WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Сутність інформаційного бізнесу - Реферат

Сутність інформаційного бізнесу - Реферат

виробництва. Хоча часто вважається, що така відмінність є суттєвою. Подібна ілюзія обумовлена тим, що копіювання інформаційного продукту (аналог масового індустріального виробництва) обходиться набагато дешевше за розроблення. Однак вартість проектування і підготовки до виробництва будь-якого масового товару (наприклад, автомобіля) також набагато перевищує вартість зразка з конвеєра. Ніяка продукція не виникає в закінченій формі, тому інформація, яка дає змогу виробляти будь-який матеріальний продукт (наприклад, автомобіль), набагато дорожча за нього самого. Отже, в цьому плані запис інформації на диски з подальшим продажем нічим не відрізняється від виробництва та реалізації автомобілів.
Наступна ознака інформаційного бізнесу - специфічні засоби виробництва, зокрема знаряддя праці, особливості яких ми ще розглянемо. До знарядь працi в iнформацiйному виробництвi вiдносять ЕОМ та iншi технiчнi засоби збирання, накопичення, оброблення, зберiгання, розповсюдження iнформацiї, а також програмнi засоби.
Саме розвиток обчислювальної техніки (ОТ) та підвищення її швидкодії, як уже зазначалося, сприяли бурхливому розвитку інформаційного бізнесу наприкінці 60-х - початку 70-х років. Цей фактор є дуже важливим, оскільки в умовах постійно зростаючого попиту на інформаційні продукти та послуги необхідно переробляти величезні масиви даних у терміни, що не зменшують їх актуальності, а саме цю задачу здатна вирішувати обчислювальна техніка. Тому її вдосконалення є запорукою розвитку інформаційного бізнесу.
Прослідковується взаємний вплив - розвиток комп'ютерної техніки і технології разом із засобами комунікації стимулює розвиток інформаційного бізнесу. В свою чергу, розвиток останнього дає поштовх для розвитку комп'ютерної техніки і технології. Тому часто інформаційний бізнес розглядають як синонім комп'ютерного бізнесу, а засоби ОТ, комунікації та програмне забезпечення вважають стратегічними інформаційними продуктами.
Суттєвим фактором у розвитку інформаційного бізнесу є розширення груп потенційних споживачів інформаційних продуктів і послуг, кількість яких постійно зростає і поповнюється новими групами. Взагалі, споживачем уважається отримувач продукції, яка надається постачальником. У разі контракту споживач може називатися покупцем. Споживачем може бути, наприклад, кінцевий споживач, користувач, пільговий споживач чи покупець. Споживач може бути зовнішнім чи внутрішнім (ДСТУ 3230-95).
Отже, споживач - це особа або організація, яка споживає, використовує продукт будь-якого виробництва, будь-якої діяльності, у тому числі й свій власний продукт .
Серед споживачів продукції інформаційного бізнесу найбільшу питому вагу мають юридичні особи - господарські структури різного статусу та форм власності, зокрема державної влади. Сьогодні значно збільшується частка споживачів - фізичних осіб. Цьому сприяє розвиток, мініатюризація та здешевлення засобів комп'ютерної техніки і технології. В результаті кожна людина стає потенційним споживачем продукції інформаційного біз-несу, як у секторі розваг (комп'ютерні ігри), повсякденному житті, так і у професійній діяльності, оскільки кожний кваліфікований спеціаліст є не тільки джерелом, а й споживачем інформації та знань в своїй організації.
На сьогодні ще немає єдиної думки щодо сутності інформаційного бізнесу та видів діяльності, віднесених до нього. Цьому є об'єктивне пояснення: ще не є остаточно сформованою сама концепція інформаційної сфери економіки. Власне до інформаційного бізнесу належать усі фірми, що проводять діяльність у сфері інформатизації та інформаційних технологій, діяльність, пов'язану з розробленням, удосконаленням та розповсюдженням компонентів інформаційних технологій. Це також й обчислювальна техніка, засоби комунікації, офісне обладнання, програмне забезпечення й специфічні види послуг (інформаційне, технічне і консультаційне обслуговування, лізинг, страхування, навчання тощо), які сприяють ефективному використанню інформаційних технологій в управлінських і технологічних процесах.
Ураховуючи те, що інформаційний бізнес має свої специфічні оригінальні продукти (ІПП), унікальні засоби виробництва цих продуктів (обчислювальна техніка, засоби комунікації та програмне забезпечення) й чітко визначеного споживача (суб'єкти господарювання різних рівнів, фізичні особи), можна сказати, що інформаційний бізнес є самостійною сферою.
В Україні становлення інформаційного бізнесу почалося значно пізніше, ніж у розвинених країнах, - у 90-х роках ХХ ст., коли вона стала самостійною державою і розпочала розбудову своєї економіки на засадах ринкової системи господарювання. Попервах інформаційний бізнес сприймався як підприємницька діяльність, пов'язана тільки з продажем технічного та програмного забезпечення, оскільки він розвивався тільки у сфері збуту. Це можна пояснити так:
нагальною потребою у сучасній обчислювальній техніці;
відсутністю мобільного програмного забезпечення, орієнтованого на кінцевого споживача;
можливістю швидкого обігу коштів у сфері посередницьких послуг;
пасивною роллю держави у процесі формування інформаційного ринку.
Крім того, поясненням цьому може бути відносна новизна процесів, що відбуваються і, насамперед, впровадження ринкових відносин.
На розвиток підприємницької діяльності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій - інформаційного бізнесу в Україніоб'єктивно впливають ті самі фактори, що й в усіх пострадянських державах. Це:
майже повна відсутність теоретичних досліджень і практичних розробок з питань формування інформаційного ринку;
загальне відставання від світового рівня в розвитку технічної бази засобів обчислювальної техніки та передавання інформації, а також створення програмних продуктів;
недостатня розвиненість елементів ринкової інформаційної інфраструктури;
нерозвиненість методичного, організаційного та функціонального забезпечення процесів удосконалення компонентів інформаційних і комунікаційних технологій;
фрагментарне вирішення проблем інформаційного бізнесу, поза єдиної організаційної та соціально-економічної моделі розвитку.
Література:
1. Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. - М.: Статистика, 1977. - 160 с.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.
3. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. - Челябинск: Урал LTD, 1998. - 520 с.
4. Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30-33; 1998, № 1, с. 29-34; № 4, с. 31-36; № 6, с. 31-35; № 12, с. 29-33; 1999, № 6, с. 36-43.
5. Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. - ВИНИТИ, 1991. - № 45. - С. 2-9.
6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
7. Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. - Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. - 704 с.
8. Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.
9. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. - М.: Наука, 1991. - 190 с.
10. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. - 277 с.
11. Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 238 с.
12. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 240 с.
Loading...

 
 

Цікаве