WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва - Реферат

Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва - Реферат


Реферат на тему:
Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва
План
1. Поняття інформаційного виробництва
2. Особливості кінцевого продукту інформаційного виробництва
1. Поняття інформаційного виробництва
Почнемо з констатації факту, який випливає з попереднього матеріалу: інформація є одним з найважливіших факторів розвитку людини, економіки (суспільного виробництва) і суспільства взагалі. Ступінь впливу інформації визначається ступенем розвитку інформаційного виробництва. Введемо цей термін як певне узагальнення таких поширених понять, як "інформаційна система", "система інформаційного забезпечення", "система інформаційного обслуговування" тощо.
Пiд iнформацiйним виробництвом розумiтимемо процес дiї людини на iнформацiю (предмет працi) з допомогою засобів (знарядь) працi з метою отримання нової iнформацiї (продукту працi), необхiдної для створення матерiальних, духовних та iнших цiнностей, що забезпечують iснування та розвиток людини і суспiльства.
Фундаментальним для інформаційного виробництва є положення, назване академіком Г. Т. Артамоновим законом проникнення : Ніяка діяльність людей у суспільстві і суспільства загалом не вільна від інформаційного виробництва, з нього вона починається, ним і закінчується.
Друге фундаментальне положення назване Г. Т. Артамоновим законом вирощування: Інформаційне виробництво мало придумати, його треба створити (виростити) здатним для інтенсивного використання в реальних умовах.
Не зважаючи на уявну тривіальність наведених положень, урахування їх за проведення економічних реформ та інформатизації суспільства є запорукою успіху. Так, урахування потенціалу інформаційного виробництва сприяє прийняттю ефективніших рішень за здійснення реформи соціально-економічної системи будь-якого рівня (від підприємства до держави у цілому). Розробляючи проекти інформатизації, недостатньо ставити завданням максимальне насичення інформаційного виробництва сучасними засобами - обчислювальною, копіювально-розмножувальною технікою і засобами телекомунікацій, необхідні комплексні інтегровані рішення інформаційної підтримки функціонування соціально-економічних систем.
На жаль, Україна поки що не належить до держав з розвиненим інформаційним виробництвом. Отже, на сучасному етапі надзвичайно важливим є виховання керівників усіх рівнів на засадах концепції інформаційного суспільства.
На сьогодні в усіх діючих у людському суспільстві інформаційних виробництвах переважають вербальні основи спілкування. В епоху інформаційного суспільства можливо з'явиться нова, набагато могутніша за вербальну, основа спілкування людей (наприклад, спілкування образами), яка якісно змінить засоби світового інформаційного виробництва.
Сформульовані закони показують підпорядкованість засобів виробництва процесам виробництва. Тобто жодний з нових засобів, що пропонуються виробниками, не може претендувати на суспільну значущість, якщо він використовується в певному інформаційному виробництві і не вдосконалюється під впливом вимог цього виробництва.
Проте слід зазначити, що частка впроваджених в інформаційне виробництво нових інформаційних засобів, запропонованих розробниками, постійно зменшується. Так, у США ринок сприймає один з 10 запропонованих виробниками програмних продуктів. Така тенденція є характерною і для матеріального виробництва.
Як зазначалось раніше, у ХХ ст. промислово розвинені демократичні країни світу вступили в епоху інформаційного суспільства. ХХI ст. обіцяє бути століттям прориву в інформаційне суспільство більшості країн, що стали на шлях демократичного розвитку.
У соціальному аспекті розвитку людства інформаційне суспільство надає широкі можливості для розв'язання основної проблеми - проблеми зайнятості більшості працездатного населення суспільно корисною працею. Із зростанням продуктивності праці в матеріальному виробництві потреба у залученні людей до цього виробництва зменшується, потреба ж у залученні людей до інформаційного виробництва зростає, не вимагаючи великих витрат матеріальних ресурсів. Звідси випливає якісна зміна пріоритетів розвитку розширеного суспільного відтворювання при переході до інформаційного суспільства.
Пріоритети у розвитку розширеного відтворювання в доінформаційному суспільстві задаються формулою: максимальний розвиток матеріального виробництва за мінімального розвитку інформаційного виробництва, а пріоритети у розвитку інформаційного суспільства визначаються формулою: нескінченний розвиток інформаційного виробництва за мінімального розвитку матеріального виробництва.
Зміна пріоритетів у розширеному суспільному відтворюванні супроводитиметься зміною пріоритетів у споживанні. Якщо в доін-формаційному суспільстві визначальною ознакою високого добробуту людини були кількість та якість доступних йому матеріальних благ, то в розвиненому інформаційному суспільстві такими ознаками будуть кількість та якість доступних йому інформаційних продуктів і послуг або доступних йому інформаційних благ.
З позицій інформатики, будь-яка людина являє собою складне інформаційне виробництво, що переробляє інформацію, яка до неї надходить, і виробляє інформацію, призначену іншим людям. Розвиток і саме існування цього виробництва визначаються не тільки обсягами інформації, що надходить на перероблення, а й обсягами споживання виробленої ним інформації.
Внутрішнє інформаційне виробництво окремої людини розвивається під дією вимог з боку того суспільного виробництва, в якому вона зайнята. Обчислювальні машини нейтральні у своєму впливові на процес розвитку людини. Вони рівною мірою посилюють прагнення одних людей до саморозвитку, а інших - до економії зусиль як фізичних, так і розумових. Остання обставина особливо небезпечна для суспільства. Вона призводить до посилення поділу людей за рівнем їх розумового розвитку, що набагато небезпечніше за розділення людей за рівнем матеріального добробуту.
Зазначені особливості інформаційного виробництва людини притаманні всім інформаційним виробництвам, що створюються людьми, і не залежать від рівня і стадії розвитку людського суспільства та його складових.
Основними елементами iнформацiйного виробництва, так само як i матерiального виробництва, є предмети працi, засоби виробництва i сама праця (тобто доцiльна дiяльнiсть).
Предмети праці - речі, які зазнають впливу людини в процесі виробництва. Розрізняють два види предметів праці: 1) матеріали, що безпосередньо добуваються в природі і перетворюються на продукт; 2) матеріали, що зазнали попередньої обробки. Предмети праці беруть участь у процесі виробництва один раз і відразу переносять свою первинну вартість на випущений товар, послугу. В інформаційному виробництві предметом праці є інформація. У теоретичних дослідженнях, у розробках, винахідництві також використовуються результати попередніх виробництв, причому матеріалізація цих результатів зовсім не обов'язкова.
У матеріальному виробництві інформація не може бути предметомпраці.
Матеріальні продукти як в матеріальному, так і в інформаційному виробництві використовуються і як предмети праці, і як засоби праці. Обчислювальні машини є засобом праці в більшості інформаційних виробництв, і вони ж можуть бути предметом праці в інформаційному виробництві, що сертифікує ці машини.
Основною особливiстю предметiв працi в iнформацiйному виробництвi є їх нематерiальнiсть (матерiальнi тiльки носiї iнформацiї) i, в зв'язку з цим, незнищенність за використання. Людина, віддаючи матеріальний продукт, втрачає його, а віддаючи інформацію, не втрачає її. Отже, є можливiсть
Loading...

 
 

Цікаве