційного виробництва
Концепцiя iнформацiйного продукту базується на визначеннi iнформацiї як знання, наданого в узагальненiй та вiдстороненiй вiд безпосереднього творця формi.
Тобто знання розглядаються як власне людський феномен, а iнформацiя - як певна форма знань, яка забезпечує їх соцiальне функцiонування, зокрема можливiсть соцiального збереження та розповсюдження. В свою чергу, отримана iнформацiя перетворюється на новi знання користувача, з наданої вiдповідної iнформацiї вiн може вiдiбрати необхiднi йому знання.
Інформаційні продукти і послуги є результатом поєднання засобів виробництва (до яких відносять предмети і засоби праці) та людської праці. Особливості ІПП визначаються особливістю всіх елементів "ланцюжка". Основні особливості інформаційного продукту, які кардинально відрізняють інформацію від інших товарів, такі :
Корисність. Її визначає, з одного боку, релевантнiсть отриманої
Loading...

 
 

Цікаве